Розділ іі. Аналіз нормативно-правової бази з грошового забезпечення військовослужбовців збройних сил за часи незалежності укріїни

2.1. Розвиток основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за часи незалежності

Після розпаду СРСР, із здобуттям Україною незалежності розпочинається реформування Збройних Сил України а одним із головних елементів було реформування грошового забезпечення військовослужбовців,адже на території нашої держави залишилась велика кількість військових частин та 30% ВПК Радянського Союзу. Що в свою чергу було занадто важким тягарем для незалежної країни адже утримати тільки особовий склад який на тай час нараховував близько 768 тисяч, було не так то просто, так як головним джерелом фінансування залишився державний бюджет. Як наслідок цього, фінансування оборонних потреб різко скоротилось. Зокрема це підтверджують такі дані, що в 1990 році витрати на оборону становили 30% ВВП, а вже в 1996 році склали лише 1,57% від ВВП.

Для військовослужбовців строкової служби, так і для прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом для оплати посадових окладів застосовуються тарифні розряди. Відповідно до посади, яку військовослужбовець займає,а також складності та обсягу робіт, які він виконує, йому присвоюється відповідний тарифний розряд. До1994 у Збройних Силах України існувало 9 тарифних розрядів, розміри окладів яких поряд з іншими основними видами грошового забезпечення в період економічної нестабільності в Україні зазнавали змін. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 8 липня 1994 «Про доповнення до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 1993 №419» в Збройних Силах України з 8 липня 1994 року вводиться Х тарифний розряд. З цього нововведення стає помітним такий факт, що максимальний розмір Х тарифного розряду прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом майже не відрізняється від мінімального розміру посадового окладу військовослужбовців офіцерського складу. Це говорить про підвищення матеріального стану цих категорій військовослужбовців.

В 1996 році економіка України досягає значних позитивних зрушень. Зокрема, спостерігається значне зниження індексу інфляції з 109.4% у січні до 100.9% в грудні 1996 року. Це в свою чергу дає підстави для формування розмірів окладів грошового забезпечення на більш тривалий термін. Зокрема Указом Президента України №923/96 від 4.10.1996 року вводяться розміри окладів за військове звання, посадові оклади військовослужбовцям офіцерського складу, прапорщиків та військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

У 2000 році для поліпшення матеріального забезпечення військовослужбовців Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000р. було введено підвищення посадових окладів.

У 2007 році була затверджена Постанова Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», що ще раз підвищує розміри посадових окладів.

Найменування посади	Розміри окладу
	УПУ 923/1996	ПКМУ 829/2000	ПКМУ 1294/2007
Міністр оборони України	180	380	2000-2250
Перший заступник Міністра оборони України	170	340	2000-2250
Заступник Міністра оборони, командувач видів Збройних Сил України	165	330	2000-2250
Начальник Головного управління, командувач військ військового округу	155-165	250-260	2000-2140
Командувач ОТК	147-155	260	2000-2140
Начальник самостійного управління, командувач армії	145-155	235-250	1700-1800
Командир корпусу	140-145	225-235	1500-1600
Начальник відділу у складі управління	130-140	210-225	1350-1400
Командир дивізії	125-135	200-220	1350-1400
Начальник групи	120-130	195-210	1250-1350
Старший офіцер, командир бригади	115-125	185-200	1150-1200
Офіцер, командир полку	105-115	170-185	1050-1150
Командир батальйону, дивізіону	95-105	155-170	1000-1100
Командир роти, батареї	90-100	145-160	950-1050
Командир взводу	80-90	135-145	750-850

В 2001 році 5 березня був прийнятий наказ Міністра Оборони України №75 «Положення про грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України». Порядок нарахування залишився той же який теж був передбачений в наказі Міністра оборони СРСР №75 1978 року, але відбулись деякі зміни:

• У разі призначення військовослужбовців строкової служби з одних посад на інші посадові оклади за новими посадами виплачуються з дня підписання наказу про призначення:

• Військовослужбовці, які в період проходження строкової служби прийняті на посади солдат (матросів), сержантів і старшин за контрактом оклади за військовим званням виплачуються з дня підписання контракту, але не раніше дня зарахування та призначення на відповідні посади:

• Прапорщикам (мічманам), військовозобов’язаним та жінкам, які підлягають зарахування на військову службу за контрактом оклади за військове звання виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини:

• Особам офіцерського складу, призваним на військову службу із запасу у добровільному порядку або за призовом, оклади за військовими званнями виплачуються з дня прибуття до військового комісаріату:

• Строк тимчасового виконання посади обчислюється з дня вступу військовослужбовця до виконання обов’язків за посадою, але не раніше дня підписання командиром військової частини наказу про допуск до тимчасового виконання посади і до дня звільнення з посади включно.

