Білет 22 ЗАКРИТІ ТА ВІДКРИТІ УШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ,СЕРЦЯ,МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН.
Ушкодження легень можливі як при відкритих пошкодженнях, так і при закритій, тупої травми грудей.
Забій легень – наслідок важкої закритої травми – удару, падіння, стиснення між важкими предметами. Морфологічною основою такої травми є інтрапаренхіматозні дифузні крововиливи і набряк легень.
Клініка
При обсежені в ділянці легені визначається притуплення,посилення голосового тремтіння, вологі хрипи. Остаточний діагноз при рентгенографії(виявляються досить великі без чітких кордонів , плямисті, хмароподібні затемнення легень) Основні скарги – задишка, кашель, кровохаркання
Поранення плеври і легень є наслідком проникаючого поранення грудної клітки (гострими предметами, падінні на огорожу), може бути і при закритій травмі відламками ребер. Достовірними ознаками такої травми є пневмоторакс, часом гемопневмоторакс, кровохаркання, підшкірна емфізема.
ПД
1Термінова госпіталізія
2Положення напівсидяче місцево холод
3 В/В 10мл.10% хлориду кальцію і в/м вікасол
Лікування
Хірургічне . Проводиться торакотомія , введення дренажної трубки достатнього діаметру за Бюлау, зашивання ран легень або резекція ,у плевральну порожнину вводять антибіотики.
Поранення серця
При струсі серця макро- і мікрозмін в м'язі серця виявити неможливо. При забої мають місце субперикардіальні, епікардіальні крововиливи, але справжніх гематом не буває.
Частіше уражаються передня поверхня серця і лівий шлуночок
Клініка
Біль в ділянці серця, запаморочення і втрата свідомості, задишка, відчуття страху смерті, погішення показників гемодинаміки. При перкусії збільшуються межі серця, серцеві тони різко приглушені.
Діагностика
Розширення тіні серця за рентгенологічними даними, анатомічні і гемодинамічні зміни міокарда та клапанних структур по УЗД, деформація ЕКГ.
Лікування
Термінова лівобічна торакотомія у четвертому міжреберї .Рану серця зашивають. Переливання крові під час та після операції, уведення серцевих глікозидів, зволожений кисень.
Травми судин. Ушкодження магістральних кровоносних судин належать до тяжких та небезпечних для життя травм.
Клінічні ознаки. Травма судин характеризується розвитком ознак гострої артеріальної або венозної кровотечі. У разі відкритих травм, коли спостерігають масивне виділення крові з рани, діагностика є нескладною. При закритих ушкодженнях або глибокому міжм’язовому розташуванні пораненої судини і наявності вузького ранового каналу виникає– гематома. Досить часто такі внутрішньотканинні гематоми можуть стискати нерви, судини і викликати ішемічні розлади, парестезії та парези.
Лікування.
1. При наданні першої медичної допомоги хворим із пораненням крупних артерій і вен у першу чергу проводять тимчасову зупинку кровотечі, яка починається з пальцевого притискування артерії вище місця поранення, а ушкодженої вени нище місця поранення і наступним накладанням джгута. При пораненні крупних вен можна накладати стискальну пов’язку на місце кровоточивої травмованої рани.
2. Після наданні першої медичної допомоги і зупинки кровотечі постраждалих госпіталізують у судинний центр, де їм надають спеціалізовану допомогу, – зашивають судини, протезують та ін. (див. розділ гемостаз) .
Білет 23 Оперативна техніка.Пояття про хірургічну операцію.Види операцій , інструментарій
Хірургічна операція – механічна дія на органи і тканини, яка супроводжується їх розєднанням для оголення хворого органа і виконання на ньому лікувальних або діагностичних маніпуляцій. Має три етапа
1-Оперативний доступ- створення необхідних умов для проведення операції
2-Оперативний прийом- це діагностичні та лікувальні дії видалення органа(резекція,ектомія), відновлення порушень(протезування, шунтування)
3-Завершення операції- зєднання тканин(пошарове зашивання без або з дренажами,часткове зашивання з залишенням тампонів. Залишення рани не зашитою,відкритою)
Види операцій- Залежно від терміну
Екстреними (негайними) називають операції, які проводять практично зразу після встановлення діагнозу. Такі операції проводять при кровотечах, гострому апендициті, сторонніх тілах дихальних шляхів, розривах органів та ін. Їх необхідно виконати не пізніше 2 год після госпіталізації
Плановими називають операції, результати яких не залежать від терміну виконання. Перед такими операціями повне обстеження хворих проводять в поліклініці, обов’язковою є передопераційна підготовка. Прикладом є операції з приводу грижі, варикозного розширення вен нижніх кінцівок, неускладненої виразкової хвороби шлунка тощо.
