3.2 Вдосконалення депозитних операцій у пат «Укрсоцбанк»

Ресурсна база сучасного банку характеризується широкою різноманітністю депозитів, що пояснюється прагненням банків за умов сегментованого конкурентного ринку якнайповніше задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити заощадження та вільні грошові капітали на банківські рахунки.

Одним з основних джерел формування ресурсної бази банку є проведення депозитних операцій. Виходячи з того, що клієнт є визначальним суб’єктом депозитних операцій (самостійно приймає рішення щодо виду та величини депозитного вкладу), заходи впливу на потенційних вкладників в умовах конкурентної боротьби мають посісти вагоме місце у процесі розробки та реалізації депозитної політики банку [5].

5. Бихова О. М. Класифікація видів бенчмаркінгу в системі управління банками / О. М. Бихова // Економіка розвитку. 2014. – № 3. – С. 15 – 18.

Стає очевидно, що депозитна політика банків має вплив на обсяг залучених коштів. Так як сьогодні перед кожним комерційним банком стоїть завдання збільшення обсягу депозитів, то вдосконалення депозитної політики є вкрай необхідним. Адже саме за рахунок депозитів як елементу ресурсної бази відбувається кредитування. Дані механізми дуже взаємопов’язані. Розрив між строками депозитів та кредитів призводить до виникнення кризу банківській системі. Так, станом на 01.10.2013 дюрація депозитів становила 1 рік і 6 місяців, а дюрація кредитів — 1 рік і 8 місяців(розраховано за даними НБУ [7]). Тому доцільно розглянути способи нарощування депозитів у комерційних банках.

Офіційний сайт Національного банку України. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

Якщо розглядати депозит як банківський продукт, то збільшення попиту на нього можна досягти за рахунок оптимізації маркетингової політики банків, зокрема за допомогою таких елементів як ціна, продуктовий ряд, канали збуту продуктів та їх просування.

В Україні комерційні банки віддають перевагу ціновим методам залучення коштів населення на депозити. Зокрема, для аналізу рівня депозитних ставок доцільно розглянути депозити населення у 3 категоріях (таблиця 3.1):

Аналітичний огляд банків України Режим доступу: http://bankografo.com/ubqr

1) класичний строковий депозит — за умовами договору поповнення депозитну не передбачено, відсотки виплачуються в кінці строку;

2) накопичувальний строковий депозит — за умовами договору передбачається поповнення депозиту;

3) депозит на вимогу — за умовами договору передбачено нарахування відсотків на залишок коштів на рахунку, можливий вільний рух коштів.

Таблиця 3.1 – Середня ставка за депозитами станом на 05.03.2015 р.

	3 місяці	6 місяців	12 місяців
За класичним строковим депозитом
Гривня	19,39	19,92	20,29
Долар	7,59	8,01	8,57
За накопичувальним строковим депозитом
Гривня	18,96	18,41	18,81
Долар	7,45	7,18	7,60
Депозитні ставки за депозитами на вимогу
Гривня	8,57
Долар	3,21

Найвища ставка за класичними строковими депозитами, яка становить 20,29% у гривнях і 8,57 % у доларах США. Це пояснюється тим, що ці депозити серед інших є найменш ризи кованими і в меншій мірі загрожують ліквідності банків. Значення депозитної ставки по банківській системі в середньому відхиляється на 2-5%. За накопичувальними депозитами відсоткова ставка дещо менше і становить 18,81% у гривнях і 7,60% у доларах США строком на 12 місяців. Загалом відсоткові ставки підвищуються у зв’язку зі збільшенням строку депозиту. Найменша ставка за депозитами на вимогу. Ці депозити поєднують у собі риси депозитів до запитання та ощадних депозитів. Ставка за такими депозитами становить 8,57 % у гривнях і 3,21 % у доларах США.

Варто також зауважити, що Україна знаходиться на 3 місці за рівнем відсоткових ставок у світі. За даним рейтингом Україні обігнали тільки Білорусія. У розвинутих країнах Західної Європи депозитні ставки коливаються у межах 1-3 %. У США депозити строком на 1 рік гарантуються вкладнику виплату відсотків у середньому до 1,3 %. Найбільший доступний термін депозиту становить 20 років, доступний у нідерландах, під відсоткову ставку 2,2%. Deposits Rates Worldwide. — Режим функціонування: http://www.deposits.org/

Завищені відсоткові ставки можуть бути небезпечними як на мікросередовищі (для банку зростає ризик депозитних операцій), так і на макросередовищі (обмежують доступ підприємств до позикового капіталу). Тому українським банкам варто звернути увагу на нецінові інструменти вдосконалення депозитної політики.

