- •Пояснювальна записка
- •Обгрунтування вибору
- •Жанрові особливості
- •3.1. Режисерський аналіз сценарію Тема
- •Конфлікт
- •Події та дійові епізоди
- •Композиція
- •3.2 Режисерський задум Надзавдання
- •Наскрізна дія
- •Художній образ
- •Сценарно-режисерський хід
- •Атмосфера:
- •Темпоритм
- •Мізансцени
- •3.3.Втілення задуму
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Використані Інтернет-ресурси
Висновки
Отже, так як основою для написання оригінального ценарію «Покахонтас» послужив одноіменний мультфільм студії Дісней 1995 року, постановка на сцені вийшла яскравою та захопливою. Були створені стилізовані костюми у стилі героїв мульфільму та використана знаменита музика Алана Менкена, що допомогла створити надзвичайно казкову атмосферу. Образи героїв мультфильму були органічно передані акторами та прийняті глядачем. Глибина думки вистави була розкрита, прийнята і зрозуміла глядачеві.
Також було взначено жанрові особливості історичної драми, базуючись на вивченні самої драми та ії виникнення.
Дра́ма (грец. drama — дія) — п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої — переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій.
Драматичний твір ділиться на частини, які називаються діями або актами. Акти складаються з яв, поява нової дійової особи означає нову яву, не у всіх творах є яви. Між діями є перерви (антракти), які необхідні для зміни декорацій, а також відпочинку акторів і глядачів.
У драматичному творі — невелика кількість подій і дійових осіб, як правило, — одна сюжетна лінія, коли є побічні, то розвинені слабо і підпорядковані головній. Основні засоби характеристики дійових осіб — вчинки, дії, жести, міміка, мова. Емоційне сприйняття гри акторів посилює музика.
Драматичні твори, призначені для сценізації, — невеликі за обсягом (70—80 стор. тексту), бо тривалість вистави не може перевищувати 3—4 години.
Історична драма – відтворення важливих для народу історичних подій.
Головними героями завжди виступають видатні історичні особи. Сюжет будується на документальних фактах, художній вимисел допомагає “оживити” картини минулого життя. Письменник має право робити деякі відступи, перестановки подій, але це не повинно викривляти історичної правди.
Було створено режисерсько- постановчий план, в якому визначила тему, ідею та конфлікт. Розписано композиційну побудову та подієвий ряд. Розроблено характеристики образів всіх персонажів. Визначила надзавдвння, наскрізну дію, створила художній образ та розробила сценарно-режисерський хід. Описано атмосферу та темпоритм кожної сцени та розписала мізансценування для трьох сцен. Також було розроблено таблиці з музично-шумового та світлового оформлення, обєднано їх у монтажний лист. Були намальовані ескізи костюмів по яким шилися костюми.
Список використаних джерел
Станиславский К. С. Работа актера над собой. Работа актера над ролью / К. С. Станиславский. - Собр. соч., т. 2 - 4, М., 1954-57.
Топорков В. К. С. Станиславский на репетиции / В.К.Топорков. М. - Л., 1949.
Кнебель М. О действенном анализе пьесы и роли / М. Кнебель. - М., 1961.
Блок В. Система Станиславского и проблемы драматургии / В. Блок -М., 1963.
Кнебель М.О. Школа режиссуры Немировича-Данченко / М. Кнебель - М., 1992г.
Товстоногов Г.А. О профессии режиссера / Г.А.Товстоногов - М., 1967.