11 червня 2008 року було видано Наказ Міністра Оборони №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам», що в свою чергу відмінив попередні та вносить деякі зміни:

• Особам рядового, сержантського та старшинського складу, направленим для проходження строкової служби у зв’язку з розірванням контракту, із дня розірвання контракту виплачується посадові оклади військовослужбовцям строкової служби за займаними посадами та припиняється виплата грошового забезпечення, установленого для осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом .

• Військовослужбовцям строкової служби, призначеним у зв’язку з переходом військової частини на новий штат на посади рядового, сержантського та старшинського складу, оклади за цими посадами виплачуються з дня підписання наказу про призначення, але не раніше дня оголошення в наказі командира військової частини про перехід на новий штат і дня одержання військовою частиною нового штату.

• Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу за контрактом ( за призовом ), із дня вступу до виконання обов’язків за посадою та до першого щорічного оцінювання – виплачується максимальні посадові оклади за цими посадами.

• Особам офіцерського складу, призваним на військову службу за призовом із запасу, з дня відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату та до дня вступу до виконання обов’язків за посадою, на яку вони призвані, виплачується мінімальний посадовий оклад, передбачений за первинною типовою офіцерською посадою «командир взводу»

• Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі із запасу (крім військовослужбовців строкової служби, які прийняті на військову службу за контрактом), оклади за військовим званням виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини.

• Особам офіцерського складу, призваним на військову службу за призовом із запасу, оклади за військовим званням виплачуються з дня відправлення у військову частина з районного (міського) військового комісаріату.

• Військовослужбовцям, допущеним у період перебування у розпорядженні до тимчасового виконання обов’язків за не вакантними посадами, посадові оклади за не вакантними посадами, що тимчасово виконуються, не виплачуються.

Щодо окладів за військовим званням та їх розміри майже не змінились, Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року №923/96 були встановлені оклади за військовим званням. Із збільшенням у 1999 році посадових окладів наступним кроком було збільшення Указом Президента України від 29 січня 1999 року №98/99 і оклади за військовим званням, що неможна сказати про Постанову Кабінету Міністрів України від листопада 2007 року «1294, де змінне відбулось.

Військове звання	Розміри окладу
	УПУ 923/1996	ПКМУ 98/99	ПКМУ 1294/2007
Генерал армії України	112	160	160
Генерал-полковник	100	150	150
Генерал-лейтенант	95	145	145
Генерал-майор	89	140	140
Полковник	78	135	135
Підполковник	73	130	130
Майор	68	125	125
Капітан	59	120	120
Старший лейтенант	55	115	115
Лейтенант	50	110	110
Молодший лейтенант	46	105	105
Старший прапорщик	32	65	65
Прапорщик	28	60	60
Старшина	26	55	55
Старший Сержант	25	50	50
Сержант	24	45	45
Молодший Сержант	23	40	40
Старший солдат	22	35	35
Солдат	20	30	30

Дану ситуацію прокоментував заступник Міністра оборони України Борис Андресюк так: «мізерний є оклади за військовим званням, які не змінювались з 1999 року. Так, військове звання «сержант» передбачає надбавку лише 45 гривень, «капітан» - 120 гривень, а «полковник» - 135 гривень. Ця ситуація аж ніяк не сприяє підняттю престижу служби у Збройних Силах України. Виникає логічне запитання, навіщо командиру роти – «капітану» досягати якихось успіхів по службі, йти кар’єрними сходами, якщо різниця між ним і «полковником» - лише 15 гривень, а рівень відповідальності незрівнянно більший».

Постановою Кабінету Міністрів України №452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» від 6 грудня 1998 року було введено розміри процентних надбавок за вислугу років до окладів грошового забезпечення військовослужбовців.