У першу чергу варто зосередити свою увагу на продуктовому ряді. Так як більша частина клієнтів банків є фізичними особами, то оптимізація товарної політики має враховувати саме їхні інтереси. Банки мають створити широкий асортимент високоякісних послуг. Це вимагає від банків модернізацію форм депозитних рахунків, упровадження нової техніки і технологій ведення банківських операцій із застосуванням різних платіжних засобів. Таким чином, банківські установи змогли б задовольнити потреби клієнтів у повному обсязі. Перспективний напрям удосконалення депозитних операцій — розширення депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування [10, с. 168]. Це дасть додаткові можливість клієнтам банків щодо використання своїх коштів при одночасному отриманні прийнятого рівня доходів. З метою мобілізації додаткових коштів населення банкам необхідно запровадити такі нові форми депозитів, як now-рахунки, supernow- рахунки, рахунки «зв’язаних коштів», структуровані рахунки.

Олексенко М.В. Депозитна політика комерційних банків України на сучасному етапі / М.В. Олексенко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. — 2011. — №11. — С. 166—169.

Банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякіс- них послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банків нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, упровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів, наприклад, таких, як чекова книжка, кредитні картки та ін. Це дозволило б повніше задовольнити потреби клієнтів банку, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках у банку.

З метою забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозитні рахунки доцільно спростити режим функціонування відповідних рахунків, а саме: порядок зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Варто більш широко застосову- вати строкові вклади з додатковими внесками, а також скоротити обмеження на здійснення розра- хунків із використанням коштів, що містяться на депозитах [4].

4. Абуладзе М. М. Напрями вдосконалення ефективності депозитних операцій банків / М. М. Абуладзе // Управління розвитком. – 2010. – № 16(92). – С. 128–129.

У подальшому розвитку депозитних банківських операцій варто скористатися перспективою – не проводити чіткого розмежування депозитів – до запитання, строкових, ощадних, а використову- вати змішані типи рахунків, що підтверджується досвідом банків розвинених країн, де все більше розширюється сфера застосування змішаних типів рахунків [5].

5. Вядрова І. М. Депозити як ресурсний потенціал банку [Електронний ресурс] / І. М. Вядрова, Ю. В. Романова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_2 /part1/5.pdf. – Назва з екрану.

Важливим для залучення нових клієнтів є й використання новітніх каналів збуту продукції. На сьогодні банкам доцільно активно впроваджувати Інтернет-і мобільний банкінг, автоматизовані відділення, «розумні» термінали. Так, наприклад, за даними компанії «Простобанк Консалтинг» станом на 25.11.2013 послуги Інтернет-банкінгу пропонують 38 банків [11]. Щоб підключитися до Інтернет — банкінгу, потрібно купити будь-який продукт банку. У 17 банківських установ з 38 для підключення до онлайн-банкінгу потрібно оформити в банку платіжну картку чи відкрити поточний рахунок. Такі банки, як UniversalBank, Кредобанк і Райффайзен Банк Аваль надають послуги Інтернет-банкінгу тільки в пакеті продуктів.

Офіційний сайт «Простобанк Консалтинг». — Режим доступу: http://www.prostobank.ua/internet_banking/stati/onlayn_banking_ot_ukrainskih_bankov_chto_predlagayut_v_2013_godu

Інші банки пропонують оформити Інтернет-банкінг як додаток до будь-якого продукту (депозит, кредит, картка тощо). Що ж до механізму підключення, то 12 банків надають можливість зробити це без відвідування відділення. Укрсоцбанк і Райффайзен Банк Аваль передбачають, що для підключення до Інтернет-банкінгу потрібно буде скористатися банкоматом для отримання списку паролів чи активації послуги. В інших 24 банках підключити дану послугу можна тільки відвідавши відділення. Абсолютна більшість банків (30 із 38) пропонують скористатися онлайн-банкінгом безкоштовно. В інших 8 установах підключення послуги буде коштувати від 60 грн (банк «Хрещатик») до 250 грн (Укрексімбанк), а в деяких з них будуть також брати щомісячну плату за обслуговування.

