32. Схарактеризуйте особливості планування і керівництва грою дошкільників

Робота з планування та керівництво грою дітей спрямовані на формування дедалі складнішої самостійної гри дітей із сюжетно-образними іграшками. Це необхідна умова для організації педагогічного процесу. Майстерність вихователя великою мірою залежить від його педагогічної інтуїції.

Планується система педагогічних заходів, а не сюжетна лінія гри, оскільки таке планування обмежує дії дітей, гальмує розвиток їхньої самостійності та ініціативності.

Уявлення і знання дітей про життя, здобуті з різних джерел, визначають зміст ігрових завдань, тему сюжету. Від умілого ускладнення способів і засобів розв’язання ігрових завдань залежить формування гри та перебіг її сюжету.

Розширення знань дітей передбачається на заняттях, під час спеціальних спостережень. Здобуті знання і враження надалі враховуються в плануванні виховної роботи та керівництва грою загалом.

Для ускладнення способів і засобів розв’язання ігрових завдань у календарному плані роботи доцільно виокремити:

- зміни ігрового матеріалу;

- навчальні ігри (спільні ігри вихователя з окремими дітьми чи з невеликою групою);

- прийоми, що активізують самостійну гру.

Вихователь може планувати не всі, а лише окремі позиції керівництва грою, вчасно вносити корективи у передбачувану діяльність, орієнтуючись на зацікавлення вихованців.

33. Розкрийте особливості дидактичної гри. Наведіть приклади

Одним із головних видів діяльності, в яких максимально розв’язуються завдання виховання дітей дошкільного віку, є гра. Як пріоритетна діяльність дитини, вона розвивається за своїми законами. Залежно від того, наскільки вивчені закономірності ігрової діяльності, вдається більшою чи меншою мірою застосовувати її в педагогічному процесі дошкільних закладів різного типу задля навчання вихованців.

Розвиток педагогічних систем дошкільної освіти в різних країнах значною мірою зумовлений навчальними завданнями, які розв’язувала кожна з них. Залежно від цього педагогіка гри у своєму розвитку набула певних напрямів. У будь-якій освітній системі навчальні завдання кожного виду дидактичної гри чітко визначалися, завдяки чому вони постійно розвивалися, сприяючи навчанню дітей мови, рахунку тощо.

Можна простежити, як гра, виконуючи навчальні завдання, водночас виступала змістом, формою, або методом навчальної роботи з дітьми в різних вікових групах.

У педагогічній системі Ф.Фребеля, який першим кваліфікував гру як педагогічне явище, її зміст дидактизовано, отже, вона виконувала завдання, що покладалися на навчання. За її допомогою формувалися уявлення про форму, величину, колір, діти оволодівали обстежувальними рухами тощо.

У педагогічній системі О.Декролі гру також використовували здебільшого як навчальний засіб з чітко окресленими дидактичними й розвивальними завданнями.

Завдяки розвитку педагогіки гри розробляється навчальна спрямованість кожного її виду, передусім гри дидактичної.

Навчання у формі дидактичних ігор з часу впровадження навчання як виду діяльності дітей дошкільного віку спирається на одну із закономірностей ігрової діяльності дитини - на її прагнення входити в уявну ситуацію, діяти за мотивами, зумовленими змістом ігрової ситуації. На підставі цього в педагогіці дошкілля розроблено ігри, що ґрунтуються на ігрових діях в ігрових ситуаціях, при цьому і в ігрові дії, і в ігрову ситуацію вводяться дидактичні завдання.

Дидактична гра є багатоплановим, поліфункціональним, доволі складним педагогічним явищем. Вона водночас виступає ігровим методом навчання дітей дошкільного віку і формою їх навчання, самостійною ігровою діяльністю і засобом всебічного виховання особистості дитини.

Дослідження педагогічних технологій використання дидактичних ігор у дитячому дошкільному закладі різного типу га в групах дітей різного віку здійснювали Н.Аксаріна, Л.Артемова, А.Бондаренко, Г.Григоренко, В.Дрязгунова, Р.Лехтман-Абрамович, Т.Ляміна, О.Сорокіна, Є.Тихеєва, М.Щелованов та ін.