- •1.Трипільська культура на території України
- •Трипільська культура
- •Трипільці предки українців
- •Мистецтво трипільців
- •2. Традиції і новаторство української драматургії 19 століття
- •3. Абстракціонізм, графіка, культурна криза
- •1.Функції культури
- •2. Образотворче мистецтво, музика, театр у хіх ст.
- •1.Періодизація історії української культури
- •2.Стильові особливості української скульптури та архітектури у XIX ст.
- •2.Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •1.Скіфсько-сарматська культура
- •2.Історичні та соціальні умови розвитку української культури в кінці хіх – поч. Хх ст.
- •Дохристиянська культура Київської Русі
- •2.Фольклорна традиція в українській культурі в кінці XIX – поч. XX ст.
- •1.Вплив християнства на розвиток культури
- •2.Входження української культури в загальноєвропейський контекст в кінці хіх – поч. Хх ст.
- •1.Література та писемність Київської Русі.
- •2. Взаємовідносини особистості та світу в українському експресіонізмі в кінці 19 - початку 20 століття.
- •3. Базиліка, звичай, Ренесанс.
- •1. Візантійський канон та національна традиція в іконописі та архітектурі Київської Русі.
- •2. Національне-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти і науки у 20 столітті.
- •3. Бароко, ікона, риторика.
- •1.Літописання в Галицько-Волинському князівстві
- •2.Формування літературних та мистецьких шкіл у хх ст..
- •1.Політичний та релігійний контекст розвитку української культури XIV – I пол. XVII ст.
- •2.Здобутки українського театру та кіно у хХст.
- •1.Особливості релігійної ситуації в Україні у XVII-XVIII ст.
- •2.Українське авангардне мистецтво
- •1.Книгодрукування і розвиток полемічної літератури у XVII – XVIII ст.
- •2.Українська культура другої половини хх ст.
- •1.Формування мережі українських освітніх закладів у XVII – XVIII ст.
- •2.Особливості української культури. Український менталітет
- •1.Релігійний чинник у розвитку культури Галицько-Волинського князівства
- •2.Українська суспільна думка у хіх ст.; розвиток науки і філософії
- •1.Поняття культури
- •2. Архітектура та містобудування у Галицько-Волинському князівстві
- •1.Етапи становлення культурологічних знань
- •2.Становлення професійної художньої культури в Україні у XVII - XVIII ст.
- •1.Розвиток освіти у Галицько-Волинському князівстві
- •2.Виникнення нових галузей науки у XVII – XVIII ст.
- •1. Морфологія культури
- •2. Освіта і книгодрукування у 14 - 17 століттях
- •3. Готичний стиль, культурологія, супрематизм.
- •1.Черняхівська та Зарубинецька культури
- •2. Українська література XIV-XVII ст.
- •1. Феномен двовір'я і його відображення в мистецтві.
- •2. Естетизм художньої свідомості в архітектурі та живописі.
- •1. Нові процеси в духовному житті козацтва: реформування церкви та освіти, розвиток науки.
- •2. Типи та види культури.
- •3. Епос, пейзаж, язичництво.
- •1. Зародження та розвиток шкільної освіти. Наукові знання
- •2. Провідні течії та напрямки: класицизм, романтизм, реалізм.
- •Українська барокова література. Козацький літопис.
- •Український живопис жанрово-стильові особливості.
- •1.Театральне мистецтво. Музика. Танок
Білет №1
1.Трипільська культура на території України
Доба нового каменя-неоліт — це доба великих змін (к. 15,000 років тому), бо тодішня людина поробила нові винаходи — нові удосконалення. Змінився клімат, уступив на північ льодовик, підсоння в Україні стало тепліше.
Змінився теж побут людини. Замість в печери, людина йде жити в наземні будівлі — своєрідні хати, які творила цілі села. З’явились нові знаряддя виробництва з каменя (сокири, молоти, долота, ножі); з’являються лук і стріли. Полювання і рибальство стають головним заняттям. Згодом (7-6,000 років тому) людина починає виробляти посуд з глини з різними прикрасами і гончарство дуже облегшує життя. Дальше появляється обробка землі і сіяння зерна. Хліборобською працею одначе займаються передовсім жінки. Зміняється теж будівництво, появляються житла на озерах, річках. Спровола людина входить поза межі своєї території і нав’язує контакти з іншими країнами, зокрема з країнами малоазійського простору, де вже існувала високорозвинена культура. В цій епосі великого розвитку набуває орнаментальна кераміка, яка з накресленими наглині лінійками у вигляді шнурів прекрасами, дістає назву шнурової.
За неоліту зайшло дуже багато змін так у фізичному вигляді людини, як і в способі її життя, і на думку антропологів появилась на місці неандертальської нова раса кроманьйонська.
Трипільська культура
Трипільська культура на території України розвинулась в добу неоліту, назва її походить від розкопаних київським археологом В. Хвойкою площадок біля села Трипілля на Київщині.
Трипільська культура, датована V-III тисячоліттям до Хр., була поширена на лісостепній території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на півд. заході. За своїми ознаками і зразками ця культура споріднена з археологічними культурами Дунайського басейну, Балканів, островів східного Середземномор’я та Малої Азії. Отже єднала вона Україну з могутніми культурами тодішнього світу. Трипільці були хліборобами і скотарями, а їхня культура не поширювалась дальше ні на Схід, ні на Захід. Вона була типова для осілого місцевого населення, яке етнічно можна б визначити за протослов’ян, а в нашому випадку за прапредків українців. Залишки трипільської культури відкрито в 38-ох селах Київщини, 25-ох Поділля і в 20-ох селах Зах. України. Джерелами їх прожитку було хліборобство, скотарство, мисливство, а теж рибальство.
Трипільська культура розвивалась протягом 2-ох тисяч літ, захоплючи енеоліт, бронзову і залізну доби. Досліди виявили, що трипільці мали вищі форми громадського життя, жили великими родовими групами, об’єднані жінкою-матір’ю (чи бабоїр), бо діти через відсутність шлюбів, не знали батька. Отже трипільці правдоподібно практикували матріархат. Вони мали свої вірування і ритуали поховань (чи тілопалень).
І так у багатьох житлах трипільських поселень знайдено добре збережені жертівники, у формі рівнораменного хреста, помальовані звичайно охрою (брунатно-жовтою фарбою) і прикрашені концентричними колами. Вони звичайно знаходились на підвищенні, а біля них антропоморфні (людиноподібні) чи інші фігурки. Ці хрестовидні підвищення були жертовними місцями роду, тобто біля них приносили трипільці жертви.
Інвазія кочових племен зі Сходу в другій половині II тисячоліття до Хр., яка знищила племена трипільської культури, не могла знищити елементів тієї культури, зокрема в сфері релігійних культів. Ці культи залишились живими і перетривали і кімерійців, і скитів, та збереглися потім у побуті і в віруваннях
та мистецтві слов’ян. Вони наявні теж у релігії скитів та тракійців (племен, що в 1-му тисячолітті заселювали сьогоднішню Галичину, Поділля і південну Волинь) як напр. культ богині-матері, богині-землі.
З часів трипільців залишились печери, коридори (40 біля Києва), а їх побут, хати і села, дуже нагадують нам пізніший український побут.