Інтернет-банкінг також може використовуватися як інструмент продуктової політики банку щодо депозитів. Так, за допомогою онлайн-банкінгу деяких банків можливо розмістити новий депозит (VAB Банк, Дельта Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Приватбанк, ПУМБ, Російський стандарт, Сбербанк Росії, Укрексімбанк, Укрсоцбанк, банк «Фінанси та кредит» та інші). Загалом експерти зауважують, що українські банки тільки починають освоювати можливості всесвітньої мережі. Так, використання реклами банківських продуктів в Інтернеті поки тільки розвивається. За даними «Простобанк Консалтинг», серед топ-25 найчастіше відвідуваних сайтів банківська реклама присутня лише на 4 з них. При цьому варто зазначити, що банківська реклама представлена в мережі непогано, хоча задля підвищення ефективності реклами банківських продуктів, зокрема депозитів, бажано було б охопити і найбільш відвідувані сайти в більшій мірі.

У ПАТ «Укрсоцбанк» (UniCredit Bank) доступна своя система інтернет-банкінгу – «UniCredit Online», проте даний продукт, за допомогою якого можна відкривати депозити, керувати коштами на рахунках, переказувати кошти, здійснювати розрахунки, поповнювати мобільні номери та оплачувати комунальні послуги, спілкуватись з банком, контролювати витрати, та ще багато іншого, майже не відомий великій кількості клієнтів та потенційних клієнтів банку. Зокрема кількість клієнтів, що користуються системою, становить 137,4 тисяч осіб, що вдвічі перевищує показник минулого року. При цьому у 2014 році порівняно з 2013 майже в чотири рази зріс середньомісячний обсяг операцій, здійснених через систему UniCredit Online. Тому, безперечно, просування такого корисного продукту в «люди» дасть позитивні результати.

Окрім інтернет-банкінгу існують такі інноваційні технології як: СМС-банкінг, цілодобовий контакт-центр, розширена мережа банкоматів, терміналів, розширені можливості сайту банку (за допомогою якого (протягом 2014 року) було надіслано майже 28 тисяч заявок на продукти та послуги банку, що на 8% більше показника 2013 року) тощо. Ці продукти дозволять суттєво зекономити на відділеннях та утриманні персоналу. Їх просуванню можна посприяти впровадженням нових депозитних продуктів на які нараховувалися б бонуси за умови відкриття та обслуговування через певні системи.

Цікавим є факт, як сприяють збільшенню депозитів рекламні акції. За даними моніторингу реклами компанією «ARCRYNEKіOpinia», майже третина респондентів не звертають увагу на рекламну компанію під час вибору фінансового продукту (рис. 3).

Рисунок 3.1 – Рейтинг найбільш привабливих видів рекламних акцій у банківській сфері

Як видно з рисунку 3.1, для респондентів найкращим видом промо-акції банківських продуктів був варіант зниження ціни. У випадку з депозитним продуктом зниження ціни означає підвищення відсоткової ставки. Так ситуація, як уже було розглянуто, є не зовсім доцільною в український практиці. Тому при відсутності підвищення відсотків мотивувати населення до купівля депозитних послуг можна за рахунок продажу більшої кількості продуктів за цією ж самою ціною чи за рахунок надання безкоштовних послуг. Адже дані варіанти відповідей теж мають значну прихильність респондентів (31 % і 30 % відповідно).

Врахування описаних побажань клієнтів можна за рахунок створення пакетних продуктів, у яких депозитні послуги можуть виступати як основними, так і допоміжними. Загалом пакетні продукти допоможуть банкам при введенні нових депозитних послуг у асортимент і використанні новітніх банківських технологій. На думку експертів, кількість банківських пакетних пропозицій не має перевищувати 5 пакетів. Адже більша кількість може привести до коливань з боку клієнта в ухваленні рішення щодо вибору пакета.

Окрім описаних вище способів залучення депозитних ресурсів, одним із перспективних методів покращення ефективності депозитних операцій є система страхування депозитів. Необхідність широко впроваджувати систему страхування банківських депозитів зумовлюється різними чинниками:

• загальний спад довіри до банків;

• необхідність стабілізації фінансових ресурсів банків – усунення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладниками;

• потреба надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;

• обов'язок захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження.

