11.Система ппл. Назначення, структура

Завдання ремонтного обслуговування виробництва полягає у тому, щоб забезпечити безперервну та якісну роботу обладнання, зведення до мінімуму випадків аварійних зупинок виробництва.Ремонтне обслуговування належить здійснювати таким чином, щоб попередити поломки устаткування та непередбачені зупинки, зниження якості роботи устаткування.Це можна забезпечити за допомогою проведення планово-попереджувального ремонту (ППР), тобто випереджуючого ремонту, який здійснюється за відповідним планом.

Система ППР включає такі види обслуговування

12.Ремонтний цикл. Поняття, графічне зображення, трудоємкість, структура ремонтної одиниці, розрахунок дежурного персоналу.

Види ремонтів, їх послідовність і періодичність задаються ремонтним циклом (РЦ).

Ремонтний цикл – це період між двома капітальними ремонтами.

Структура РЦ задається аналітично і графічно.

Аналітично К – О₁ – О₂ – П₁ – О₃ – О₄ – П₂ - ................. К

Графічно К О₁ О₂ П₁ О₃ О₄ П₂ ................ К

Час між оглядами складає міжоглядовий період, а час між ремонтами – міжремонтний період.Кількість оглядів (Ко) та поточних ремонтів (Кп) визначають за формулами:

,

де: Тц – тривалість ремонтного циклу;tо, tп – відповідно, міжоглядовий, міжремонтний період (поточного ремонту).

Одна ремонтна одиниця – це умовна одиниця ремонту обладнання, трудомісткість якого при капітальному ремонті складає:35 людино-годин для механічного обладнання;12 людино-годин для електротехнічного обладнання.

Трудомісткість поточного ремонту та оглядів задається у процентах від трудомісткості капітального ремонту: для поточного ремонту – 20%, огляду – 3-5%. Для кожного виду обладнання встановлено групу складності ремонту (ремонтоскладності) у ремонтних одиницях. Наприклад, для трієра ремонтоскладність складає 6 одиниць.

Планування ремонтів здійснюється шляхом складання графіку виведення обладнання в ремонт. Графік складається на підставі ремонтного циклу обладнання та даних про останній вид і дату останнього ремонту.При складанні графіку необхідно враховувати сезонність виробництва. На підприємстві із сезонним характером виробництва капітальний ремонт проводять у міжсезонний період.

13.Організація ремонтного обслужування на підприємстві, розрахунок ремонтного персоналу.

Організація ремонтного обслуговування здійснюється головним інженером, головним механіком (по механічній частині), головним енергетиком (по енергетичному обладнанню).

Головному механіку підпорядковано відділ головного механіка (ВГМ), до складу якого входять: інженер по ППР – зам. головного механіка, інженер по обладнанню, інженер-конструктор, інженер-енергетик, інженер КВПіА, інженер-будівельник тощо.У виробничих підрозділах є механік цеху (дільниці) та чергові слюсарі-ремонтники та електрики.На підприємстві також відокремлюють самостійні ремонтні служби: РМЦ, дільниці, майстерні, які виконують поточний та капітальний ремонти.В залежності від розмірів та складу виробництва технічне обслуговування може бути: централізованим, децентралізованим, змішаним.

Перспективними напрямками у ремонтному обслуговуванні є:повузловий і агрегатний ремонт;фірмове обслуговування.

На підприємстві ведеться документація, яка супроводжує ремонтне обслуговування.

14.Сутність і елементи . Організація ,обслуговування та атестація робочих місць

Сутність і завдання НОП

Наукова організація праці – це організація праці, яка заснована на досягнення науки та провідному досвіді і яка дозволяє найбільш ефективно з’єднати техніку і людей у єдиному виробничому процесі та забезпечити підвищення продуктивності праці, зберігання здоров’я людини.

Елементи НОП:організація, обслуговування та атестація робочих місць;організація режиму праці та відпочинку;розділення та кооперація праці;удосконалення прийомів та методів праці;створення та поліпшення умов праці;укріплення дисципліни праці;встановлення працівникам певної міри праці за допомогою нормування;

Напрямки НОП – це шляхи удосконалення її елементів.

Завдання НОП полягає в області економіки, психофізіології, соціології.

Економічні завдання НОП – підвищення продуктивності праці. Психофізіологічні завдання НОП – створення більш сприятливих виробничих умов, які забезпечують зберігання у процесі праці здоров’я та працездатності людини.Соціальні завдання НОП – забезпечення задоволення працею та мотивації праці.

Організація, обслуговування та атестація робочих місць (РМ)

Організація РМ – це забезпечення його необхідним технологічним та організаційним оснащенням, його раціональне розташування у просторі.

Мета організації РМ – створення умов для робітників, які дозволяють працювати високопродуктивно, якісно, з найменшими витратами часу і енергії.

Еталоном організації РМ можуть бути розроблені типові рішення – карти організації РМ, в яких відбивається графік та режим виробничого процесу, технічне та організаційне оснащення РМ, вимоги до кваліфікації робітника та інші відомості.

Організація РМ включає: технологічне оснащення і планування РМ, у т.ч. приладами для контролю виробничого процесу;організаційне оснащення РМ (виробничі меблі, засоби сигналізації, зв’язку та сигналізації, посадові інструкції, технологічні інструкції, засоби прибирання РМ).

