57 Розкрийте сутність поняття «готовність до шкільного навчання». Надайте йому характеристику.

Успіхи дитини в школі будуть визначатися рівнем її готовності до навчання. Тож основною метою визначення готовності до шкільного навчання є профілактика шкільної дезаптації. Останнім часом залежно від мети початкової освіти створюються різні класи, їх завданням є здійснення індивідуального підходу до навчання не лише підготовлених, а й не готових до школи дітей, які досягли належного віку.

Отже, готовність до шкільного навчання - це сукупність морфофізіологічних і психологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематичного організованого шкільного навчання. Вона зумовлена дозріванням організму дитини, зокрема її нервової системи, а також ступенем сформованості та рівнем розвитку психічних процесів.

У педагогічній і психологічній літературі поруч із терміном «готовність до шкільного навчання» послуговуються терміном «шкільна зрілість», що здебільшого відображає психофізіологічну характеристику дозрівання організму. Ці терміни співіснують як синоніми. Хоча нині вже почасти відбулася певна переорієнтація на користь «шкільної зрілості».

Упродовж останніх 100-150 років спостерігається акселерація (від лат. acceleratio - присорення) - прискорення соматичного розвитку і фізіологічного дозрівання дітей і підлітків. Цей термін увів у літературу в 30-х роках XX ст. німецький вчений Е.Кох, хоч перші повідомлення щодо прискорення соматичного розвитку публікувалися ще в XIX столітті.

Поруч із терміном акселерація в літературі вживається термін секулярний тренд (вікова тенденція), яким позначають не лише прискорення розвитку молоді, а й зміни в розвитку дорослих (збільшення розмірів тіла, подовження репродуктивного періоду, збереження працездатності в більш похилому віці, збільшення тривалості життя тощо). Для позначення цієї тенденції часто використовують термін епохальне зрушення.

Основною причиною акселерації вважається зростання темпів науково-технічного прогресу (початок і середина минулого століття). Темпи акселеративних зрушень істотно зросли після Другої світової війни.

Акселерація характеризується складним комплексом взаємопов’язаних явищ, що охоплюють не лише морфологічні і окремі фізіологічні прояви, а й деякі зміни психічного розвитку.

Протилежним явищу акселерації є ретардація. Ретардація розвитку (від лат. retardatio - сповільнення) - сповільнення фізичного розвитку і формування функціональних систем організму. Якби темпи акселерації 1965-1975 pp. збереглися незмінними, то до кінця XX ст. статеве дозрівання підлітків закінчувалося б у 8- 9 років. Проте темп акселеративних процесів останнім часом істотно сповільнився.

Явище ретардації дітей і підлітків слід ураховувати під час вирішення проблеми шкільної зрілості, адже кількість ретардованих дітей у кожній віковій групі становить близько 15%. Для дітей сповільненого фізичного розвитку потрібно організовувати спеціальні групи, що працюватимуть за скоординованими навчальними планами. У деяких випадках доцільною слід вважати тимчасову відстрочку вступу до школи виразно ретардованих дітей.

Таким чином, враховуючи вплив акселерації, ампліфікації та ретардації на розвиток дітей і підлітків, основне завдання педагогів сьогодення - привести у відповідність рівень психічного розвитку з морфофункціональною зрілістю. Слід переглянути систему виховання не лише в школі, а й у дитячому садку, сім’ї. Потрібно виховувати у дітей самостійність, індивідуальність, розвивати вольові здібності. Це варто враховувати під час організації навчально-виховного процесу, у плануванні режиму праці та відпочинку, запровадженні нових форм і методів виховання в різні вікові періоди. Діти рано стають дорослими фізично, а рівень їх працездатності і соціальної зрілості часто відстає від фізичної зрілості. Все це ставить перед педагогами і дедалі складніші завдання, вирішувати які потрібно вже сьогодні.

Доведено, що готовність до навчання семиліток є передумовою нормального початку цього процесу. Щодо шестирічних дітей, то їх готовність до навчання є наслідком першого року навчання в школі.

Достатнім рівнем актуального розвитку слід вважати такий, при якому вимоги програми навчання збігаються із зоною найближчого розвитку (ЗНР), яка визначається тим, чого дитина може досягти у співробітництві з дорослими: від навідного запитання до першого показу вирішення завдання.

Якщо актуальний рівень психологічного розвитку дитини такий, що його ЗНР нижча тієї, яка вимагається для засвоєння навчальної програми в школі, дитина вважається психологічно неготовою до шкільного навчання, оскільки внаслідок невідповідності її ЗНР вимогам шкільної програми вона не спроможна засвоїти навчальний матеріал.

Отже, готовність до навчання в школі - це комплексне новоутворення дошкільного віку.

На підставі сучасних психолого-педагогічних досліджень учені розрізняють загальну і спеціальну підготовку дітей до школи.

Загальна - це певний рівень розвитку пізнавальних процесів, що забезпечують оволодіння початковими основами наук у школі, моральної та емоційно-вольової сфери дошкільника, що дає йому можливість прилучитися до організованого навчання в класному колективі й взаємодіяти з педагогом на діловій основі.

Спеціальна підготовка до шкільного навчання передбачає наявність у дітей певного обсягу знань і вмінь, визначених чинною програмою. До таких належать уміння здійснювати звуковий аналіз слів, арифметичні дії в межах 10, лічбу до 20 (пряму і зворотну). Це свідчить про сформованість понять, що стосуються повсякденного життя і є показниками належної орієнтації в навколишньому середовищі.

Психологічна готовність дитини до навчання - це комплексна характеристика дитини, в якій розкриваються рівні розвитку відповідних психологічних якостей, найсприятливіших для нормального входження в шкільне життя й формування навчальної діяльності. Ці якості певним чином групуються і розглядаються як складові, чи компоненти, психологічної готовності до школи.

Основними такими складовими є розумова, мотиваційна, емоційно-вольова, а також готовність до взаємодії й спілкування з учителем і однокласниками.