59. Розкрийте особливості нтелектуальної готовності до навчання в школі

Проблеми інтелектуальної готовності предметно досліджувала Г.Люблінська. Під її керівництвом і за участю Л.Божович та О.Запорожця доведено, що інтелектуальна готовність має таку структуру: а) високий рівень розвитку мовленнєвих операцій, здатність до узагальнень і систематизації; б) розвинені пізнавальні інтереси (спостережливість, допитливість, кмітливість, дотепність), що сприяють удосконаленню різних форм теоретичного мислення; в) достатній рівень розвитку розумових операцій (аналіз, порівняння, зіставлення, класифікація, умовиводи); г) розвинений інтерес до пізнавальної активності (до навчання, елементи самонавчання); д) розвинена довільність усіх психічних процесів; е) вміння здійснювати самооцінювання і самоконтроль; є) уміння вчитися (це такий практичний чи інтелектуальний рівень розвитку навичок, який на конкретний проміжок часу задовольняє ту потребу вчитися, яка є на цей час).

У 50-х роках XIX століття вперше цю проблему досліджувала О.Усова («Навчання в дитячому садку»). На її думку, вміння вчитися - це вміння слухати вчителя і сприймати його вказівки, керуватися його настановами й порадами під час виконання завдань, уміння зіставляти одержаний результат із взірцем та об’єктивно його аналізувати.

О.Сорокіна, вивчаючи особливості засвоєння дитиною знань, виокремила шість основних етапів:

1) сприймання; 2) розуміння; 3) поетапне планування виконання завдання; 4) розв’язання завдання; 5) перенесення набутих знань у конкретну діяльність; 6) застосування конкретних знань у різних видах діяльності.

Очікуваних результатів у інтелектуальній готовності дітей до школи можна досягти, якщо дотримуватися таких умов:

- планування й дозування навчального матеріалу з опертям на головні дидактичні принципи (природовідповідність, наочність, науковість тощо);

- забезпечення пізнавальної активності в процесі навчання;

- комплексність методів і засобів впливу на дітей;

- високий рівень самопідготовки вчителів.

Фізичний розвиток, з одного боку, є критерієм нормального перебігу процесів зростання, а з другого - важливою ознакою стану здоров’я, загальноприйнятих «стандартів» фізичного розвитку залежно від місцевих умов життя, клімату, етнографічних особливостей тощо. Саме тому в кожному регіоні потрібно визначити місцеві або регіональні стандарти фізичного розвитку дітей.

Оцінювання фізичного розвитку дитини здійснюється шляхом порівняння її маси, зросту та обводу грудної клітки з середніми даними (х) для відповідного віку (табл. 1).

При визначенні віку дитини слід точно дізнатися, скільки їй років, місяців і днів на момент обстеження. Для цього потрібно відняти від дати обстеження дитини дату її народження.

Наприклад: дата обстеження: 20-го дня, 9 міс., 1997 р; дата народження: 10-го дня, 5 міс., 1990 р. Отже, вік дитини: 10 днів, 4 місяці, 7 років.

За віком дитина належить до семирічних, оскільки при проведенні антропометричних досліджень до семирічних відносять Дітей від 6 років 6 міс. до 7 років, 5 міс., 29 днів.

Таблиця І. Показники фізичного розвитку дітей 7-річного віку (за Ю.Б.Кривогорським)

Показник	X ± а	£
Хлопчики
Зріст, см	127,8 і 0,54	5,32
Маса, кг	27,24 ± 0,54	5,14
Обвід грудної клітки, см	61,52 ± 0,46	5,10.
Дівчатка
Зріст, см	124,1 ± 0,42	5,02
Маса, кг	25,82 ± 0,32	4,04
Обвід грудної клітки, см	61,42 ± 0,36	5,20