9.3. Установление банковских нормативов и контроль за их соблюдением

НБУ, соответственно инструкции "О порядке регулирования деятельности банков в Украине", утвержденной 28.08.2001г., устанавливает для коммерческих банков порядок определения регулятивного капитала банка и такие экономические нормативы, которые являются обязательными к выполнению всеми банками:

нормативы капитала (минимального размера регулятивного капитала, адекватности регулятивного капитала, адекватности основного капитала);

нормативы ликвидности (мгновенная ликвидность, текущая ликвидность, краткосрочная ликвидность);

нормативы кредитного риска (максимального размера кредитного риска на одного контрагента; больших кредитных рисков; максимального размера кредитов, гарантий и поручительств, предоставленных одному инсайдеру; максимального совокупного размера кредитов, гарантий и поручительств, предоставленных инсайдерам);

нормативы инвестирования (инвестирование в ценные бумаги отдельно по каждому учреждению; общей суммы инвестирования);

Базой для расчета экономических нормативов является регулятивный капитал банка - один из важнейших показателей деятельности банков. Основное его назначение - покрытие отрицательных следствий разнообразных рисков, которые банки берут на себя в процессе своей деятельности, и обеспечение защиты вкладов, финансовой устойчивости и стабильной деятельности банков.

Регулятивный капитал банка состоит из основного (1-го уровня) капитала и дополнительного ( 2-го уровня) капитала.

Основной капитал считается неизменным и не подлежит передаче, перераспределению и должен полностью покрывать текущий ущерб. Дополнительный капитал имеет менее постоянный характер и его размер подвергается изменениям.

На капитал 2-го уровня накладываются такие ограничения: при расчете общей суммы регулятивного капитала общий размер дополнительного капитала не может быть больше чем 100% основного капитала; размер субординированного капитала не может превышать 50% размера основного капитала.

Основной капитал (1-го уровня)	Дополнительный капитал (2-го уровня)
а) фактически уплаченный уставной капитал б) резервы, созданные за счет нераспределенной прибыли в) возможные убытки по неисполненным обязательствам контрагентов	а) резерв под стандартную задолженность других банков б) резервы под стандартную задолженность клиентов по кредитным операциям банка в) результат переоценки основного капитала с учетом девальвации или ревальвации гривны г) результат переоценки основных средств д) субординированный долг, включаемый в капитал (субординированный капитал)

Величина нормативов (на 2015 год):

(uk.wikipedia.org›wiki/Економічні_нормативи_діяльності_банків )

Існуючі нормативи поділяються на нормативи капіталу: мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (500 млн грн.) адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%) нормативи ліквідності: миттєва (Н4), (не менше 20%) поточна (Н5), (не менше 40%) короткострокова ліквідність (Н6) (не менше 60%); нормативи кредитного ризику: максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%) великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%) максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%) максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%); нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%) загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%); нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку: Н13-1 та Н13-2 (не більше 30%). Станом на 2011 рік норматив Н13 вже не діє! При цьому, базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 та Н13 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 — статутний капітал.

 закон №1586-VII о защите стабильности банковской системы, 4.07.2014

Табл.: Значення нормативів для універсальних та спеціалізованих банків

Методика расчета (Інструкція N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків") следующая:

Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2)

где РК – регулятивный капитал

– активы и обязательства банка, взвешенные по степени риска в соответствии со шкалой НБУ

– фактические резервы по активным операциям

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим, ніж 10 відсотків. Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків; протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків; надалі - не менше 10 відсотків.

Норматив адекватності основного капіталу Н3 розраховується за формулою:

де ОК — основний капітал;

ЗА — загальна сума активів банку за балансом.

Рівень адекватності основного капіталу комерційного банку має бути не меншим 4 %, тобто загальна вартість активів, зменшених на величину фактично створених відповідних резервів для покриття збитків, повинна не більше ніж у 25 разів перевищувати вартість основного капіталу.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) характеризує спроможність банку погашати свої зобов'язання за поточними рахунками за рахунок активів первинної ліквідності (грошових коштів у касі банку та на кореспондентських рахунках НОСТРО) і розраховується за формулою:

де К_к — кошти в касі банку;

К_кр — кошти на кореспондентських рахунках даного банку, відкритих в інших банках;

З_п._р — зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками.