Страховий захист депозитів в Україні здійснюється за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Для підвищення довіри населення до банків можна створити окремий Фонд гарантування вкладів для юридичних осіб, або ж реорганізувати існуючий Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у Фонд гарантування вкладів юридичних та фізичних осіб. Цей метод дозволить збільшити довіру до банківських установ у населення, що приведе до збільшення ресурсної бази банку. Це дозволить залучати більше вкладів від юридичних осіб і суб'єктів підприємницької діяльності та збільшить депозитний портфель банку.

В останні роки в Україні набуває все більшої популярності така послуга, як страхування депозитів страховими компаніями. Страхування полягає у створенні системи захисту грошових вкладів, що знаходяться на депозитних рахунках у банках, на випадок банкрутства цих банків. Система депозитного страхування породжена дворівневою банківською системою і функціонує практично в усіх країнах із розвинутою ринковою економікою. Дана система покликана захистити дрібних вкладників від фінансових втрат, а також запобігти масовому вилученню вкладів із банку, який пе- ребуває у тяжкому фінансовому становищі [3].

3. Тертична Н. В. Удосконалення механізму формування депозитної політики в банках України [Електронний ресурс] / Н. В. Тертична. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /portal/chem_biol/nvlnau/Ekon/2009_6/articles/N.V.Tertichna.pdf. – Назва з екрану.

1. Розробка депозитної політики, привабливої для клієнтів, з одного боку, та прибуткової для банків – з іншого:	1) Розробка простих і зрозумілих споживачу депозитних продуктів, які б не потребували значних витрат з боку банку; врахування інтересів певного сегмента споживачів, на який орієнтується банківська установа; 2) Розвиток новітніх банківських технологій, поліпшення якості обслуговування банком клієнтів; 3) Використання широкої номенклатури депозитних послуг, а також застосування сучасних технологій їх розробки.
2. Формування довіри у потенційного клієнта:	1) Формування бездоганної ділової репутації банку; 2) Забезпечення фінансової стійкості та надійності банку; 3) Ретельне та постійне вивчення інтересів і запитів вкладників – юридичних та фізичних осіб, надання найзручніших форм депозитного обслуговування (тобто мінімізація витрат часу для них).
3. Підвищення зацікавленості індивідуальних осіб у розміщенні своїх коштів на вкладних рахунках:	1) Переорієнтація депозитної політики на нові джерела ресурсів, її модернізація та перегляд цілей; 2) Запровадження новітніх організаційних форм ведення депозитних рахунків населення; активніше використання можливостей з комплексного обслуговування клієнтури, тобто необхідність надання індивідуальним вкладникам д одаткових п ослуг, які супроводжують взаємини із банком у процесі традиційного депозитного обслуговування.
4. Використання цінових методів залучення ресурсів:	1) Формування банками адекватної процентної політики, спрямованої на залучення та стійке утримання коштів населення на депозитних рахунках.
5. Використання нецінових методів залучення ресурсів:	1) Розповсюдження реклами; поліпшення якості обслуговування клієнтів; розширення спектра депозитних послуг; комплексне обслуговування; додаткові види послуг за вкладами; розширення філіальної мережі; 2) Залучення до роботи в банку досвідчених менеджерів, які володіють навичками розробки

Не дивлячись на позитивні тенденції щодо зростання обсягів депозитів у

вітчизняних банках, існують і певні проблеми, з якими стикаються банки при залученні

коштів клієнтів.

По-перше, це розробка депозитної політики, привабливої для клієнтів, з одного

боку, та прибуткової для банків – з іншого.

По-друге, є певні проблеми з формуванням довіри у потенційного клієнта банку.

По-третє, банки мають проблеми з підвищенням зацікавленості індивідуальних

осіб у розміщенні своїх коштів на вкладних рахунках.

По-четверте, існують питання у використанні цінових і нецінових методів

залучення ресурсів.

Чернишова А.В. Проблеми здійснення та шляхи вдосконалення депозитних

операцій банків України / А.В. Чернишова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2011_9/u1109ch2.pdf

Банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякіс- них послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банків нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, упровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів, наприклад, таких, як чекова книжка, кредитні картки та ін. Це дозволило б повніше задовольнити потреби клієнтів банку, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках у банку.

З метою забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозитні рахунки доцільно спростити режим функціонування відповідних рахунків, а саме: порядок зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Варто більш широко застосову- вати строкові вклади з додатковими внесками, а також скоротити обмеження на здійснення розра- хунків із використанням коштів, що містяться на депозитах [4].