Вислуга років	Розміри надбавки у %
	ПКМУ №452	ПКМУ №419	ПКМУ №1294
1-2 років	-	5%	5%
2-5 років	5%	10%	10%
5-10 років	10%	20%	20%
10-15 років	15%	25%	25%
15-20 років	20%	30%	30%
20-25 років	25%	35%	35%
25-30 років	30%	40%	40%
Більше 30 років	40%

Процентна надбавка за вислугу років – це один із видів щомісячних виплат грошового забезпечення являє собою стимулювання проходження військової служби. Основна ціль виплати – зацікавити військовослужбовця до найбільш тривалої служби. Ця надбавка займає особливе місце в системі грошового забезпечення, адже прямо залежить від розмірів окладу за військовим званням і посадового окладу, і в тому є суттєво частиною всієї суми місячного розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Але враховуючи те, що проходження служби у ВВНЗ у вислугу раніше не враховувалось, а також для отримання п’ятипроцентної надбавки потрібно ще було прослужити не менше 2 років, можна сказати, що ця надбавка була малоефективною. Адже, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) лише після 6 років служби отримували право на надбавку в розмірі 5% що звичайно не могло служити достатньою компенсацією за прослужені роки.

Частковим вирішенням цієї проблеми були прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №419 від 7.06.1993 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Цією Постановою було введено нові розміри відсоткової надбавки до окладів грошового утримання за вислугу років ці розміри залишились без змін і про дубльовані у Постанові Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

На перший погляд розміри суттєвих змін не зазнали, але слід звернути увагу на те, що при складанні нових розмірів надбавки акцент був зроблений на збільшення компенсації за відносно не тривалий період служби. Адже, якщо раніше при вислузі більше 5 років, надбавка складала 10%, то зараз ця надбавка складає при вислузі від 2 до 5 років, а щодо надбавки у розмірі 15%, то вона взагалі була відмінена. Отже зміни розміру відсоткової надбавки поступово наближаються до своєї головної цілі – зацікавити військовослужбовців до найбільш тривалої служби. Але звичайно ці розміри недостатньо компенсують прос лужені роки військовослужбовця.

Звичайно, такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад і оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, не єдиним в системі грошового забезпечення. В процесі становлення Збройних Сил України зазнають змін існуючі та з’являються нові додаткові види грошового забезпечення.

Для покращення соціального захисту військовослужбовців в 1991 році Наказом Міністра Оборони №530 «Порядок виплати грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов’язків і бездоганну військову дисципліну» починається виплата одноразової грошової винагороди за підтримання викової бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов’язків і бездоганну дисципліну в розмірі двох місячних окладів грошового утримання на рік та матеріальної допомоги в розмірі місячного окладу грошового утримання на рік. Розміри цих винагород прямо залежить від основних видів грошового забезпечення і суттєво покращував би матеріальні можливості військовослужбовців, адже розмір цієї винагороди рівнявся грошовому забезпеченню військовослужбовця, яке він заробляє майже за 2 місяці. Але тут нам знову треба повернутись до такого поняття, як інфляція, яка зводить намагання уряду хочу якось покращити матеріальне становище військовослужбовців до не таких вже і позитивних і відчутних зрушень.

Наступним кроком реформування системи грошового забезпечення є Постанов Кабінету Міністрів України №171 19.03.1993 року «Про грошове забезпечення окремих категорій військовослужбовців». В цій Постанові з метою підвищення соціального стану науково складу Збройних Сил, а також зменшення відсотку та залучення нових, висококваліфікованих працівників вводиться доплата за науковий ступінь кандидати і доктора наук у розмірі відповідно 15% і 20% від посадового окладу, яку введено з 1 січня 1994. На сьогоднішній день розміри доплати коливається від 5% до 25% посадового окладу.

Ще одним кроком реформування грошового забезпечення є Указ Президента України №615/95 від 4.07.1995 року «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України». Згідно з цим Указом з метою посилення соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та відповідно до Статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» вводиться нові надбавки. Зокрема встановлюється військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячна надбавка у розмірі 40% від окладів грошового утримання за особливі умови служби та виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт – до 50% від окладів грошового утримання. Виплати були неефективні і тільки збільшували номінальні розмір грошового забезпечення. Також цим Указом вводиться таке поняття, як преміювання військовослужбовців, що являє собою спрямування частки коштів на матеріальне стимулювання праці військовослужбовців.

Відповідно до Указу командира військової частини, керівникам установи та організацій надається право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил України відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотирьохмісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

За часи незалежності преміювання відбувалось:

1. Згідно Указу Президента України №615/95 від 4.07.1995 року «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» , розміри премії військовослужбовця встановлював командир військової частини.

2. Згідно Наказу Міністра Оборони України №457 від 16.12.1998 «Про затвердження Інструкції про умови преміювання військовослужбовців Збройних Сил України», розмір премії становить 33,3% від всього грошового забезпечення за місяць.

3. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.07 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців…», Розміри премії, але не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби. Номінальний розмір премії щороку встановлюється наказом Міністра оборони України про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік.

Премія відіграє важливу роль в матеріальному плані, адже є вагомою часткою грошового забезпечення військовослужбовця, але не виконує функції премії і належної ролі.

Ще одним підпунктом цього Указу вводить в дію виплату військовослужбовцям в разі відбуття їх у чергову відпустку матеріального допомоги в розмірі двох окладів грошового утримання, що є це одним кроком до покращення матеріального становища військовослужбовців. Цей Указ вступив в дію з 1 липня 1995 року і був скасований в зв’язку з появою Указу Президента України №923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 04.10.1996 року.

Ще одним кроком реформування грошового забезпечення стає прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців , осіб рядового на начальницького складу», яка вводить грошову допомогу на оздоровлення. Допомога для оздоровлення при щорічній основні відпустці виплачується офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям які проходять службу за контрактом в разі відбуття їх в щорічну чергову відпустку. Проходження військової служби, особливо в сучасних умовах, вимагає великого напруження сил, для відновлення яких і передбачена чергова відпустка. Але на відміну від звичайної праці, військова служба пов’язана з певними втратами здоров’я (надмірне витрачання енергії як фізичної так і нервової, постійне перебування у стані стреса і т.п.). Тому для більш якісного відпочинку і надання можливості відновлення під час відпустки втраченого здоров’я призначена допомога для оздоровлення при щорічній основні відпустці. Тобто допомога для оздоровлення при щорічні основні відпустці носить характер гарантії держави щодо соціального захисту військовослужбовців. Допомога для оздоровлення при щорічні основні відпустці виплачується в у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з посадових окладів, окладів за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовці мають право за штатними посадами на день вибуття у відпустку.

Одноразова допомога на початкове обзаведення, назви допомоги можна побачити, що ця виплата призначена для допомоги військовослужбовцям на першому етапі військової служби за контрактом на посадах солдат, сержантів, старшин. Якщо взяти до уваги, що вона виплачується тільки військовослужбовцям, які прийняті на службу за контрактом на посади солдат, сержантів, старшин безпосередньо зі строкової служби (без звільнення в запас), то можна зробити висновок, що ця допомога призначена для придбання військовослужбовцями речей першочергової необхідності (постільні речі, посуд, і т.п.). Справа в тому, що військовослужбовці в цьому випадку змінюють статус з військовослужбовців строкової служби, які проживають в казармі та перебувають на повному державному забезпеченні (проживання, харчування, одяг і т.п.), на військовослужбовців за контрактом, які самостійно вирішують питання щодо проживання, харчування та інше. При цьому на першому етапі після строкової служби військовослужбовцям необхідна певна сума для придбання речей першої необхідності.

Військовослужбовці, які прослужили не менше шести місяців на строковій службі і мають відповідну освіту та за станом здоров’я можуть проходити військову службу, можуть, за їх бажанням, підписувати контракт на проходження військової служби на посадах солдатів, сержантів, старшин без звільнення в запас. Таким військовослужбовцям відповідно до додатка № 25 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 р. виплачується одноразова допомога на початкове обзаведення в наступних розмірах : 95 - прийнятим на термін до 3 років включно - місячного окладу грошового утримання; - прийнятим на термін більше 3 років - двох місячних окладів грошового утримання. Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.07 № 1294 та наказу Міністра оборони України від 24.01.09 № 30 військовослужбовцям допомога виплачується в обсязі 50% від її номінального розміру, крім тих, хто належить до плаваючого або льотного складу, проходить службу в аеромобільних військах, виконує роботи під водою або займається розмінуванням вибухових предметів. Допомога виплачується від окладів за військовим званням та окладів за посадами, на які військовослужбовці призначені, тільки за умов, що вони приступили до виконання цих посад.

Початкова реформування додаткових видів грошового забезпечення стає Постанова Кабінету Міністрів України №1431 від 20.12.1997 року яка, вводить перелік додаткових видів грошового забезпечення. Але цей перелік викликає неабияке обурення з боку військовослужбовців, адже не в повній мірі забезпечує їх соціальний захист відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей». Тому ця Постанова була відразу же відмінена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1479 від 30.12.1997.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення був суттєво змінений та доповнений новими додатковими видами грошового забезпечення.