За вимогами НБУ граничне значення Н4 має бути не менше 20 %, тобто щонайменше п'ята частина всіх зобов'язань банку за поточними рахунками клієнтів має бути забезпечена активами первинної ліквідності.

Норматив поточної ліквідності (Н5) характеризує спроможність банку погашати свої поточні зобов'язання за рахунок активів первинної та вторинної ліквідності, до яких, крім абсолютно ліквідних активів, відносять активи зі строками повернення до одного місяця. Цей норматив розраховується за формулою:

де А_пот — поточні активи - всі активи первинної та вторинної ліквідності із кінцевим строком повернення до 30 днів;

Зпот — поточні зобов'язання банку з кінцевим строком повернення до 30 днів.

Вимоги НБУ щодо граничного значення Н5 протягом останніх двох років змінювалися. До 1 липня 2002 р. допускалося його значення не менше 30 %, протягом другого півріччя 2002 р. — не менше 35 %, а з 1 січня 2003 р. — не менше 40 %. Отже, на сьогодні поточні зобов'язання банку можуть не більше ніж у 2,5 раза перевищувати його поточні активи.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) характеризує спроможність банку погашати свої короткострокові зобов'язання за рахунок короткострокових активів. Короткостроковими вважаються активи та зобов'язання банку з кінцевим строком повернення до одного року. Розраховується норматив короткострокової ліквідності за формулою:

де А_кс — короткострокові активи банку; З_кс — короткострокові зобов'язання банку.

Нормативне значення короткострокової ліквідності банку встановлено на рівні не менше 20 %, тобто короткострокові зобов'язання можуть не більше ніж у 5 разів перевищувати короткострокові активи.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) розраховується за формулою:

де — сукупна заборгованість за всіма виданими кредитними операціями щодо одного клієнта (включаючи враховані векселі, позабалансові зобов'язання та зобов'язання з кредитування) чи банку-контрагента (включаючи розміщені депозити), а також дебіторську заборгованість; РК — регулятивний капітал.

Нормативне значення Н7 не більше 25 %, тобто видача кредитів «в одні руки» не повинна перевищувати четвертої частини його регулятивного капіталу.

Заборгованість позичальника чи банку-контрагента, яка становить 10 % регулятивного капіталу банку-кредитора, за чинним законодавством вважається в Україні великим кредитним ризиком. Норматив великих кредитних ризиків (Н8) розраховується за формулою:

де 3_Вел. 1к — сукупний розмір усіх зобов'язань, що складають великий кредитний ризик одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів (із урахуванням забалансових зобов'язань).

За вимогами НБУ сукупний розмір великих кредитних ризиків не повинен більше ніж у 8 разів перевищувати регулятивний капітал банку, тобто нормативне значення Н8 має бути не більшим за 800 %.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій, порук, виданих одному інсайдеру (Н9), обмежує видачу банком внутрішніх кредитів «в одні руки». Розраховується Н9 за формулою:

де З_1ін — сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, урахованих банком векселів і забалансових вимог щодо одного інсайдера.

Нормативне значення Н9 установлено на рівні не більше 5 %.

Норматив максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих усім інсайдерам банку (Н10), обмежує загальний ризик за внутрішніми кредитами. Розраховується Н10 за формулою:

де З_ін — сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, урахованих банком векселів і забалансових вимог щодо всіх інсайдерів банку.

Світовий досвід свідчить про об'єктивність прирівнювання ризику за всіма інсайдерами до одного позичальника. Саме тому нормативні вимоги до його значення встановлюються на рівні вимог щодо допустимого ризику стосовно одного позичальника. НБУ встановив нормативне значення Н10 на рівні не більше 40 %.

