- •Поверхневі фіз-хім процеси
- •1. Основні поняття і особливості стану поверхні твердого тіла, суть поверхневих перекручквань
- •2 Поняття фізичної і хімічної неоднорідності поверхні твердого тіла.
- •3 Порівняльна характеристика поверхневої енергії і поверхневого натягу, їхня розмірність.
- •4 Поверхневий шар твердого тіла, згущення поверхневої енергії.
- •Поняття поверхневої та повної енергії кристалічних тіл.
- •6. Основні поняття з термодинаміки, термодинамічні параметри, функціх стану.
- •7 Основні термодинамічні рівняннядля опису енергії поверхневих шарів.
- •8 Характеристичні функції(6), термодинамічні потенціали, оцінка спрямованості протікання реакцій
- •9 Загальна характеристика методів розрахунку вільної енергії Гібса..
- •10. Охарактеризувати поняття адсорбції. Основне рівняння адсорбції.
- •11. Фізична і хімічна адсорбція. Відміна між ними.
- •12.Хімічна адсорбція, перехід від фізичної до хімічної адсорбції.
- •13. Змочування і розтікання рідини на поверхні твердих тіл.
- •14. Умова рівноваги при контакті рідини з твердим тілом. Міра змочувальної здатності рідини.
- •15. Розтікання, рівняння Юнга.
- •16. Адгезія, робота адгезії рідини.
- •17. Порівняльний аналіз явищ адгезії і когезії.
- •18. Енергія границь зерен кристалла.
- •19. Обгрунтувати умови можливості протікання процесу кристалізації.
- •20. Поняття зародкоутворення. Критичний розмір зародку
- •21. Закон дифузії Фіка
- •22. Поверхнева диффузія, самодиффузія, гетеродиффузія.
- •23. Основні параметри, що характеризують диффузію.
- •24. Коефіцієнт диффузії, фактори, що впливають на коефіцієнт диффузії.
- •25. Механізми спікання твердих тіл, що контактують у точці.
- •26. Поверхнева дифузія при спіканні твердих тіл, при поверхневий шар.
- •27. Основні поняття фізики міцності та пластичності поверхневих шарів твердих тіл. Теоретична та реальна міцність твердих тіл.
- •28. Типи дефектів твердих тіл. Поверхневі дефекти.
- •29. Дислокації, їх види, взаємодія і переміщення дислокацій.
- •30. Вплив поверхні на процесс пластичної деформації твердих тіл.
- •31. Дати оцінку поведінки поверхневих шарів при пластичній деформації; Особливості переміщення дефектів поблизу вільних поверхонь; градієнт щільності та швидкості дислокацій поблизу поверхні тіла.
- •32.Стадії мікропластичної деформації в при поверхневих шарах кристалів.
- •33. Бар”єрний ефект приповерхневих шарів при деформуванні матеріалів, його фізична суть.
- •34. Загальна характеристика середовищ, групи середовищ.
- •35. Елементарні процеси взаімодії металів з газами.
- •36. Адсорбційний ефект Ребіндера(зміна механічних властивостей тіл під дією адсорбційно-активних середовищ).
- •37. Загальна класифікація методів нанесення покриттів; поняття процесів осадження плівок і покритів.
- •38. Класифікація методів нанесення покриттів за станом матеріалу, що наноситься на поверхню твердого тіла.
- •39. Фізичне і хімічне осадження із парової фази; стадії процесу осадження плівок і покриттів.
- •40. Характеристика процесів випаровування та розпилення металів.
- •41. Вплив плівок на фізико-механічні властивості матеріалів(ефекти Роско, Крамера і інші)
- •42. Адгезія і когезія плівок та покриттів. Робота адгезії.
- •43. Визначити основні процеси, що супроводжують відрив плівок; Складові, від яких залежить адгезійна міцність та сила зчеплення плівок до твердих тіл.
- •44. Теоретичні критерії адгезії та контактної активності плівок і покриттів.
- •45. Класифікація методів нанесення газотермічних покриттів.Загальна характеристика процесів утворення контакту при газотермічному напилюванні.
