- •1 Фізико - хімічна характеристика процесу
- •2 Технологічна та експлуатаційна характеристика процесу:
- •3 Розрахунки
- •4 Економічна частина
- •5 Охорона праці:
- •5. Перелік графічного матеріалу
- •1.Фізико-хімічна характеристика процесу
- •1.1 Існуючі методи виробництва азоту та кисню і їх коротка характеристика. Вибір методу, його переваги
- •1.2 Теоретичні основи обраного методу
- •1.3.Основні фізико-хімічні властивості початкової сировини допоміжних матеріалів, готової продукції, характеристика їх якості відповідно до стандартів або технічних умов
- •1.4 Обґрунтування умов щодо ділянки для будівництва спроектованого об'єкту
- •2. Технологічна та експлуатаційна характеристика процесу
- •2.1 Опис технологічної схеми процесу охолодження та ректифікації повітря
- •2.2 Вибір засобів контролю та керування технологічним процесом у тарілчастому холодильнику
- •2.3 Утилізація відходів виробництва. Санітарне очищення стічних
- •2.4 Внесені у проект зміни (порівняно з діючим виробництвом)
- •3. Розрахунки
- •3.1. Матеріальний розрахунок і матеріальний баланс ректифікації повітря.
- •3.2. Розрахунок основних коефіцієнтів витрат на одиницю виготовленої продукції.
- •3.3 Технологічний розрахунок холодильника повітря
- •3.3.1 Призначення, будова і основні розміри тарілчастого холодильника
- •3.3.2 Тепловий розрахунок і тепловий баланс холодильника
- •3.3.3 Елементи конструктивного розрахунку апарата
- •3.4 Розрахунок допоміжного обладнання проектованого виробництва
- •3.4.3.Розрахунок адсорбера повітря.
- •3.4.4. Вибір насоса для подачі кисню
- •4 Економічна частина
- •4.1. Організація роботи відділення
- •4.2. Планування трудових показників.
- •4.3 Розрахунок планового фонду заробітної плати
- •4.4 Планування капітальних витрат.
- •4.4.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •4.5 Планування поточних витрат
- •5.Охорона праці
- •5.2 Техніка безпеки технологічних процесів, обладнання і транспортних засобів
- •5.3 Протипожежні заходи
- •Список літератури
5.Охорона праці
Виробництво
азоту та кисню входить в склад установки
розділення повітря, яку за санітарною
класифікацією згідно ДСН 3.36037-99 відносять
до 5 класу із шириною санітарно – захисної
зони 50 м. Технологічний процес установки
з розділення повітря знаходиться на
відкритому повітрі на спеціально
бетонованій площадці. Найхарактернішими
небезпечними моментами на даному
відділенні є наступні:
- наявність кисню - безбарвного газу, без запаху і смаку, який являється
сильним окислювачем. Концентрація його в приміщеннях 16% і менше
являється смертельно небезпечною. Тривале вдихання підвищених
концентрацій кисню (близько 100%) приводить до запальних процесів
в легенях. Дуже небезпечним є насичення киснем одягу, оскільки після
цього він ще довгий час залишається легкозаймистим. При
охолодженні кисню при атмосферному тиску до температури мінус
183˚С він перетворюється в прозору блакитну рідину. Потрапляння
рідкого кисню на відкриті частини тіла викликає сильне обмороження
тканин організму і приводить до утворення ран, які важко загоюються.
- можливість обмороження рідким азотом, киснем. Потрапляння
рідкого кисню на відкриті частини тіла викликає сильне обмороження
тканин організму;
- підвищена або понижена температура повітря виробничих приміщень;
- можливість ураження електричним струмом;
- недостатня освітленість на окремих частках, що може привести до
нещасних випадків.
