11.Конструкції залізобетонних підкранових балок

При важкому режимі роботи кранів, який характеризується великими швидкостями переміщення і інтенсивністю роботи, підкранові балки знаходяться майже під безперервною дією повторних навантажень, які в певній мірі є динамічними.

В залежності від спеціальних вимог, підкранові балки можуть мати різні січення і висоту. В залежності від вантажопідйомності мостових кранів балки бувають: а) для мостових кранів середнього і легкого режимів роботи вантажопідйомністю 6 і 10 т; б) важкий режим роботи вантажопідйомністю 30 т.

Для будинків при поздовжній відстані колон 12 м виготовляють підкранові балки напружено армовані висотою 1000—1400 мм (рис.14).

Стик на опорах залізобетонних підкранових балок між собою і залізобетонними колонами здійснюється за допомогою зварки закладних деталей штабовими накладками.

При поперечному деформаційному шві збірні залізобетонні підкранові балки укладаються консольно, тому що колони будинку між своїми осями мають віддаль в 1000 мм. Зазор між торцями суміжних підкранових балок, що дорівнює 50 мм, нічим не заповнюється.

рис.14 Залізобетонні підкранові балки

12) Навантаження та впливи на покриття основні вимои до їх влаштування .

Основні навантаження які діють на покриття можна умовно поділити на постійні та тимчасові . До постійних відносять навантаження від власної маси конструкцій покриття та покрівлі.

До тимчасових відносять -- снігові та вітрові навантаження.

Навантаження від снігу та вітру вважають навантаженням тривалої дії.

При проектуванні пром. буд. крім основних сполучень навантажень в які входять постійні та тимчасові розглядають особливі навантаження або впливи найважливішими серед особливих навантажень є систематичні ударні , навантаження від здіймання грунтів та температурних впливів.

Основними вимогами до покриттів є:

1. Вони повинні бути міцними, або мати достатню несучу здатність.

2.Покриття повинні бути геометрично незмінними або мати достатню жорсткість.

3. Покриття повинні забезпечувати достатній опір тепловтратам.

4. Конструкція покриття повинні мати достатні ізоляційні властивості (звук. гідро.)

5. Покриття повинні бути економічно обгрунтованими.

13)Кваліфікація покриттів промислових будівель .

По теплотехнічних якостях покриття ділять на утеплені і неутеплені (холодні). Їх вибирають з урахуванням вимог умов мікроклімату приміщень, кліматичних особливостей району будівництва і способу видалення снігу з покрівлі будівлі.  Утеплені покриття влаштовують над опалювальними приміщеннями. Товщину утеплювача призначають з розрахунком, щоб виключити утворення конденсату на внутрішній поверхні покриття. Ендови часто роблять менш утепленими, ніж основне покриття, що сприяє їх більшому прогреву і виключає скупчення снігу і утворенню полою.  Не утеплені покриття влаштовують у не опалювальних будівлях і з надлишковими виділеннями тепла.  За конструктивним схемам покриття класифікують на площинні і просторові. У перших несучі та огороджувальні конструкції працюють в основному незалежно один від одного. По друге - функції несучих та огороджуючих конструкцій поєднуються. Просторові покриття, маючи криволінійні поверхні раціональної геометричної форми, володіють високою жорсткістю, дозволяють знизити витрату матеріалу і доцільні в будівлях з прольотами, що перевищують 30 м. 

за конструктивним рішенням:

- плоскі

- просторові

за видом матеріалом:

- залізобетонним

- металевим

-з деревини

-комбіновані