Термінові операції виконують протягом 1-7 діб після госпіталізації хворого або встановлення діагнозу. Перед операцією хворого обстежують, проводять передопераційну підготовку. Так у разі припинення кровотечі і коли є загроза її рецидиву хворого можна оперувати після стабілізації лабораторних показників.
Залежно від мети
До діагностичних відносять біопсії, спеціальні діагностичні ( ендоскопічні, лапаро- і торакоскопії, бронхоскопія тощо.)
Лікувальні поділяють на радикальні і паліативні.
Радикальною називають операцію після якої хворий повністю видужує.
Паліативною полегшує страждання хворого і продовжує його життя.
За кількістю етапів
Одномоментні, багатокомпонентні (операція в декілька етапів), повторні
Загальний хірургічний інструментарій використовують для операцій на черевній порожнині і кістках тощо. Випускають великий і малий хірургічний набори.
Для розсічення м’яких тканин застосовують скальпелі, ножі, ножиці.
Для захоплювання і фіксації м’яких тканин застосовують пінцети (анатомічні та хірургічні), гачки пластинчасті (Фарабефа), зубчасті (Фолькмана).
Для припинення кровотеч застосовують кровоспинні затискачі Кохера, Більрота, Пеана. Для захоплювання судин, оболонок мозку та інших ніжни тканини користуються затискачем типа „Москіт”.
Цапки застосовують для фіксації білизни і серветок навколо операційної рани.
Для з’єднання тканин користуються голками(Дюшана, Мерфі) та голкоутримувачами.(Матьє,Троянова, Гегара)
Спеціальний хірургічний інструментарій служить для операцій на окремих органах і порожнинах і знаходиться в спеціальних наборах для операцій.
Білет 24 ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ. Препарати для проведення анестезії….
Місцева анестезія- локальна втрата чутливості тканин, досягається штучно за допомогою хімічних, фізичних, або механічних чинників з метою знеболення оперативних втручань,свідомість збережена.
4 Періоди анестезії
Уведення знеболювальної речовини
ЇЇ дія на нервові рецептори
Повна анестезія триває 1-1,5 год.,
Відновлення чутливості
Види анестезії
1 ПОВЕРХНЕВА (термінальна)
АНЕСТЕЗІЯ ШЛЯХОМ ЗМАЗУВАННЯ АБО ЗРОШУВАННЯ слизових оболонок 10-20% новокаїн,0,25-2%дикаїн
АНЕСТЕЗІЯ ШЛЯХОМ ОХОЛОДЖЕННЯ (ХЛОРЕТИЛ)
ІНФІЛЬТРАЦІЙНА діє на нервові закінчення ,проводять пошарово
ФУТЛЯРНА в сухожилково-мязовий простір під джгутом
2 ПРОВІДНИКОВА
Блокада нервових стовбурів, сплетень
Внутрішньокісткова анестезія – у метафізи трубчастих кісток за допомогою голки Кассирського 60-200 мл. 0,25-0,5% новокаїн (при травмах, операціях на кістках)
Внутрішньосудинна
Епідуральна- над твердою оболонкою спинного мозку
Спиномозкова – в субарахноїдальний простір
Негативні чинники місцевої анестезії
Розвиток анафілактичного шоку
Після введення дію анестетика неможливо спинити
Неможливо точно дозувати анестетик
Препарати
1 Складні ефіри (кокаїн, дикаїн, новокаїн)
2 Аміди ксилідинового ряду (лідокаїн, тримекаїн, піромекаїн)
Білет 25 ОБЛІТЕРУЮЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК
Облітеруючий ендартеріїт (облітеруючий тромбангіїт, хвороба Бюргера, спонтанна гангрена та ін.) –ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ , ЯКЕ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПОВНОЮ ОБЛІТЕРАЦІЄЮ артеріальних судин нижніх кінцівок унаслідок спазму. Хворіють переважно чоловіки
Причини.Початку ендартеріїта сприяють тривале переохолодження, відмороження, травми нижніх кінцівок, куріння, авітамінози, важкі емоційні потрясіння, психічні розлади, інфекції.
