- •5.2. Препарування каріозної порожнини.
- •5.3. Пломбування каріозних порожнин.
- •5.4. Ендодонтичне втручання.
- •5.5. Методика оцінки стану тканин пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.
- •5.6. Методи лікування захворювань тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.
- •5.1. Загальний огляд стоматологічного хворого.
- •5.2. Препарування каріозної порожнини.
- •5.2.1. Препарування каріозної порожнини і класу за Блеком, при одночасному ураженні жувальної та щічної поверхонь зуба.
- •5.2.2. Препарування каріозної порожнини іі класу за Блеком при щільному розташуванні суміжних зубів.
- •5.2.3. Створення додаткової порожнини при препаруванні каріозних порожнин іі класу за Блеком, доцільність, техніка створення.
- •5.2.4. Препарування каріозної порожнини ііі класу за Блеком при вільному доступі до порожнини.
- •Препарування каріозної порожнини IV класу за Блеком.
- •5.2.6. Препарування каріозних порожнин V класу за Блеком (приясенна стінка порожнини на рівні ясен).
- •5.3. Пломбування каріозних порожнин.
- •5.3.1. Пломбування порожнин і-го класу за Блеком амальгамою.
- •5.3.2. Пломбування порожнин і класу за Блеком композитами хімічної полімеризації.
- •5.3.3. Пломбування порожнин і класу композитом світлової полімеризації.
- •5.3.4. Пломбування порожнин іv класу за Блеком композитними пломбувальними матеріалами світлової полімеризації.
- •5.3.5. „Сендвіч-техніка”. Показання до застосування, методика проведення.
- •5.3.6. Пломбування каріозних порожнин V класу за Блеком склоіономерними цементами.
- •5.3.7. Накладання лікувальної кальцієвмісної прокладки (непряме покриття пульпи).
- •5.3.8. Накладання ізолюючої прокладки з цинк-фосфатного цементу під пломбу з композитного матеріалу хімічної полімеризації.
- •5.4. Ендодонтичне втручання.
- •5.4.1. Трепанація коронки зуба (різця або ікла, якщо зуб інтактний).
- •5.4.2. Трепанація коронки зуба (пре моляра), якщо зуб інтактний.
- •5.4.3. Трепанація коронки зуба (моляра верхньої щелепи), якщо зуб інтактний.
- •5.4.4. Трепанація коронки зуба (моляра нижньої щелепи), якщо зуб інтактний.
- •5.4.5. Особливості використання техніки „step-back” для обробки кореневого каналу.
- •5.4.6. Особливості використання техніки „step-down” для обробки кореневого каналу.
- •5.4.7. Пломбування кореневого каналу з використанням одного (центрального) штифта.
- •5.4.8. Пломбування кореневих каналів багатоконусним методом холодної конденсації гутаперчі.
- •5.5. Методика оцінки стану тканин пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.
- •5.5.1. Визначення індексу кровоточивості ясенної борозни.
- •5.5.2. Визначення ступеню рухомості зубів за Ентіном.
- •5.5.3. Визначення глибини пародонтальних кишень.
- •5.5.4. Визначення індексу рма.
- •5.5.5. Визначення рі.
- •5.5.6. Визначення індексу cpitn.
- •5.5.7. Визначення індексу Федорова-Володкіної.
- •5.6. Прийоми лікування захворювань тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.
- •5.6.1. Іригації.
- •5.6.2. Аплікація на ясна рідких форм ліків.
- •5.6.3. Накладання лікувальних твердіючих пов’язок.
- •5.6.4. Кюретаж пародонтальних кишень.
- •5.6.5. Методика проведення медикаментної і хірургічної обробки ерозій, афт, виразок, тріщин.
- •Медикаментна обробка ділянки кератозу.
5.5. Методика оцінки стану тканин пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.
5.5.1. Визначення індексу кровоточивості ясенної борозни.
Мета: вміти визначати ступінь кровоточивості ясен.
Матеріальне забезпечення: пародонтологічний зонд, стоматологічне дзеркало.
Методика проведення:
Обережно провести зондування ясенної борозни чи пародонтальної кишені. Визначити час появи кровотечі з ясен після зондування. Провести оцінку кровоточивості за 4-бальною шкалою:
0 балів – кровоточивість відсутня,
1 бал – кровоточивість виникає через 30 секунд і більше після зондування,
2 бали – кровоточивість виникає до 30 секунд після зондування,
3 бали – хворий відмічає кровоточивість з ясен під час чищення зубів.
Індекс кровоточивості визначається за сумою балів у ділянці обстежених зубів, яку ділять на кількість обстежених зубів.
5.5.2. Визначення ступеню рухомості зубів за Ентіном.
Мета: визначити ступінь рухомості зубів, глибину руйнування зв’язкового апарату зубів.
Матеріальне забезпечення: стоматологічне дзеркало, пінцет.
Методика проведення:
За допомогою пінцета визначити ступінь рухомості зуба. Виділяють три ступені рухомості зубів:
І ступінь – у вестибулярно-оральному напрямі зуб рухомий у межах ширини різального краю,
ІІ ступінь – зуб рухомий у вестибулярно-оральному і у мезіо-дистальному напрямках,
ІІІ ступінь – зуб рухомий у вестибулярно-оральному і у мезіо-дистальному і вертикальному напрямках.
5.5.3. Визначення глибини пародонтальних кишень.
Мета: визначити глибину пародонтальних кишень.
Матеріальне забезпечення: пародонтологічний зонд, стоматологічне дзеркало.
Методика проведення:
Посадити пацієнта у крісло. Проводити внутрішньоротовий огляд при достатньому освітленні. За допомогою пародонтологічного зонда виміряти глибину пародонтальних кишень. Для цього ввести пародонтологічний зонд в кишеню і повільно просунути до відчуття легкого упора. При вимірюванні глибини кишені, інструмент розмістити вздовж центральної осі зуба строго перпендикулярно до ясенного краю, робочу частину впритулок притискати до обстежуваної поверхні зуба. Виміряти глибину з медіальної, щічної, дистальної і язикової поверхонь зуба. З щічної та язичної поверхонь провести вимірювання один раз в центральній частині і два рази по периферії. При аналізі отриманих результатів вимірювань врахувати максимальну глибину пародонтальної кишені. При наявності гіпертрофії ясен, отриманий результат глибини кишені відмітити від рівня емалево-цементної границі.
5.5.4. Визначення індексу рма.
Мета: проконтролювати вміння візуально визначати запальний процес в яснах.
Матеріальне забезпечення: дзеркало, стоматологічний зонд.
Методика проведення:
Ясна поділити на три частини: міжзубні ясенні сосочки (Р), маргінальна частина ясен (М) і альвеолярні прикріплені ясна (А). За допомогою дзеркала і стоматологічного зонда візуально визначити наявність запального процесу біля кожного окремого зуба:
1 бал – запалення сосочка,
2 бали – запалення ясенного краю,
3 бали – запалення прикріпленої частини ясен.
Індекс визначити за формулою:
х100
3 х Z
- сума значень біля всіх обстежених зубів; Z – кількість зубів, з 15 років оцінюється 30 зубів, причому суму балів скласти з найвищих оцінок стану ясен біля кожного зуба.