4. Абуладзе М. М. Напрями вдосконалення ефективності депозитних операцій банків / М. М. Абуладзе // Управління розвитком. – 2010. – № 16(92). – С. 128–129.

У подальшому розвитку депозитних банківських операцій варто скористатися перспективою – не проводити чіткого розмежування депозитів – до запитання, строкових, ощадних, а використову- вати змішані типи рахунків, що підтверджується досвідом банків розвинених країн, де все більше розширюється сфера застосування змішаних типів рахунків [5].

5. Вядрова І. М. Депозити як ресурсний потенціал банку [Електронний ресурс] / І. М. Вядрова, Ю. В. Романова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_2 /part1/5.pdf. – Назва з екрану.

Усі ці заходи можуть значно підви- щити ефективність депозитних операцій банків.

Для оптимізації депозитного портфеля, а також для забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозити слід спростити режим функціонування відповідних рахунків: порядок зарахування коштів на вклади, видача готівки та перерахування з депозитних рахунків. Слід більш широко застосовувати строкові вклади із додатковими внесками; скоротити обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, що містяться на ощадних та строкових депозитах.

Для додаткового залучення коштів на депозити слід застосовувати комплексне обслуговування клієнтури. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання консультацій призведуть до збільшення обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечать йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій.

Окрім того потрібно побудувати системи захисту інтересів вкладників, що є поширеною практикою зарубіжних країн. Виділяють три різновиди побудови системи захисту інтересів вкладників.

По-перше, систему страхування клієнтських внесків, що діє відповідно до норм страхової діяльності. По-друге, систему гарантій з більшою гнучкістю заходів для оздоровлення банку. У першому випадку за банкрутства банку вкладник отримує зі спеціального фонду означену суму в межах страхового покриття. У другому – можливі втрати вкладникові не відшкодовуються, але розпочинається комплекс заходів для оздоровлення банку.

По-третє, змішану систему, що включає в себе елементи двох вищезгаданих систем. Система страхування зазвичай будується так, що у разі банкрутства банки перекладають втрати на своїх вкладників, що не застрахувалися [9].

Для ефективної системи страхування банківських депозитів економічно розвинених країн передбачено такі послідовні кроки.

По-перше, створення політичного і законодавчого базису для обов’язкової та структурованої системи страхування банківських депозитів. Відкрита система дає владі змогу уникати помилкових стимулювальних дій. Як показав досвід, прихована система, заснована на державних розпорядженнях або минулих заходах для захисту державних банків, гарантування їхніх кредитів і захисту вкладників інших банків за потреби, неефективна. Схема страхування банківських депозитів має однаково поширюватися як на великі, так і на малі банки, а також враховувати специфіку методів оздоровлення банків різних форм власності.

По-друге, оплата витрат на оздоровлення державного банку може бути делегована приватним кредитним організаціям через підвищення страхової премії.

Умовою стабільності є формування адміністративних меж, що відповідають обраній системі страхування банківських депозитів, прийняття рішень про включення окремих банків у систему страхування, наприклад, за критерієм власного банківського капіталу. Важливим є відповідність міжнародним стандартам чинних правил і розпоряджень, процедур звітності, оцінки позичок, аудиту, контролю. Окреме місце посідає забезпечення доступу до інформації про діяльність банків, що дає змогу клієнтам захищати свої інтереси і примушує банки підкорятися ринковій дисципліні. Обов’язковою умовою є незалежність державного відомства, відповідального за систему страхування банківських депозитів, у прийнятті рішень про банкрутство банків. Важливою є визначеність законодавчої бази щодо захисту депозитів стосовно прав власності, закриття збанкрутілих банків і незалежність відомства контролю від центрального банку, включаючи політичний тиск.

Як показує досвід зарубіжних країн, запровадження змішаної системи захисту депозитів забезпечить як прямий захист вкладників (коли у разі банкрутства отримує з фонду зазначену суму у межах страхового покриття), так і непрямий захист (коли НБУ разом з фондом уживає заходів з фінансового оздоровлення проблемного банку). Тому, на нашу думку, для створення ефективної системи страхування банківських депозитів необхідно змінити підхід до розв’язання проблеми. Суб’єктом страхування і захисту повинен стати не окремий вкладник, а банк разом із вкладниками. Таким чином, ефективний захист банківських депозитів передбачає однаково ефективне функціонування як страхування, так і контролю та нагляду за фінансовим станом комерційних банків [10].