Обслуговування РМ має за мету забезпечити безперервність та високоефективність виробничого процесу.

Воно включає такі види обслуговування:енергетичне;технічне (ремонтне);контрольне (перевірка якості сировини, продукції, роботи, дотримання стандартів тощо);господарсько-побутове (дотримання чистоти, доставка їжі на РМ тощо);постачальницьке та облікове (постачання сировини і матеріалів, облік і звіт).Застосовують дві форми обслуговування РМ: самообслуговування; обслуговування спеціалістами. При обслуговуванні спеціалістами можуть застосовуватися три методи: визивний, черговий, профілактичний.

Атестація РМ

Атестація РМ – це встановлення відповідності фактичних показників РМ проектним, стандартам умов праці.Атестація РМ здійснюється по 3-х групах показників (критеріях), які встановлюють: техніко-технологічний рівень;організаційно-економічний рівень;умови праці та техніку безпеки.

Атестацію по двох перших критеріях проводять за ініціативою підприємства.

Атестацію по умовах праці здійснюють у відповідності до Постанови КМУ №442 «Про порядок проведення атестації РМ по умовах праці» (1992 р.).

Атестацію по умовах праці проводять:згідно «Методичних рекомендацій по проведенню атестації РМ по умовах праці»; незалежно від форм власності, не менш одного разу у 5 років (може бути і позачерговою);з обов’язковим підтвердженням органами державної експертизи (експертиза одного РМ коштує 1-2 тис грн).

У випадку визнання умов праці на робочому місці шкідливими та важкими працівникам призначають компенсаційні пільги у вигляді: додаткових відпусток до 35 календарних днів, встановлення доплат за шкідливі умови праці зменшення часу роботи, пільгового харчування тощо. Також результати атестації РМ можуть бути використані при призначенні пільгових пенсій по списках №1 і №2.Результати атестації по умовах праці повинні зберігатися 50 років.Рівень організації РМ визначається системою показників. Для проведення атестації РМ керівник підприємства наказом призначає комісію у складі: представники заводоуправління (як правило, головний інженер, головний механік, головний економіст, юрист), начальник цеху (дільниці), провідні робітники, представники профспілки. Робоче місце вважається атестованим, якщо одночасно виконуються такі умови:повністю відсутні оцінки критеріїв Кijl = 0;у кожній групі може бути не більш двох оцінок 0,5;групові та загальний критерії дорівнюють більш 0,8-0,9.

У іншому випадку РМ не атестується. При цьому можуть бути прийняті такі рішення:ліквідувати РМ і передати роботу з даного РМ на атестоване, якщо це можливо;здійснити заходи з поліпшення показників РМ і довести до рівня, при якому РМ атестується;продовжити експлуатацію РМ, встановити компенсаційні пільги, якщо РМ не атестується за умовами праці.

Якщо внутрішня атестація за умовами праці показує невідповідність деяких показників встановленим нормам, компенсація погіршених умов праці може бути здійснена тільки при підтвердженні результатів атестації органами Державної експертизи умов праці.

Для цього на кожне РМ готують і представляють органам Державної експертизи такі документи:технологічну характеристику РМ;карту умов праці;протоколи досліджень кожного показника умов праці, по якому є відхилення від стандарту; дослідження проводить і складає протоколи досліджень незалежна організація (наприклад, для Одеського портового елеватора це робила Чорноморська басейнова санітарно-епідеміологічна станція);протокол засідання заводської атестаційної комісії, який затверджує директор підприємства.

15.Організація режиму трудовідпочинку робітників. Розділення і кооперація труда. Укріплення дисципліни праці.

Режим праці та відпочинку – це встановлений порядок чергування та тривалості періодів роботи і відпочинку на протязі робочої зміни, тижня, року.

Науково обґрунтований режим забезпечує підтримку працездатності і зберігання здоров’я працівників.

Спочатку у працівника підвищується продуктивність (це період входження у роботу), потім 2-4 години продуктивність тримається на високому рівні, потім знижується до перерви на обід. Після перерви знов період входження у роботу, потім максимальна працездатність (може бути на рівні першої половини зміни, потім на 7-8 годині знижується. Тому тривалість зміни встановлюють 7-8 годин. На роботах з невеликим завантаженням працівників тривалість зміни може бути 12 годин.Протягом першої та другої половини зміни також можуть бути невеличкі відпочинки (5-10 хвилин). При визначенні таких відпочинків враховують такі чинники: фізичне навантаження, нервову напругу, темп роботи, робоче положення виконавця, монотонність роботи, температуру та вологість повітря, теплове випромінювання у робочій зоні, забруднення повітря, виробничий шум, обертання, штовхання, освітлення тощо. По кожному чиннику в залежності від його впливу на організм людини встановлюють час відпочинку у відсотках від часу оперативної роботи, а загальний час на відпочинок визначають підсумовуванням перерв на відпочинок по усіх факторах.Крім часу на відпочинок передбачають час на природні потреби – 10 хвилин.Основний час на відпочинок (перерва на обід) – не менш 30 хвилин. Останній час на відпочинок розбивається на декілька перерв протягом 5-10 хвилин.Відпочинок може бути активним і пасивним. Активізацію відпочинку забезпечують спеціальними фізичними вправами.