- •46. Плазмове напилювання; утворення фізичної площі контакту при ударній взаємодії частинок з поверхнею твердого тіла.
- •47. Механізм активації при газотермічному напилюванні (канали активації).
- •48. Температурний режим у між фазній зоні в умовах плазмового напилювання.
- •49. Роль поверхневої енергії і дефектів у підвищенні контактної температури при плазмовому напилюванні.
- •50. Формування хімічних зв”язків і міжфазної зони при плазмовому напилюванні.
7 Основні термодинамічні рівняннядля опису енергії поверхневих шарів.
Для термодинамического описания поверхностных явлений необходимы уравнения как для самих поверхностных слоёв, так и для комплекса поверхностного слоя с одной или с двумя объёмными фазами.
dU=dQ – dA (1) –первый закон термодинамики. Закон сохранения превращения энергии: внутрення энергия системы является однозначной функцией её состояния и изменяется только под влиянием внешних воздействий. Внешние вздействия:
-А – работа, которая совершается системой или которую внешние тела совершают над системой. Если А>0, то система совершает работу.
-Q –количество теплоты, которая в процессе теплопроводности (теплопередачи) передаётся системе или отнимается от неё. Если Q>0, то тепло передаётся системе.
Второй закон термодинамики утверждает о существовании у любой термодинамической системы однозначные функции состояния – энтропия (S). При любых процессах, происходящих в системе её энтромия не может убывать:
dS = dQ / T. (2)
Уравнение для объёмных фаз. Из первого и второго закона термодинамики следует, что изменение dU открытой системы в равновесных условиях:
dU = TdS + dA + Σ μi dmi, (3) где
μi – химический потенциал – функция состояния, используемая для описания термодинамической системы с переменным числом частиц.
dA – работа, совершаемая над системой внешними телами
n – число компонентов
m – число молей i-того компонента.
Если внешние тела совершают только механическую работу, то величина dA даётся выражениями:
Для объёмной фазы: dA = - pdV (4)
Для поверхностного слоя :dA = - pdV + σ Fn (5)
(р-давление, V-объём, Fn-площадь поверхности, σ-поверхностная энергия)
Подстановка (4) в (3) приводит к основному фундоментальному уравнению для объёмных фаз:
dU = TdS – pdV + Σμi dmi (6)
Из которого можно получить, что эдентично:
F = U – TS = -pV + Σμi dmi (7)
H = U + pV = TS + Σμi dmi (8)
G = U – TS + pV (9)
Уравнение для поверхностных слоёв:
dU = TdS – pdV + σ Fn + Σμi dmi (10)
U = TS – pV + σ Fn + Σμi dmi (11)
Применять уравнение (3) к поврехностному слою можно лишь при условии самостоятельного существования поверхностного слоя. Уравнения (10), (11) в равной степени применимы к поврехностному слою и к сколь угодно толстому слою двуфазной системы, содержащей внутри себя поверхностный слой.
8 Характеристичні функції(6), термодинамічні потенціали, оцінка спрямованості протікання реакцій
9 Загальна характеристика методів розрахунку вільної енергії Гібса..
Термодинамические потенциалі (ТП) – єто функции состояния переменніх, определяющие состояние системі при помощи которіх можно вічислить работу, производимую системой в обратимом процессе при заданніх условиях.
К числу ТП относятся характеристические термодинамические функции: U, H, F, G.
G = H – TS = U + pV – TS – свободная энергия Гиббса, та часть энергии которая выделяется или поглощается при химической реакции, протекающей при постоянной температуре и давлении.
На практике чаще имеют дело с процессами при постоянном давлении, поэтому при анализе принципиальной возможности процесса чаще используют энергию Гиббса.
Три случая направленности реакции:
dG < 0 – самопроизвольный (без затраты работы) процесс принципиально возможен, химическая реакция самопроизвольно может протекать в прямом направлении.
dG > 0 – самопроизвольный процесс не возможен, химическая реакция самопроизвольно не протекает. Может происходить за счёт получения энергии извне.
dG = 0 – процесс находится в состоянии равновесия. Это предел самопроизвольного протекания процесса при постоянных температуре и давлениях.
