4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі

Поняття грошового потоку.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і витрат коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Сутність грошового потоку визначається такими положеннями:

• грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності у всіх її потоках;

• ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства;

• раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційної діяльності підприємства;

• грошові потоки забезпечують стратегічний розвиток підприємства;

• грошові потоки впливають на оборотність капіталу підприємства;

• управління грошовими потоками дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток.

Класифікація грошових потоків.

Для ефективного управління грошовими потоками їх розрізняють:

• для підприємства вцілому;

• за структурними підрозділами (з метою виділити цей підрозділ як самостійний об’єкт управління);

• грошові потоки по окремих господарських операціях (це первинний об’єкт управління).

Всі ці види грошових потоків розрізняють:

1. за видами господарської діяльності:

   • від операційної діяльності;

   • від інвестиційної діяльності;

   • від фінансової діяльності;

2. за напрямом руху:

• позитивний – грошовий приплив;

• негативний – грошовий відплив;

3. за методом обрахунку:

• валовий – це вся сума коштів, яка була задіяна в господарській діяльності;

• чистий – це різниця між позитивним і негативним грошовими потоками;

4. за рівнем достатності:

• надлишковий;

• дефіцитний;

5. за безперервністю формування:

• дискретні – ті, що виникають рідко, одноразово;

• регулярні:

• з рівномірними часовими інтервалами (ЗП);

• з нерівномірними часовими інтервалами (виручка).

У фінансовому менеджменті розглядають різні підходи до розрахунку грошових потоків. Стосовно проектів розглядають традиційний грошовий потік.

Принципи та цілі управління грошовими потоками.

Грошовий потік, який забезпечується проектом використовують при оцінці його ефективності. Для підприємства (В-С) вигоди-затрати ототожнюються з поняттям традиційного грошового потоку.

ГП = чистий прибуток + неявні надходження

До неявних надходжень відносять:

• амортизаційні відрахування;

• зміна потреби в оборотних коштах;

• залишкова вартість основних фондів при реалізації проекту.

Найважливішою складовою є амортизація. Вона є найбільшою статтею витрат, зменшує на додаткові зобов’язання. Готівкові кошти не залишають підприємство. Тому управляти грошовими потоками можна за рахунок зміни амортизаційних відрахувань.

При управлінні грошовими потоками треба дотримуватись принципів:

• принцип інформативної вірогідності;

• принцип забезпечення збалансованості;

• принцип забезпечення ефективності;

• принцип забезпечення ліквідності.