- •Поверхневі фіз-хім процеси
- •1. Основні поняття і особливості стану поверхні твердого тіла, суть поверхневих перекручквань
- •2 Поняття фізичної і хімічної неоднорідності поверхні твердого тіла.
- •3 Порівняльна характеристика поверхневої енергії і поверхневого натягу, їхня розмірність.
- •4 Поверхневий шар твердого тіла, згущення поверхневої енергії.
- •Поняття поверхневої та повної енергії кристалічних тіл.
- •6. Основні поняття з термодинаміки, термодинамічні параметри, функціх стану.
- •7 Основні термодинамічні рівняннядля опису енергії поверхневих шарів.
- •8 Характеристичні функції(6), термодинамічні потенціали, оцінка спрямованості протікання реакцій
- •9 Загальна характеристика методів розрахунку вільної енергії Гібса..
- •10. Охарактеризувати поняття адсорбції. Основне рівняння адсорбції.
- •11. Фізична і хімічна адсорбція. Відміна між ними.
- •12.Хімічна адсорбція, перехід від фізичної до хімічної адсорбції.
- •13. Змочування і розтікання рідини на поверхні твердих тіл.
- •14. Умова рівноваги при контакті рідини з твердим тілом. Міра змочувальної здатності рідини.
- •15. Розтікання, рівняння Юнга.
- •16. Адгезія, робота адгезії рідини.
- •17. Порівняльний аналіз явищ адгезії і когезії.
- •18. Енергія границь зерен кристалла.
- •19. Обгрунтувати умови можливості протікання процесу кристалізації.
- •20. Поняття зародкоутворення. Критичний розмір зародку
- •21. Закон дифузії Фіка
- •22. Поверхнева диффузія, самодиффузія, гетеродиффузія.
- •23. Основні параметри, що характеризують диффузію.
- •24. Коефіцієнт диффузії, фактори, що впливають на коефіцієнт диффузії.
- •25. Механізми спікання твердих тіл, що контактують у точці.
- •26. Поверхнева дифузія при спіканні твердих тіл, при поверхневий шар.
- •27. Основні поняття фізики міцності та пластичності поверхневих шарів твердих тіл. Теоретична та реальна міцність твердих тіл.
- •28. Типи дефектів твердих тіл. Поверхневі дефекти.
- •29. Дислокації, їх види, взаємодія і переміщення дислокацій.
- •30. Вплив поверхні на процесс пластичної деформації твердих тіл.
- •31. Дати оцінку поведінки поверхневих шарів при пластичній деформації; Особливості переміщення дефектів поблизу вільних поверхонь; градієнт щільності та швидкості дислокацій поблизу поверхні тіла.
- •32.Стадії мікропластичної деформації в при поверхневих шарах кристалів.
- •33. Бар”єрний ефект приповерхневих шарів при деформуванні матеріалів, його фізична суть.
- •34. Загальна характеристика середовищ, групи середовищ.
- •35. Елементарні процеси взаімодії металів з газами.
- •36. Адсорбційний ефект Ребіндера(зміна механічних властивостей тіл під дією адсорбційно-активних середовищ).
- •37. Загальна класифікація методів нанесення покриттів; поняття процесів осадження плівок і покритів.
- •38. Класифікація методів нанесення покриттів за станом матеріалу, що наноситься на поверхню твердого тіла.
- •39. Фізичне і хімічне осадження із парової фази; стадії процесу осадження плівок і покриттів.
- •40. Характеристика процесів випаровування та розпилення металів.
- •41. Вплив плівок на фізико-механічні властивості матеріалів(ефекти Роско, Крамера і інші)
- •42. Адгезія і когезія плівок та покриттів. Робота адгезії.
- •43. Визначити основні процеси, що супроводжують відрив плівок; Складові, від яких залежить адгезійна міцність та сила зчеплення плівок до твердих тіл.
- •44. Теоретичні критерії адгезії та контактної активності плівок і покриттів.
- •45. Класифікація методів нанесення газотермічних покриттів.Загальна характеристика процесів утворення контакту при газотермічному напилюванні.
- •46. Плазмове напилювання; утворення фізичної площі контакту при ударній взаємодії частинок з поверхнею твердого тіла.
- •47. Механізм активації при газотермічному напилюванні (канали активації).
- •48. Температурний режим у між фазній зоні в умовах плазмового напилювання.
- •49. Роль поверхневої енергії і дефектів у підвищенні контактної температури при плазмовому напилюванні.
- •50. Формування хімічних зв”язків і міжфазної зони при плазмовому напилюванні.
41. Вплив плівок на фізико-механічні властивості матеріалів(ефекти Роско, Крамера і інші)
Существует 4 эффекта.
