- •Луцький інститут розвитку людини університету "україна" реферат На тему: «Історія розвитку плавання»
- •2Го курсу заочої формі навчання
- •4.Плавание XVII і XVIII століття.
- •5.Развитие технік плавання
- •6.Плавание наприкінці XVIII , початку XIX століть.
- •7.Плавание в XX столітті.
- •8.История розвитку плавання , як виду спорту.
- •9.Заключение .
- •10.Список літератури.
Луцький інститут розвитку людини університету "україна" реферат На тему: «Історія розвитку плавання»
Виконав : Студент факультету
« Здоров’я людини»
2Го курсу заочої формі навчання
Кириченко Олександр
Луцьк 2015
Зміст
1. Запровадження 3 2. Історія плавання е 3 3. Плавання у Стародавній Русі і Россий 5 4. Плавання XVII і XVIII століття 6 5. Розвиток технік плавання 9 6. Плавання наприкінці XVIII , початку XIX століть 10 7. Плавання в XX столітті 10 8. Історія розвитку плавання, як виду спорту 14 9. Укладання 15 10.Список літератури 16
Запровадження
Плавання – найкращий , і корисний вид спорту. Вона має надзвичайно давню історію. Ще Древними слов'янами проводилися змагання з плавання, суть їх така: люди плавали у річці і ловили рибу руками, той хто приносив до берега найбільшу рибу, цього й вважали переможцем. Ці змагання не нагадують сучасні, але з тих щонайменше, вміння плавати мало у яких вирішальне значення. З народження, людина перебуває у утробі матері. Середовище де живе плід – водна. Новорождённых немовлят іноді вчать триматися на воді , поки вони відвикли від середовища , у якій росли, в такий спосіб плавання найперший вид спорту життя. Плавання немало важливо задля здоров'я, т.к під час занятті цим виглядом спорту очищається кров , розвивається дихальна система, і навіть при заняттями плаванням кров насичується киснем. Також цей вид спорту знімає психологічне навантаження. У воді нервова система заспокоюється. При перебування людини у воді знімається напруження у області хребта і тазостегнового суглоба, і саме тому оздоровче плавання широке використовують у медицині. У XX столітті люди стали поєднувати такі дисципліни як плавання й аеробіка – аквааэробика . Цим методом плавання мають основному котрі мають підвищеним вагою , проблемами спини.
2.История плавання е. З часу своєї появи Землі людина він був пов'язані з водою. Саме долинах великих річок - Ніла, Тигру і Євфрату, Хуанхе і Янцзи, Інда і Гангу - зародилася людська цивілізація. Вода мала важливого значення у житті первісних людей, що стало причиною обожнювання цієї стихії, внушавшей слабкому ще боротьби з природою людині почуття схиляння та страху. Культ води існував у всіх народів від самих давніх часів. Однією із визначальних олімпійських богів, владикою морів Афродити був Посейдон; набагато пізніше (III в. е.) в давніх римлян він став ототожнюватись із Нептуном. Величезне значення води у житті людей вимагало пристосування до цієї незвичайної середовищі. Адже, уперше потрапивши в воду, людина тоне. Тому плавання - життєво важливий звичка, пов'язані з освоєнням в водної середовищі й умінням пересуватися у ній. Уміння плавати часом ставало вирішальним під час війн - особливо під час морських боїв. Ставлення до застосуванні у часи плавання у військових цілях дає барельєф в усипальниці Рамзеса II . Нею зображено переправа єгипетських воїнів через річку Оронт. Одне з воїнів пливе способом, схожим на кріль, а інший - виконуючи одночасний гребок двома руками; багато воїни допомагають своїм, певне пораненим, товаришам переплисти річку чи вилізти до берега, де постраждалих перевертають догори дригом видалення води, потрапила всередину. Широко застосовували єгиптяни плавання й у повсякденні. Про це можна судити з художньо виконаним туалетним коробочкам і ложечкам . Спеціальне навчання плавання в Нілі було привілеєм знаті, обов'язкової для дітей фараонів. На гробниці правителя Мережі, жив древньому Єгипті за 2,5 тисячі років е.. збереглася напис: "Воно давало мені уроки плавання разом із царськими дітьми". У Стародавню Грецію також цінувалося вміння плавати. Щоправда, плавання був включено у програмі древніх Олімпійських ігор. Проте якщо з 1300т . е., під час проведення Истмийских ігор й щорічних святкувань у Гермионе на вшанування морського повелителя Посейдона, змагалися у плаванні і музицировании.Павсаний і Геродот описують подвиг нирця Сциллиса , потопившего в 470 р. е. перський військовий флот. У бурю він підпливав до ворожим кораблям і перерізав якірні канати, унаслідок чого суду розбивалися про прибережні скелі. Повертаючись тому, Сциллис проплив майже п'ять км, часто пірнаючи, аби у вічі ворогам. Натомість греки поставили йому статую в Дельфах. Переказ розповідає, що при цьому діяв разом з дочкою Хиндой , яка Зміст
