42.Розкрийте сутність поняття про «дисциплінованість» і «культуру поведінки». Надайте їх характеристику

Дисциплінованість, звичка до дисципліни - обов’язкове й свідоме підпорядкування своєї поведінки встановленим нормам суспільного порядку. Дисципліна необхідна для організації будь-якої діяльності, особливо в колективі. Виявляючи дисциплінованість, людина виражає свою повагу до правил поведінки в суспільстві, до людей, з якими взаємодіє.

Дисципліна посідає чільне місце у формуванні особистості, допомагаючи дотримуватися загальних вимог колективу, виконувати встановлені правила співжиття в ньому, утримуватися від неадекватних бажань, що суперечать спільним інтересам або можливостям їх виконання, засадам організації поведінки, самоконтролю. Дисциплінованість слід розглядати як результат усієї виховної роботи. На цій тезі особливо наголошував А.Макаренко.

Упродовж дошкільного дитинства за правильно організованих умов виховання значно підвищується рівень дисциплінованості дітей. Так, уже в молодшій групі під впливом інтересу до спеціально створеної педагогом ситуації вони виявляють стриманість, організованість (обережно встають зі стільчиків і прибирають іграшки перед прогулянкою, «щоб не розбудити ляльку»; намагаються самостійно, не відволікаючись, одягатися, «щоб порадувати Іванця-Киванця» тощо).

Сприяючи нагромадженню малюками досвіду позитивних вчинків, що відповідають правилам поведінки, вихователь прагне, щоб усі необхідні її способи закріплювались, усвідомлювались, виявлялися під час спостережень за дитиною та поза ними. Старші дошкільники внаслідок формування дисциплінованої поведінки здатні до вибору потрібної дії, до таких міркувань, як: «Хочу, але не можна і тому мушу відмовитися від свого бажання».

Дитячий садок формує в малят певні норми, в яких відображається ставлення до дорослих, однолітків, суспільного надбання, власної діяльності, обов’язків, виявляється і культура поведінки. Такими нормами діти оволодівають, засвоюючи правила, що регулюють їх стосунки з однолітками. Правила завдяки своїй конкретності стають доступними для усвідомлення дітьми, засвоюються ними в процесі різноманітної діяльності і стосунків з навколишніми людьми, переходять у навички та звички поведінки.

Дуже важливо з раннього дитинства дошкільників формувати в них шанобливе ставлення до дорослих - батьків, інших членів сім’ї, які оточують дитину любов’ю, піклуються про неї, створюючи атмосферу тепла, доброзичливості, захищеності. З приходом у дитячий садок стосунки дитини з дорослими розширюються. З самого початку потрібно формувати у малят правильні способи звертання до дорослих, форми вияву поваги до них, що ґрунтувалися б на приязні, почутті довіри, бажанні слухатися старших, охоче виконувати їхні прохання, на прагненні потішити дорослого гарним вчинком тощо. Старші дошкільники намагаються допомогти дорослим, піклуватися про них, зробити їм приємне. Діти засвоюють правила поведінки у громадських місцях, виявляють увагу, поступливість і ввічливість у спілкуванні з дорослими.