1.Эффект Крамера
Было обнаружено, что при отсутствии некоторых органических кислот на поверхности твёрдых тел вызывает пластификацию и снижение прочности этих тел. В 1950 году Крамер, наблюдая пластификацию при воздействии кислот предположил, что на поверхности образуются химические соединения. Поскольку образование таких соединений нельзя было объяснить обыкновенными химическими реакциями, он предположил, что инициаторами реакции являются электроны, испускаемые поверхностью при деформации (экзоэлектроны). Экзоэлектроны служат источником энергии, необходимой для химических реакций и образования соединений. Дальнейшие исследования показали, что причиной экзоэлектронной эммисии с поверхностью твёрдого тела является не деформация этой поверхности, а её взаимодействие с окружающей средой (кислород). При взаимодействии кислорода с поверхностью после хемосорбции и ревкции окисления наблюдается освобождение энергии в форме эмиссии электронов. Природа эезоэлектронной эмиссии – это химические процессы, а не деформации.
2.Эффект Роско.
Роско, наблюдая влияние оксидных плёнок на микротвёрдость кристаллов обнаружил уменьшение пластической деформации кристалла, повышение микротвёрдости поверхностного слоя.
3.Эффект Иоффе.
Эффект наблюдается в присутствии водных плёнок на поверхности галоидных кристаллов (соли, фтора, бора…). Такой, обычно хрупкий иатериал как натрий хлор, становится более пластичный во влажном воздухе. Брусок соли, изгибаемый на воздухе обычно разрушается на куски, а в водном растворе ту же пластину можно согнуть как пластилин.Это свидетельствует о том, что зарождение трещин на поверхности блокируется в присутствие поверхностноактивных веществ. Эффект приводит к повышению пластичности поверхностного слоя на ряду с подавлением зарождения и роста трещины. Средой, в которой реализуется эффект могут быть и вода, и кислород, и водород.
4.Эффект Ребиндера.
Ребиндер установил, что добавка некоторых органических кислот к вазилиновому маслу увеличивает пластичность смазанных поверхностей твёрдых тел. Степень их деформации и снижает твёрдость поверхностных слоёв этих тел. Присутствие органических соединений на поверхности влияет на механическое состояние материала. Он обнаружил, что органические вещества снижают сдвиговую прочность и твёрдость металла и не металла.
Суть эффекта: при одновременном воздействии нагрузок и среды понижает уровень поверхностной энергии металла, облегчает образование новой поверхности, снижает потенциальный барьер для выхода дислокаций на поверхность, пластифицирует его.
Р
ис.
Суммирование эффектов
На рисунке показаны кривые напряжения деформированных материалов.
1 – обычное состояние, 2- с оксидной плёнкой (эффект Роско), 3 – с активной плёнкой (эффект Ребиндера)
42. Адгезія і когезія плівок та покриттів. Робота адгезії.
На границе соприкосновения двух фаз при благоприятных условиях происходят физико-химические процессы взаимодействия, приводящие к формированию прочных связей. При этом следует различать первичные процессы от вторичных. Возникновение Ван-дер-Вальсовых сил притяжения или химической связи между покрытием и подложкой – есть первичный процесс. Он имеет чисто поверхностный характер. В результате первичного процесса происходит адгезия и смачивание.
Адгезия – притяжение между атомами, находящихся в разных фазах или взаимодействие между поверхностями двух разнородных контактирующих тел. Для нарушения этой связи необходимо внешнее воздействие определённой величины.
Адгезия плёнок и покрытий – это явление, которое возникает при контакте твёрдых поверхностей с плёнками, находящихся на этих поверхностях.
Покрытия – это тонкий слой, нанесённый на основу с целью предания определённых свойств композициям.
Адгезия плёнок связана с явлениями когезии, аутогезии.
Когезия – взаимодействие между собой атомов материала плёнки.
Когезионное взаимодействие противодействует разрушению материала самой плёнки.
Аутогезия – это взаимодействие между собой плёнок, изготовленных из одного материала или между слоями многослойного покрытия.
Методы оценки адгезии основаны на отрыве плёнок, при этом возможно нарушение целостности самой плёнки, т.е. когезии..
Различают адгезионный отрыв по границе раздела и когезионный отрыв, когда разрушение идёт по телу.
Адгезия имеет размерность работы:
[эрг / см²] [Ккал / моль]
Термодинамической мерой адгезии служит удельная работа адгезии, т.е. работа разделения жидкой и твёрдой фаз.
Уравнение Юнга:
W т ж = W a = σ ж г (1+ cos Θ)
Или двух твёрдых фаз с площадью 1 см².
Формула Дюпре:
W a = σ т г + σ ж г – σ т ж
В случае адгезии твёрдых тел:
W a = σ т1г + σ т2 г – σ т1т2
