39.Розкрийте сутність і особливості моральних уявлень й моральної поведінки дітей дошкільного віку

Найскладнішою проблемою педагогіки є аналіз впливу моральних уявлень на поведінку дітей. Дошкільникові притаманна єдність емоційних ставлень і етичних оцінок та розрізненість моральних знань, оскільки вони недостатньо інтегровані у власний досвід поведінки. Г. Люблінська пояснює розходження моральних уявлень і поведінки тим, що збагачення дітей знаннями про моральні якості людини, моральні вимоги вихователь здійснює на спеціальному матеріалі (наприклад, в етичних бесідах). Проте у повсякденному житті дитина стикається зі складними, різноплановими, а подекуди й протилежними фактами, вчинками, діями людей. Розібратися й оцінити обставини, що спонукають людину до того чи того вчинку, дитині важко, адже особистий досвід її обмежений. Тут велику роль відіграє особистість вихователя, його вказівки, оцінки, поведінка. Думка педагога для дитини може бути навіть авторитетнішою, ніж батьків. К.Ушинський зауважував: «Вплив особистості вихователя на молоду душу є тією виховною силою, яку неможливо замінити ні підручниками, ні сентенціями, ні системою покарань та заохочень» .

Зрозуміло, що йдеться про такого педагога, який сам є гармонійно розвиненою особистістю і прагне морального самовдосконалення. Індивідуальний стиль діяльності вихователя має вирішальне значення. Нерідко доводиться чути, що педагог має бути суворим, вимогливим, послідовним у стосунках з дітьми. Такий стиль відповідає навчально-дисциплінарній моделі взаємодії педагога й дитини. Однак педагоги з подібними індивідуально-типологічними особливостями (міцною або інертною нервовою системою) можуть здійснювати виховний вплив на дітей, який відповідає особистісно зорієнтованій моделі взаємодії: з довірою і повагою ставитися до дітей, виявляти організаторські (а не лише контрольні й спрямовуючі) вміння, цікаво організувати діяльність дошкільників, орієнтуючись на їхні інтереси. Велике значення має оцінка педагогом своїх професійно значущих якостей. Адже завищена самооцінка може призвести до того, що педагоги зі слабкою нервовою системою, для яких типовими є м’які, обережні впливи, можуть виявляти прагнення до застосування суворих форм впливу, вважаючи власну м’якість недоліком. Отже, педагог мусить добре знати власні індивідуально-типологічні особливості й здійснювати вплив на дітей, вдало використовуючи свої позитивні якості.

40.Назвіть і обгрунтуйте засоби й умови морального виховання дітей дошкільного віку

Повідомлення і роз’яснення дошкільникам вимог моральних норм відбувається постійно: в процесі спілкування, у повсякденному житті, в організованій діяльності дітей. Усі засоби морального виховання (приклад педагога, його пояснення та оцінки, колективна діяльність і особистий досвід дитини) дають різноманітний матеріал про норми поведінки. Проте знання, здобуті з різних джерел, переважно епізодичні, фрагментарні. Без допомоги педагога діти не спроможні осмислити свою поведінку й поведінку однолітків, яку спостерігають щоденно. Розрізнені суперечливі факти доцільно об’єднувати в свідомості дитини, що стане основою для формування моральних уявлень.

Відомий педагог О.Богданова наголошує, що всі моральні норми доступні для засвоєння дітьми, немає «дорослих» і «дитячих» норм. Проте знання дошкільника існують у формі уявлень. Вихователь має знати, що вимагати від дитини дошкільного віку визначення етичних понять передчасно. У її свідомості моральні категорії недиференційовані. Дитина розуміє, що бути турботливим, чесним, ввічливим - це добре, однак, користуючись цими поняттями в спілкуванні, не може дати їх визначення. Водночас результати наукових досліджень і спостереження педагогів-практиків свідчать про те, що зміст моральних норм завжди цікавить дітей, вони люблять обговорювати вчинки однолітків і особливо їхні «провини», порушення моральних норм [7; 8].

Слід відзначити такий чинник інтересу до засвоєння моральних цінностей, як прагнення до спілкування з іншими дітьми. Цю потребу можна задовольнити лише за умови дотримання моральних норм, орієнтуючись на можливість бути зрозумілим у колективі. Іноді причиною грубого вчинку чи конфлікту стає незнання того, як слід вчинити у певній ситуації, чого варто уникнути, який спосіб поведінки обрати. Якщо досвід негативної поведінки закріплюється, то в майбутньому це може призвести до замкнутості, відчуженості та інших негативних наслідків.

Стихійне засвоєння моральних знань є однією з причин недостатнього впливу моральних уявлень на поведінку дітей. Важливо спрямувати педагогічний процес так, щоб дитина усвідомлювала свою поведінку.

Важливою умовою формування єдності уявлень і поведінки є підтримка моральних вчинків дитини. Якщо моральні дії мотивовані, підпорядковані певній меті, вони викликають почуття задоволення, самовпевненості чи навпаки, сорому, невдоволення. Оцінюючи вчинки дошкільників, педагог повинен виходити з того, які почуття він хоче викликати. Яскраві позитивні переживання, зумовлені моральними вчинками, мають поєднуватися з чітко вираженим ставленням до них педагога і колективу дітей. Залучаючи дітей до оцінювання вчинків однолітків, вихователь не повинен ототожнювати вчинок з особистістю дитини: «Ти поганий» або «Ти хороший». Важливо підказати їй правильні способи поведінки. Дошкільникам притаманне прагнення бути кращими, їм імпонує визнання позитивного в поведінці. Схвальна оцінка заохочує моральні вчинки, дає приклад для наслідування, забезпечує доброзичливе ставлення ровесників, формує паростки колективної думки. Вихователь мусить звертати увагу на мотиви вчинків: якщо дитина прагне бути відзначеною, але нехтує інтересами інших, ображає їх, - такий вчинок не може бути позитивно оцінений. Особливу увагу слід звертати на вчинки дітей активних, з індивідуальною спрямованістю поведінки.