Групи займенників за будовою

За будовою усі займенники поділяються на такі три групи:

Прості – їх переважна більшість (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, себе, мій, наш тощо).

Складні, до яких належать:

• неозначені займенники, утворені поєднанням питальних займенників з неозначеними частками де-, аби-, -сь, будь-, -небудь, хтозна-, казна- (дехто, абищо, хтось, казна-що, що-небудь, будь-який, будь-що, що-будь та ін.);

• заперечні, утворені поєднанням заперечної частки ні з питальним займенником (ніхто, ніщо, ніякий, нічий) та деякі ін.

Складені – займенники на зразок той самий, одне і те ж, той чи інший, що таке і под.

Відмінювання займенників

Парадигма (система відмінювання) займенників визначається парадигмою тих частин мови, з якими займенники співвідносні.

Займенники, співвідносні з іменниками

Як уже зазначалося вище, до цієї групи належать особові, зворотний, питально-відносні (хто, що), заперечні (ніхто, ніщо), неозначені (хтось, щось, абихто, що-небудь та ін.) займенники.

Відм.	Однина	Множина	Однина				Множина
			Чол.р.	Сер.р.		Жін.р.		для всіх родів
Н.	я	ми	він воно		вона		вони
Р.	мене	нас	його (у нього)		її (у неї)		їх (у них)
Д.	мені	нам	йому		їй		їм
З.	мене	нас	його (у нього)		її (у неї)		їх (у них)
О.	мною	нами	ним		нею		ними
М.	(на)мені	(на) нас	(на) ньому/ нім		(на) ній		(на) них
Н.	хто	що	ніхто	ніщо		хтось		дещо
Р.	кого	чого	нікого	нічого		когось		дечого
Д.	кому	чому	нікому	нічому		комусь		дечому
З.	кого	що	нікого	ніщо		когось		дещо
О.	ким	чим	ніким	нічим		кимсь (кимось)		дечим
М.	(на) кому	(на) чому	ні на кому	ні на чому		(на) комусь		(на) дечому

Н.	---
Р.	себе
Д.	собі
З.	себе
О.	собою
М.	(на)собі

• Особливості відмінювання особових займенників виявляються в тому, що їх форми творяться від різних основ як у однині, так і множині, наприклад: я – мене, ми – нас, він – його, вона – її, вони – їх.

• Перед займенником мною, що починається двома приголосними, прийменники з, під, над, перед для милозвучності вживаються з голосним -і-: наді мною, піді мною, переді мною, зі мною.

• Після прийменників у непрямих відмінках займенників 3 ос. з’являється -н-: у нього, у неї, у них, над ними, до нього, на ній. Цей звук постійно виступає в О. відмінку: ним, нею, ними. Не вживається -н- після прийменників усупереч, наперекір, назустріч, завдяки: завдяки їй, назустріч йому.

• Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.

• У непрямих відмінках заперечні займенники вживаються з різним наголосом залежно від значення: Нікóго (жодної особи) там не було. – Нíкого (нема кого) призначити на посаду.

Займенники, співвідносні з прикметниками

До цієї групи належать присвійні, означальні, вказівні (крім скільки), питально-відносні (який, чий, котрий) та утворені від них заперечні й неозначені займенники (нічий, ніякий, нікотрий, деякий, чийсь, чий-небудь та ін.).

Відм.	Однина			Множина
	Чол.р.	Сер.р.	Жін.р.	для всіх родів
Н.	мій моє		моя	мої
Р.	мого		моєї	моїх
Д.	моєму		моїй	моїм
З.	= Н. або Р. моє		мою	= Н. або Р.
О.	моїм		моєю	моїми
М.	(на) моєму/ моїм		(на) моїй	(на) моїх

Відм.	Однина			Множина
	Чол.р.	Сер.р.	Жін.р.	для всіх родів
Н.	цей це		ця	ці
Р.	цього		цієї	цих
Д.	цьому		цій	цим
З.	= Н. або Р. це		цю	= Н. або Р.
О.	цим		цією	цими
М.	(на) цьому/ цім		(на) цій	(на) цих

Відм.	Однина			Множина
	Чол.р.	Сер.р.	Жін.р.	для всіх родів
Н.	чий чиє		чия	чиї
Р.	чийого		чиєї	чиїх
Д.	чийому/ чиєму		чиїй	чиїм
З.	= Н. або Р. чиє		чию	= Н. або Р.
О.	чиїм		чиєю	чиїми
М.	(на) чийому/ чиєму/ чиїм		(на) чиїй	(на) чиїх

Відм.	Однина			Множина
	Чол.р.	Сер.р.	Жін.р.	для всіх родів
Н.	весь (увесь, ввесь) все (усе)		вся (уся)	всі (усі)
Р.	всього		всієї	всіх
Д.	всьому		всій	всім
З.	= Н. або Р. все		всю	= Н. або Р.
О.	всім		всією	всіма
М.	(на) всьому/ всім		(на) всій	(на) всіх

• Прикметникові займенники відміняються як прикметники твердої і м’якої груп. За зразком прикметників м’якої групи відмінюються займенники весь, їхній, чий, усі інші – за зразком прикметників твердої групи.

• У М. відмінку займенники чоловічого і середнього роду мають паралельні закінчення: на моєму – на моїм, на всякому – на всякім, на тому – на тім.

Займенники, співвідносні з числівниками

До цієї групи належать відносно-питальний скільки, вказівний стільки, заперечний ніскільки.

Н.	скільки	стільки	ніскільки
Р.	скількох	стількох	ніскількох
Д.	скільком	стільком	тскільком
З.	скільки/ скількох	стільки/ стількох	ніскільки/ -ох
О.	скількома	стількома	ніскількома
М.	(на) скількох	(на) стількох	(на) ніскількох

• Числівникові займенники, подібно до кількісних числівників, змінюються лише за відмінками.

Розряди числівників		Значення	Особливості	Числівники	Приклади
К І Л Ь К І С Н І	власне кількісні	точно окреслена кількість у цілих одиницях			п’ять гектарів, двадцять зошитів, двісті п’ятдесят днів
ПОРЯДКОВІ

Вправи

36