Для забезпечення безпечних та здорових умов праці здійснюються наступні заходи:
- використовуються засоби захисту рук та тіла (Таблиця 5.1). При
виконанні робіт із скрапленими продуктами розділення повітря
працювати в брезентових рукавицях, для захисту очей застосовувати
окуляри з боковими щитками ( Таблиця 5.1);
-
все електрообладнання обов’язково має
бути заземлене та
заізольована електропроводка;
Таблиця 5.1
Засоби захисту працівників установки розділення повітря
Засоби захисту |
Стандарти (ГОСТи) |
Костюм бавовняний |
ГОСТ 12.4.103-83 |
Рукавиці суконні |
ГОСТ 12.4.010-75 |
Рукавиці брезентові |
ГОСТ 20.010.-93 |
Окуляри захисні |
ГОСТ 12.4.013-85 |
Протигази |
ГОСТ 12.41.21-83 |
Черевики шкіряні |
ГОСТ 5394-89 |
Мило господарське |
ГОСТ 30266-94 |
Крем паста захисна |
ГОСТ 29.189-91 |
Для підтримання необхідної температури повітря робочої зони в приміщеннях використовують опалювальні системи. Мікроклімат операторної представлений в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Температурно-вологий режим згідно ДСН 3.3.6.042-99
|
|
Допустимий параметр мікроклімату |
|||||
Найменува-ня корпусу або приміщення |
Катего-рія робіт по наванта -женню |
Зимовий період |
Літній період |
||||
Темпе-ратура, ˚С |
Відносна воло-гість, % |
Швидкість руху повітря, м/сек |
Темпе-ратура, ˚С |
Відносна воло-гість, % |
Швидкість руху повітря, м/сек |
||
Операторна |
ІІб |
15-21 |
75 |
≤0,4 |
15-27 |
70 |
≤0,1-0,3 |
Для забезпечення достатнього рівня освітлення участків установки розділення повітря використовують прожекторне освітлення із світильниками СПО -2-200 із лампою розжарювання (Таблиця 5.3).
Таблиця 5.3
Рівень освітлення згідно ДСТУ 5В.2.2.2-6-97; СНІП 11-4-79
Найменування об’єкту вимірювання (перелік приміщень, відкритих майданчиків) |
Розряд і гідрозаряд зорових робіт |
КПО, % природно- го освітле- ння |
КПО,% змішаного освітлення |
Місцеве освітлення в системі загального освітлення |
Площа вимірю-вання, м2 |
||
Лампи люмі-несцентні |
Лампи розжа- рюва- ння |
||||||
Стадія одержання рідкого азоту |
ведення процесу |
VІa |
0,3 |
- |
- |
100 лк |
200 |
Сумарний світловий потік визначається за формулою [7, с.245]:
де:
L - нормована яскравість, кд/м2 ;
Яскравість
приймаємо 0,2 кд/м2
[7, с.117] для площі,яка має освітлюватись.
Сюди входить блок розділення повітря
та будівля з прибудовою. Блок розділення
повітря знаходиться на нульовій 0.00
відмітці, а сам освітлювальний пристрій
буде знаходитись на висоті Н = 10 м.
Освітлюватись буде участок площею:
S = A · B = 24 · 18 = 432м2 ;
А = 24 м - довжина освітлювального участку (із будівельного креслення)
В = 18 м - ширина освітлювального участку.
k - коефіцієнтзапасу;
Приймаємо k = 1,5;
ηL - коефіцієнт використання за яскравістю.
Вибираємо з таблиці 9. 3 [7, с.244].
При відношенні b : h = 18:10 = 1.8 знаходимо ηL = 0,055.
b - ширина полоси освітлення, м;
h - висота підвісу світильника, м.
Тоді
Лампи
СПО – 2 – 200 має освітити площу 432 м2,
що при ширині полоси 18 м відповідає
відстані між світильниками 24 м. Для
даного розрахованого значення Ф1
знаходимо тип лампи « Г » із світловим
потоком Фл
=8300 лм, потужністю Рл
= 500 Вт та напрузі 220 В табл. 9.1 [7, с.242]. Тоді
освітлювальна площа буде складати S =
8300 : 17,13 = 484 м2.
Необхідна кількість прожекторів:
де:
К = 1,5 – коефіцієнт при освітленості лампи;
m – коефіцієнт для прожекторів, m = 0,2;
Ен – нормоване значення освітленості, лк. Ен = 100 лк
n1 – кількість ламп в прожекторах, Приймаємо n1 = 10;
S = 484 м2
Тоді
Встановлюємо 3 прожектори із 10 лампами типу «Г» на даному участку.