Побудова системи захисту депозитів населення має базуватися на таких основних положеннях.

1. Членство у Державному фонді страхування депозитів має стати обов’язковою вимогою отримання ліцензії НБУ на право залучення коштів фізичних осіб.

2. Визначення ставок страхових платежів має бути диференційованим залежно від ступеня ризику конкретного банку. Тому треба розробити систему оцінки страхового ризику для проведення диференціації страхових внесків, що сплачуються банками з різним фінансовим станом.

3. Державний страховий фонд у тісній взаємодії з НБУ, на наш погляд, повинен мати право на розроблення конкретних заходів для фінансового оздоровлення комерційних банків.

4. Участь НБУ у фонді має відображатися у тому числі й як можливість відкриття кредитної лінії у разі браку коштів.

5. Форма власності фонду повинна бути змішаною. Засновниками фонду має стати насамперед НБУ, Антимонопольний комітет та інші організації. Участь банків може бути або прямою, або непрямою (через асоціації).

Як вже було сказано вище, рівень притоку депозитів напряму залежить від довіри населення (клієнтів) взагалі до банківської системи та до окремих банків зокрема. Для прикладу розглянемо сучасну картину. За повідомленням заступника глави правління державного «Ощадбанку» Антона Тютюна, темп відтоку вкладів з банківської системи України посилився на тлі чуток про нібито націоналізацію депозитів, «Офіційної звітності Нацбанку ще немає, але ситуація була такою: щойно в інтернеті з’явилися чутки про те, що держава має намір націоналізувати депозити, два дні інерції, і наступного дня – мінус, мінус, мінус. Щойно глава Нацбанку заявив, що націоналізація не передбачається, крива знову пішла вгору» – зазначає він [11].

Як наслідок, бачимо, відтік депозитів упродовж року з банківської системи склав 126 млрд грн, що становить 29% від загальної суми депозитного портфеля [12].

Довіра населення до «нашого» банку зіпсована повідомленнями у ЗМІ про його неплатоспроможність, реструктуризацію та не надійність. Тому, для досягнення успіху, перш за все банку потрібно відновити свій авторитет відносно тих клієнтів які забрали свої депозити а також завоювати довіру потенційних клієнтів, застосовуючи засоби масової інформації, роздаткові матеріали та, найголовніше, свідчення задоволених клієнтів, інформуючи населення про свої досягнення, поразки, плани, перспективи тощо.

Третій розділ “Шляхи удосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики в банках України” присвячено розробленню методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування та реалізації депозитної політики банками України з метою активізації його дієвості.

У дисертації подано методичний підхід щодо розроблення послідовності формування та реалізації депозитної політики банку. До процесу формування депозитної політики банку автор відносить такі етапи:

• встановлення параметрів депозитної політики банку відповідно до напрямів його діяльності;

• визначення напрямів депозитної діяльності та джерел формування депозитних ресурсів банку;

• розробка проекту меморандуму депозитної політики банку;

• оцінка та аналіз розробленого проекту підрозділами, відповідальними за реалізацію депозитної політики, та внесення відповідних зауважень, пропозицій, коректив;

• затвердження остаточного варіанта депозитної політики банку;

• упровадження політики в діяльність банку;

• контроль за дотриманням параметрів депозитної політики банку;

• корегування депозитної політики банку.

У процесі дослідження автор приходить до висновку, що формування чіткої та гнучкої депозитної політики банку є необхідною умовою раціональної організації діяльності банку у сфері залучення депозитів та відповідних відносин між банком та його вкладниками, що визначається перш за все правильною постановкою мети і стратегічних цілей депозитної політики банку, пріоритетів в обслуговуванні перспективних груп вкладників та використанні адекватних видів депозитних послуг як кінцевого банківського продукту, а також розробкою всіх необхідних технологічних процедур у формі спеціального алгоритму дій і заходів банківського персоналу та їх професійних обов’язків і повноважень у прийнятті рішень, що стосуються проведення депозитних операцій. В остаточному варіанті депозитна політика банку як цілісна концепція його діяльності у сфері залучення депозитів є одним із внутрішніх факторів ефективної діяльності банку, підтримки його ліквідності. Як детальний план дій (програма) депозитна політика банку виступає вихідним моментом організації практичної депозитної діяльності банку.