Клінічні ознаки. Найбільш раннім симптомом облітеруючого ендартеріїту є відчуття холоду (мерзлякуватості) в стопі в будь-який час року, переміжна кульгавість. З часом зникає пульс на артеріях стопи, з'являється біль в литкових м'язах гомілки при ходьбі й виникають трофічні розлади.
У розвитку хвороби розрізняють чотири стадії:
Спастична
Тромботична
Некротична
гангренозна
У І стадії захворювання уражаються переважно дрібні артерії нижніх кінцівках й виникає сегментарний спазм судин, що зумовлює втомлюваність ніг під час ходьби( більше 1000м), мерзлякуватість, парестезії та судоми в м’язах. При огляді спостерігають зміну кольору і температури шкіри, пульсація судин різко ослаблена
У ІІ стадії притаманні різка втомлюваність і мерзлякуватість ніг, виражені парестезії та поява болю при ходьбі у вигляді "переміжної кульгавості"(не більше 200м). При об'єктивному обстеженні спостерігають блідість або ціаноз шкіри ступень, порушення росту нігтів, їх деформацію, зміни шкіри на зразок "пергаменту", випадіння волосся, зниження температури шкіри та зменшення аж до відсутності пульсової хвилі на артеріях ступень.
У ІІІ стадії Пересування хворого різко ускладнено внаслідок стійкої переміжної кульгавості (до 25м). Біль в ногах стає постійною. У горизонтальному положенні вона посилюється, так що хворий не може навіть спокійно спати. М'язи ніг атрофуються, ноги худнуть. На пальцях стоп утворюються виразки. Пульс на стопах не визначається.
У ІV стадії, ураження судин поширюється на магістральні артерії (підколінну, стегнову), що призводить до виникнення некрозів і гангрени. Цю стадію називають ще стадією некрозу і гангрени.
Діагностика
1. Скарги, анамнез.
2. Огляд кінцівок.
3. Пальпація, аускультація судин.
4. Реовазографія.
5. Допплерографія судин.
6. Аортоартеріографія
7. Біохімічний аналіз крові.
8. Коагулограма.
Лікування:в ранніх стадіях - консервативне:
1) усунення дії неблагоприємних факторів/заборона паління, вживання алкоголю);
2) усунення спазму судин за допомогою спазмолітиків (но-шпа, галідор) і гангліоблокаторів (дипрофен, гексоній,дикалін);
3) зняття болі (анальгетики, внутрішньо артеріальні блокади 1% розчином новокаїну, епідуральні блокади);
4) покращення метаболічних процесів в тканинах (віт. В1, В6, В12, В15, нікотинова кислота, солкосеріл, компламіл, серміон);
5)засоби для мікроцеркуляції (трентал, пентоксифелін)
6) нормалізація процесів згортання крові, покращення реологічних властивостей крові (гепарин, курантил, трентал, реополіглюкін);
7) десенсибілізуючі засоби (димедрол, піпольфен, супрастін);
8)тромболітичні (фібринолізин
9) фізіотерапевтичні і бальнеологічні процедури (гіпербарична окситенація, УВЧ - терапія, радонові і сірководневі ванни).
При відсутності ефекту від консервативної терапії показана операція: поперекова симпатектомія,яка усуває спазм периферійних судин.У разі виникненя гангрени ампутація.
Білет 26 ПЕРЕЛОМ КІСТОК ТАЗУ. УСКЛАДНЕННЯ, ДІАГНОСТИКА, ПД, ТРАНСПОРТУВАННЯ
Виникають у результаті травм, які супроводжуються стисненням таза при падінні з великої висоти, обвалах, ДТП
Ускладнення При множинних переломах тазових кісток, як правило, розвивається картина важкого травматичного шоку; нерідкі пошкодження уретри і сечового міхура,прямої кишки, зазвичай супроводжуються внутрішньої крововтратою.
Класифікація
1) Ізольовані або крайові не беруть участі в утворенні тазового кільця( відрив ості клубової кістки, поздовжні і поперечні переломи крила клубової кістки , перелом крижів, перелом куприка, перелом сідничого горба);
2) переломи кісток тазу без порушення неперервності тазового кільця(сіднича кістка,вертикальна гілка лобкової гілки);
3) переломи кісток тазу із порушенням неперервності тазового кільця(горизонтальна гілка лобкової гілки,розрив симфізу,розрив крижово-клубового зчленування);
4) переломи вертлюжної заглибини.
5) переломи кісток тазу з пошкодженням тазових органів.( уретри, сечового міхура, піхви, матки, додатків, прямої кишки.)