- •Поверхневі фіз-хім процеси
- •1. Основні поняття і особливості стану поверхні твердого тіла, суть поверхневих перекручквань
- •2 Поняття фізичної і хімічної неоднорідності поверхні твердого тіла.
- •3 Порівняльна характеристика поверхневої енергії і поверхневого натягу, їхня розмірність.
- •4 Поверхневий шар твердого тіла, згущення поверхневої енергії.
- •Поняття поверхневої та повної енергії кристалічних тіл.
- •6. Основні поняття з термодинаміки, термодинамічні параметри, функціх стану.
- •7 Основні термодинамічні рівняннядля опису енергії поверхневих шарів.
- •8 Характеристичні функції(6), термодинамічні потенціали, оцінка спрямованості протікання реакцій
- •9 Загальна характеристика методів розрахунку вільної енергії Гібса..
- •10. Охарактеризувати поняття адсорбції. Основне рівняння адсорбції.
- •11. Фізична і хімічна адсорбція. Відміна між ними.
- •12.Хімічна адсорбція, перехід від фізичної до хімічної адсорбції.
- •13. Змочування і розтікання рідини на поверхні твердих тіл.
- •14. Умова рівноваги при контакті рідини з твердим тілом. Міра змочувальної здатності рідини.
- •15. Розтікання, рівняння Юнга.
- •16. Адгезія, робота адгезії рідини.
- •17. Порівняльний аналіз явищ адгезії і когезії.
- •18. Енергія границь зерен кристалла.
- •19. Обгрунтувати умови можливості протікання процесу кристалізації.
- •20. Поняття зародкоутворення. Критичний розмір зародку
- •21. Закон дифузії Фіка
- •22. Поверхнева диффузія, самодиффузія, гетеродиффузія.
- •23. Основні параметри, що характеризують диффузію.
- •24. Коефіцієнт диффузії, фактори, що впливають на коефіцієнт диффузії.
- •25. Механізми спікання твердих тіл, що контактують у точці.
- •26. Поверхнева дифузія при спіканні твердих тіл, при поверхневий шар.
- •27. Основні поняття фізики міцності та пластичності поверхневих шарів твердих тіл. Теоретична та реальна міцність твердих тіл.
- •28. Типи дефектів твердих тіл. Поверхневі дефекти.
- •29. Дислокації, їх види, взаємодія і переміщення дислокацій.
- •30. Вплив поверхні на процесс пластичної деформації твердих тіл.
- •31. Дати оцінку поведінки поверхневих шарів при пластичній деформації; Особливості переміщення дефектів поблизу вільних поверхонь; градієнт щільності та швидкості дислокацій поблизу поверхні тіла.
- •32.Стадії мікропластичної деформації в при поверхневих шарах кристалів.
- •33. Бар”єрний ефект приповерхневих шарів при деформуванні матеріалів, його фізична суть.
- •34. Загальна характеристика середовищ, групи середовищ.
- •35. Елементарні процеси взаімодії металів з газами.
- •36. Адсорбційний ефект Ребіндера(зміна механічних властивостей тіл під дією адсорбційно-активних середовищ).
- •37. Загальна класифікація методів нанесення покриттів; поняття процесів осадження плівок і покритів.
- •38. Класифікація методів нанесення покриттів за станом матеріалу, що наноситься на поверхню твердого тіла.
- •39. Фізичне і хімічне осадження із парової фази; стадії процесу осадження плівок і покриттів.
- •40. Характеристика процесів випаровування та розпилення металів.
- •41. Вплив плівок на фізико-механічні властивості матеріалів(ефекти Роско, Крамера і інші)
- •42. Адгезія і когезія плівок та покриттів. Робота адгезії.
- •43. Визначити основні процеси, що супроводжують відрив плівок; Складові, від яких залежить адгезійна міцність та сила зчеплення плівок до твердих тіл.
- •44. Теоретичні критерії адгезії та контактної активності плівок і покриттів.
- •45. Класифікація методів нанесення газотермічних покриттів.Загальна характеристика процесів утворення контакту при газотермічному напилюванні.
- •46. Плазмове напилювання; утворення фізичної площі контакту при ударній взаємодії частинок з поверхнею твердого тіла.
- •47. Механізм активації при газотермічному напилюванні (канали активації).
- •48. Температурний режим у між фазній зоні в умовах плазмового напилювання.
- •49. Роль поверхневої енергії і дефектів у підвищенні контактної температури при плазмовому напилюванні.
- •50. Формування хімічних зв”язків і міжфазної зони при плазмовому напилюванні.
24. Коефіцієнт диффузії, фактори, що впливають на коефіцієнт диффузії.
Для перемещения атомов из одного положения в другое необходимо разрушить связь и деформировать решётку кристала, т.е. необходима энергия активации. Число атомов с необходимой энергией активации экспоненциально зависит от величины обратной температуре.При этом коэффициент диффузии равен: D = D0 exp (- Q/RT)
D0 – предэкспоненциальный множитель Этот множитель выведен экспериментально для каждой диффузной пары и ищется в справочниках. Часный случай энергии активации диффузии находится в виде: Q = Q о д + Q м д
Qо д – энергия образования дефекта
Q м д – энергия миграции дефекта
Факторы, влияющие на коэффициент диффузии: энергия активации дифференциально меньше для небольших атомов внедрения, чем для больших атомов замещения, энергия активации меньше для диффузии в металле – растворимом теле с более низкой температурой плавления, энергия активации меньше для диффузии в решётке с меньшим атомным коэффициентом упаковки.
25. Механізми спікання твердих тіл, що контактують у точці.
26. Поверхнева дифузія при спіканні твердих тіл, при поверхневий шар.
Рассмотрим возможные механизмы переноса вещества в область контакта между двумя соприкосающимися сферами при высоких температурах. В следствии чего образуется приконтактная область, объём которой со временем возростает по закону зависящему от механизма переноса вещества.
В области высоких температур, когда диффузионная подвижность атомов велика наблюдается самопроизвольный рост площади контакта, т.е. рост под влиянием давления, обусловленного кривизной поверхности приконтактного перешейка. Рост данного перешейка может происходить с помощью следующих молекулярных механизмов.
Х – радыус контактного круга, ∆ L – расстояние между центрами сфер крупинок
а) вязкое течение б) объёмная диффузия в) объёмная диффузия при наличии стока в область контакта г) поверносная диффузия д) перенос вещества через газовую фазу е) припекание под влиянием усилий
Вязкое течение – когда в следствии направленного перемещения атомов из объёма тела к контактному перешейку увеличивается площадь контакта и центры частиц сближаются.
Объёмная диффузия – когда стопом избыточных вакансий, возникающих вблизи выгнутой поверхности перешейка является выпуклость поверхности частей тела. В этом случае в соответствии с направлением диффузионных потоков, рост площади контакта не сопровождается сближением центров.
Механизм объёмной диффузии – когда стоком избыточных вакансий является граница между границей Взаимодействующих тел рост площади сопровождается сближением центров. Механизм поверхностной диффузии – когда перенос вещества осуществляется в следствии диффузии по поверхности от выпуклых участков к выгнутому участку поверхности вещества без сближения центров. Перенос вещества через газовую фазу осуществляется под влиянием разности влияния пара вблизи выгнутых и вогнутых участков профиля поверхности контактирующих частиц. Спекание под влиянием приложенной силы, вызывающие течение вещества в приконтактной области.