Зокрема були змінені такі додаткові види грошового забезпечення:

1. Надбавка за кваліфікацію особам офіцерського складу – військові льотчики і штурмани інструкторського складу, які мають клас 2, 1 та клас снайпера. Розмір цієї надбавки було змінено для 2 класу з 10% до 5%, 1 класу – з 15% до 8%, клас снайпер – з 20% до 10%

2. В доплаті за науковий ступінь і вчене звання, замість існуючих доплат у розмірі 15% і 20%, категорії військовослужбовців, які отримували цю доплату, розширяються,а з нею розширяється і розміри доплат відповідно від 15% до 50% в залежності від наукового ступеню і вченого звання.

3. Надбавка за знання та використання іноземною мови. Замість існуючої надбавки до 10% вводиться в дію надбавка розміром від 5% до 25% в залежності від кількості іноземних мов.

4. Підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії. Розміри збільшені за відмінні оцінки та добрі і відмінні з 25% на 50% і з 10% на 25% відповідно

На основі цих змін та ряду інших в дію вводиться Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 6.04.1998 року новий перелік додаткових видів грошового забезпечення.

Наступним кроком в реформуванні системи служить Постанова Кабінету Міністрів України №1695 від 15.09.1999 року «Про порядок нарахування та виплати щомісячної надбавки за службу в Збройних Силах». Згідно цієї Постанови на виконання Указу Президента України від 14 липня 1999 №847 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Силах України» було встановлено, починаючи з 1 вересня 1999 року, виплату військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячної надбавки за службу у Збройних Силах в розмірі до 40% посадового окладу. Ця надбавка виплачується разом з грошовим забезпеченням за поточний місяць військовослужбовцям, які згідно із законодавством мають право на отримання посадових окладів за встановленою або тимчасовою посадою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 наказом Міністра оборони України від 6 березня 1995 р. № 50 введена в дію 55 Інструкція про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці . Виплата надбавки військовослужбовцям у зв’язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці, здійснюється у штабах видів Збройних Сил України, військових округах, управліннях центрального апарату Міністерства оборони України, в об’єднаннях, з’єднаннях, військових частинах; військово-навчальних закладах, установах, організаціях та підприємствах (далі – військових частинах) Міністерства оборони України, які одержали дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Надбавка до посадових окладів у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, виплачується військовослужбовцям, які за своїми функціональними обов’язками або на час виконання робіт, згідно з укладеними договорами, займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням та використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці (далі – які працюють в умовах режимних обмежень). Військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, встановлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня таємності інформації: - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― особливої важливості – 20 %; - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― цілком таємно – 15 %; - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― таємно‖ – 10 % (2) Військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень і безпосередньо виконують науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі – НДДКР), що містять державну таємницю і передбачені державним замовленням (контрактом) установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня таємності та обсягу інформації: - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― особливої важливості‖ – 70-100 %; - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― цілком таємно‖ – 30-70 %; - відомості та їх носії, що мають ступінь таємності ― таємно‖ – 10-30 % [1]. Надбавка у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, нараховується військовослужбовцям від посадових окладів, що отримуються за основною або тимчасовою посадою.

Із введеним з 1 січня 2003 року Указ Президента України №173 від 23.02.2002 року щомісячної 100%-ої надбавки та з 1 травня 2003 року Указ Президента України №389 / Наказ Міністра Оборони України №146/1/11/201 надбавки за безперервну службу від 3 до 20%. Розміри грошового забезпечення військовослужбовців у порівнянні з 2002 року збільшились на 60-80%. У кінці 2004 року відбулась виплата надбавки за безперервну службу в максимальних розмірах ( від 10 до 90 % ) грошове забезпечення військовослужбовців, які мали право на її отримання, збільшилось ще на 7 – 58% (залежно від вислуги років ).

Згідно Наказу Міністра Оборони України від 4 січня 2005 року №3 були введені нові розміри надбавки за безперервну військову службу.

Вислуга років	Розмір надбавки
Понад 5 років	10%
Понад 10 років	30%
Понад 15 років	50%
Понад 20 років	65%
Понад 25 років	85%

Із вступом в силу 11 червня 2008 року НМОУ №260 дану надбавку було відмінено, на її зміну прийшла винагорода за тривалу безперервну військову службу яка виплачується військовослужбовцям один раз на 5 років.

Вислуга років	Розміри надбавки
15 років	1,0	Посадовий оклад і оклад за військовим званням
20 років	1,5
25 років	2,0
30 років	2,5
35 і кожні наступні 5 років	3,0