- •5.2. Препарування каріозної порожнини.
- •5.3. Пломбування каріозних порожнин.
- •5.4. Ендодонтичне втручання.
- •5.5. Методика оцінки стану тканин пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.
- •5.6. Методи лікування захворювань тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.
- •5.1. Загальний огляд стоматологічного хворого.
- •5.2. Препарування каріозної порожнини.
- •5.2.1. Препарування каріозної порожнини і класу за Блеком, при одночасному ураженні жувальної та щічної поверхонь зуба.
- •5.2.2. Препарування каріозної порожнини іі класу за Блеком при щільному розташуванні суміжних зубів.
- •5.2.3. Створення додаткової порожнини при препаруванні каріозних порожнин іі класу за Блеком, доцільність, техніка створення.
- •5.2.4. Препарування каріозної порожнини ііі класу за Блеком при вільному доступі до порожнини.
- •Препарування каріозної порожнини IV класу за Блеком.
- •5.2.6. Препарування каріозних порожнин V класу за Блеком (приясенна стінка порожнини на рівні ясен).
- •5.3. Пломбування каріозних порожнин.
- •5.3.1. Пломбування порожнин і-го класу за Блеком амальгамою.
- •5.3.2. Пломбування порожнин і класу за Блеком композитами хімічної полімеризації.
- •5.3.3. Пломбування порожнин і класу композитом світлової полімеризації.
- •5.3.4. Пломбування порожнин іv класу за Блеком композитними пломбувальними матеріалами світлової полімеризації.
- •5.3.5. „Сендвіч-техніка”. Показання до застосування, методика проведення.
- •5.3.6. Пломбування каріозних порожнин V класу за Блеком склоіономерними цементами.
- •5.3.7. Накладання лікувальної кальцієвмісної прокладки (непряме покриття пульпи).
- •5.3.8. Накладання ізолюючої прокладки з цинк-фосфатного цементу під пломбу з композитного матеріалу хімічної полімеризації.
- •5.4. Ендодонтичне втручання.
- •5.4.1. Трепанація коронки зуба (різця або ікла, якщо зуб інтактний).
- •5.4.2. Трепанація коронки зуба (пре моляра), якщо зуб інтактний.
- •5.4.3. Трепанація коронки зуба (моляра верхньої щелепи), якщо зуб інтактний.
- •5.4.4. Трепанація коронки зуба (моляра нижньої щелепи), якщо зуб інтактний.
- •5.4.5. Особливості використання техніки „step-back” для обробки кореневого каналу.
- •5.4.6. Особливості використання техніки „step-down” для обробки кореневого каналу.
- •5.4.7. Пломбування кореневого каналу з використанням одного (центрального) штифта.
- •5.4.8. Пломбування кореневих каналів багатоконусним методом холодної конденсації гутаперчі.
- •5.5. Методика оцінки стану тканин пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.
- •5.5.1. Визначення індексу кровоточивості ясенної борозни.
- •5.5.2. Визначення ступеню рухомості зубів за Ентіном.
- •5.5.3. Визначення глибини пародонтальних кишень.
- •5.5.4. Визначення індексу рма.
- •5.5.5. Визначення рі.
- •5.5.6. Визначення індексу cpitn.
- •5.5.7. Визначення індексу Федорова-Володкіної.
- •5.6. Прийоми лікування захворювань тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.
- •5.6.1. Іригації.
- •5.6.2. Аплікація на ясна рідких форм ліків.
- •5.6.3. Накладання лікувальних твердіючих пов’язок.
- •5.6.4. Кюретаж пародонтальних кишень.
- •5.6.5. Методика проведення медикаментної і хірургічної обробки ерозій, афт, виразок, тріщин.
- •Медикаментна обробка ділянки кератозу.
5.5.5. Визначення рі.
Мета: реєструвати та оцінювати розвинуті форми патології ясен.
Матеріальне забезпечення: рентгенограма, пінцет, стоматологічне дзеркало, пародонтологічний зонд.
Методика проведення:
Оцінка стану ясен проводять біля кожного зуба (крім ІІІ моляра), подається за 8-бальною шкалою:
0 – інтактні ясна,
1 – легкий запальний процес не захоплює ясна довкола зуба,
2 – запальний процес захоплює ясна довкола зуба без пошкодження його кругової зв’язки,
4 – запалення довкола зуба, початковий ступінь резорбції верхівок міжзубних перегородок, діагностований рентгенологічно,
6 – запалення ясен з утворенням патологічної ясенної кишені і резорбцією кістки альвеоли до ½ довжини кореня, функція зуба не порушена,
8 – порушення функції зуба внаслідок його патологічної рухомості, зумовленої значними деструктивними змінами в пародонті, резорбція більше як на ½ довжини кореня.
Індекс вираховується
за формулою:
При відсутності рентгенограми ПІ вираховують так:
0-0,1 – норма,
0,1-1 – початкова стадія захворювання пародонта,
1,5-4 – середня стадія,
4,5-8 – важка стадія.
Алгоритм розробила: ас. Фурдичко А.І.
5.5.6. Визначення індексу cpitn.
Мета: проконтролювати вміння визначати індекс CPITN.
Матеріальне забезпечення: дзеркало, стоматологічний зонд, пародонтальний зонд.
Методика проведення:
Зубні ряди умовно поділити на 6 секстантів і оглянути 17/16, 11, 26/27, 31, 36/37, 47/46 зуби. Реєструвати стан біля того зуба (наявність кровотечі, зубного каменю, пародонтальних кишень), де патологія найбільш виражена. Для визначення пародонтальних кишень використати пародонтальний зонд, а для визначення наявності кровотечі і зубного каменю – дзеркало, стоматологічний зонд. Зондувати без тиску, занурюючи зонд до відчуття перешкоди зі сторони кишені, пересуваючи його по периметру зуба.
Оцінку індексу проводити в балах:
1 – бал – наявність кровотечі,
2 бали – наявність зубного каменю, кишені 3-4 мм,
3 бали – пародонтальні кишеня, глибиною 4 -5 мм,
4 бали – пародонтальні кишеня більше 6 мм.
Суму балів всіх секстантів поділити на 6.
Провести лікування згідно кодів:
0 балів – слід покращити індивідуальну гігієну порожнини рота,
2 бали – ознака необхідності проведення професійної гігієни порожнини рота;
4 бали – видалення відкладень + комплексна терапія (відкритий або закритий кюретаж),
5 балів – видалення відкладень + комплексна терапія (лоскутні операції, ортопедичне лікування).
5.5.7. Визначення індексу Федорова-Володкіної.
Мета: визначити гігієнічний стан порожнини рота шляхом виявлення зубного нальоту.
Матеріальне забезпечення: йодисто-калієвий розчин, ватний тампон, дзеркало.
Методика проведення:
Вестибулярна поверхні шести нижніх фронтальних зубів змазують ватним тампоном з йодисто-калієвим розчином і спостерігають, яка частина поверхні забарвиться у коричневий колір:
1 бал – не забарвлюється,
2 бали – ¼ поверхні коронки,
3 бали – ½ поверхні коронки,
4 бали – ¾ поверхні коронки,
5 балів – уся коронка.
Оцінки всіх зубів у бала сумують і одержану суму ділять на 6 (кількість зубів).
1-1,4 бали – добрий стан,
1,5-1,8 балів – задовільний,
1,5-2,5 балів – незадовільний,
2,6-3,0 – поганий,
3 і більше балів – дуже поганий.