У дисертації пропонується створити в банках колегіальний орган – депозитний комітет, до складу якого, окрім вищого керівництва банку, увійшли б працівники управління депозитних операцій, кредитного управління, валютного управління, юридичного управління, управління маркетингом, управління аналізу і статистики, а також фахівців тих інших підрозділів банку, які є найбільш дотичними і компетентними в питаннях організації депозитної діяльності банку. Саме ця структура повинна займатися заходами з розроблення та реалізації депозитної політики банку та контролювати хід їх виконання: інформувати власників і керівництво банку про нові можливості та переваги тих чи інших депозитних продуктів; надавати допомогу в організації депозитної діяльності банків; розробляти принципово нові механізми депозитної діяльності банків, які б ґрунтувалися на нормативно-законодавчій базі, спрямовані на збільшення обсягів залучення депозитних ресурсів, зменшення рівня впливу ризиків на депозитну діяльність банків та поліпшення фінансового стану банку в цілому.

Загальний розподіл функціональних обов’язків у ході роботи цього комітету, який займатиметься розробленням проекту депозитної політики банку, можна представити таким чином, щоб вони працювали над визначенням стратегічних напрямів депозитної політики банку на основі представлених фахівцями експертних оцінок. Розроблення змісту депозитної політики із деталізацією всіх конкретних операцій та процедур слід покласти на керівників управлінь та практичних працівників банку, які виконуватимуть у депозитному комітеті функції експертів.

З метою активізації процесів залучення коштів населення та юридичних осіб до активного банківського обороту автором пропонується впроваджувати нові види банківських депозитів, зручних для клієнтів: now-рахунки, super now – рахунки, вклади, дохід на які нараховується за складними процентами, депозитні рахунки грошового ринку та різні (святкові, відпускні, інвестиційні) депозити; активніше залучати кошти громадян України в іноземній валюті, залучаючи активніше при цьому до обслуговування й іноземних громадян; прискорити реалізацію державної програми цілісної автоматизованої системи безготівкових розрахунків.

Наявність розгалуженої мережі філій є фактором, що визначає можливості банку залучати депозитні ресурси у різних регіонах країни та просувати ці послуги до вкладника (кінцевого споживача). Картина регіонального розміщення банківських установ (банків і їх філіалів) на території країни в цілому повторює значну нерівномірність розподілу розміщення капіталів і активів банків, відповідно, можливостей щодо залучення депозитних ресурсів. Так, станом на 01.01.2004 року вітчизняний банківський сектор налічував 158 банків, сконцентрованих в 16 областях України, у 9 областях банків-юридичних осіб не зареєстровано. Відсутність банків-юридичних осіб у більш як третині областей свідчить про недостатній розвиток банківської системи в територіальному аспекті. Таким чином, у великих промислово-торгових центрах зосереджений основний фінансово-банківський капітал. Такі регіони як м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області знаходяться на перших місцях за кількістю банківських установ у регіоні. Відповідно, такі області як Рівненська, Волинська, Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська та ряд інших областей, демонструють низький рівень банківської активності. Найбільша концентрація банків та філій спостерігається у Києві, що пов’язано зі сприятливими умовами кон’юнктури столичного ринку для банків, із зосередженістю у фінансовому центрі основної маси грошей – коштів бюджету, заощаджень населення, коштів юридичних осіб.

У процесі дослідження зроблено висновок, що з метою обслуговування клієнта, з максимально можливим комфортом, традиційними заходами банків є розширення мережі філій та продовження часу обслуговування. Однак із розвитком сучасних технологій нині в банківській практиці більш доцільно користуватися віддаленим (дистанційним) банківським обслуговуванням фізичних і юридичних осіб через банкомати, управління рахунком (банкінг) через телефон, Інтернет тощо. Технологія дистанційного управління передбачає надання клієнтом розпоряджень банку щодо його власного рахунку. За

допомогою цього виду обслуговування клієнт матиме змогу здійснювати практично всі операції, пов’язані з банківським обслуговуванням. Основним напрямом розвитку банківського дистанційного обслуговування клієнтів у майбутньому стануть такі канали просування банківських послуг, як маркетинг через Інтернет, інтерактивні філії, всесвітня телевізійна мережа (Web-TV).

Використовуючи ключові поняття депозитного ринку, в інтересах диверсифікації депозитного портфеля банку, у дисертації запропоновано розрахунок системи показників для оцінки його якості і оптимізації та ефективної комбінації ресурсів (табл. 6).

Таблиця 6