1. Запровадження 3 2. Історія плавання е 3 3. Плавання у Стародавній Русі і Россий 5 4. Плавання XVII і XVIII століття 6 5. Розвиток технік плавання 9 6. Плавання наприкінці XVIII , початку XIX століть 10 7. Плавання в XX столітті 10 8. Історія розвитку плавання, як виду спорту 14 9. Укладання 15 10.Список літератури 16
Запровадження
Плавання – найкращий , і корисний вид спорту. Вона має надзвичайно давню історію. Ще Древними слов'янами проводилися змагання з плавання, суть їх така: люди плавали у річці і ловили рибу руками, той хто приносив до берега найбільшу рибу, цього й вважали переможцем. Ці змагання не нагадують сучасні, але з тих щонайменше, вміння плавати мало у яких вирішальне значення. З народження, людина перебуває у утробі матері. Середовище де живе плід – водна. Новорождённых немовлят іноді вчать триматися на воді , поки вони відвикли від середовища , у якій росли, в такий спосіб плавання найперший вид спорту життя. Плавання немало важливо задля здоров'я, т.к під час занятті цим виглядом спорту очищається кров , розвивається дихальна система, і навіть при заняттями плаванням кров насичується киснем. Також цей вид спорту знімає психологічне навантаження. У воді нервова система заспокоюється. При перебування людини у воді знімається напруження у області хребта і тазостегнового суглоба, і саме тому оздоровче плавання широке використовують у медицині. У XX столітті люди стали поєднувати такі дисципліни як плавання й аеробіка – аквааэробика . Цим методом плавання мають основному котрі мають підвищеним вагою , проблемами спини.
2.История плавання е. З часу своєї появи Землі людина він був пов'язані з водою. Саме долинах великих річок - Ніла, Тигру і Євфрату, Хуанхе і Янцзи, Інда і Гангу - зародилася людська цивілізація. Вода мала важливого значення у житті первісних людей, що стало причиною обожнювання цієї стихії, внушавшей слабкому ще боротьби з природою людині почуття схиляння та страху. Культ води існував у всіх народів від самих давніх часів. Однією із визначальних олімпійських богів, владикою морів Афродити був Посейдон; набагато пізніше (III в. е.) в давніх римлян він став ототожнюватись із Нептуном. Величезне значення води у житті людей вимагало пристосування до цієї незвичайної середовищі. Адже, уперше потрапивши в воду, людина тоне. Тому плавання - життєво важливий звичка, пов'язані з освоєнням в водної середовищі й умінням пересуватися у ній. Уміння плавати часом ставало вирішальним під час війн - особливо під час морських боїв. Ставлення до застосуванні у часи плавання у військових цілях дає барельєф в усипальниці Рамзеса II . Нею зображено переправа єгипетських воїнів через річку Оронт. Одне з воїнів пливе способом, схожим на кріль, а інший - виконуючи одночасний гребок двома руками; багато воїни допомагають своїм, певне пораненим, товаришам переплисти річку чи вилізти до берега, де постраждалих перевертають догори дригом видалення води, потрапила всередину. Широко застосовували єгиптяни плавання й у повсякденні. Про це можна судити з художньо виконаним туалетним коробочкам і ложечкам . Спеціальне навчання плавання в Нілі було привілеєм знаті, обов'язкової для дітей фараонів. На гробниці правителя Мережі, жив древньому Єгипті за 2,5 тисячі років е.. збереглася напис: "Воно давало мені уроки плавання разом із царськими дітьми". У Стародавню Грецію також цінувалося вміння плавати. Щоправда, плавання був включено у програмі древніх Олімпійських ігор. Проте якщо з 1300т . е., під час проведення Истмийских ігор й щорічних святкувань у Гермионе на вшанування морського повелителя Посейдона, змагалися у плаванні і музицировании.Павсаний і Геродот описують подвиг нирця Сциллиса , потопившего в 470 р. е. перський військовий флот. У бурю він підпливав до ворожим кораблям і перерізав якірні канати, унаслідок чого суду розбивалися про прибережні скелі. Повертаючись тому, Сциллис проплив майже п'ять км, часто пірнаючи, аби у вічі ворогам. Натомість греки поставили йому статую в Дельфах. Переказ розповідає, що при цьому діяв разом з дочкою Хиндой , яка роки знайшло широке використання у бойовій підготовці російських військ. [6]