Розраховується Н11 за формулою:

де К_{ін 1 уст} — кошти, які інвестовані на придбання акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком (часток, паїв) окремо за кожною установою в портфелі банку;

КВ — кошти, вкладені банками у балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, емітованих іншими банками, у портфелі даного банку, а також інвестиції в дочірні компанії та істотна участь у статутному капіталі інших установ.

Нормативне значення Н11 встановлено на рівні не більше 15 %. Отже, комерційний банк може вкладати в цінні папери однієї окремо взятої установи не більше 15 % регулятивного капіталу.

Норматив загальної суми інвестування Н12 розраховується за формулою:

де К_{ін всі уст} — кошти, інвестовані в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку, що випущені банками, фінансовими установами та іншими емітентами; — вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

Нормативне значення Н12 установлено на рівні не більше 60 %, тобто всі інвестиції банку не можуть перевищувати 60 % його регулятивного капіталу. Слід звернути увагу на те, що регулятивний капітал при розрахунку нормативів інвестування збільшується на вартість коштів, інвестованих банком в інші банківські установи, дочірні компанії та ті, що мають істотну участь. Оцінюючи ризикованість інвестицій, у розрахунок слід брати весь основний і додатковий капітал, у тому числі і ці високоризиковані позиції, які віднімались від основного і додаткового капіталу при розрахунку регулятивного капіталу.

Контроль за дотриманням економічних нормативів здійснюється територіальними управліннями НБУ та підрозділами департаменту банківського нагляду на щоденній, щодекадній та щомісячній основі.

Дотримання вимог за щоденними розрахунками оцінюється за нормативом Н1, за групою нормативів кредитного ризику Н7, Н8, Н9, Н10; за нормативами Н2, Н5, Н6 — подекадно, за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число місяця, а за нормативами Н2, НЗ, Н4, Н11, Н12 — виходячи із середньоарифметичного значення за звітний місяць. За порушення вимог до банків-порушників застосовуються штрафні санкції. Розміри штрафів за порушення окремих нормативів диференційовані залежно від кількості допущених порушень протягом звітного періоду.

За порушення нормативів капітальної бази банку (Н1, Н2, НЗ) банк протягом одного місяця з дня виникнення порушення повинен укласти з НБУ письмову угоду про виконання плану заходів щодо порядку і строків відновлення рівня регулятивного капіталу (програма капіталізації).

За порушення нормативу Н8 штрафні санкції не застосовуються, а підвищуються вимоги до нормативу платоспроможності Н2: якщо перевищення вимог до Н8 становить менше половини його нормативного значення, то вимоги до Н2 подвоюються, а якщо більше половини — потроюються.

Надзор за коммерческими банками органы банковского надзора (в том числе и НБУ) традиционно осуществляют двумя методами:

безвыездный (дистанционный, заочный) надзор;

выездное инспектирование банков.

Безвыездный надзор — это дистанционный мониторинг деятельности отдельных банков и банковской системы в целом, а также применение надзорными органами определенных мероприятий с целью реагирования на проблемы и недостатки, выявленные в деятельности банков.

На основе данных отчетности органы безвыездного надзора могут определить состояние активов коммерческого банка, что дает возможность определить кредитный риск или риск неуплаты за кредитом со стороны заемщика.

Анализ финансового состояния коммерческого банка на основе изучения его периодической отчетности позволяет сделать вывод также и о внутрибанковской системе управления и контроля, о степени компетентности руководящих органов банка.

Национальный банк Украины для оценки финансового состояния и определение рейтинговой оценки коммерческих банковских учреждений применяет стандартизированную оценочную систему CAMEL, которая получила название соответственно начальным буквам основных критериев банковского надзора:

• С (capital adequacy) -достаточность капитала;

• A (asset quality) - качество активов;

• М (management) - квалификация менеджеров;

• Е (earnings) - доходность;

• L (liquidity) - ликвидность.

Для анализа каждого компонента системы используется группа коэффициентов, показателей, которые характеризуют финансовую устойчивость банков.

Соответственно этой рейтинговой системе общая оценка финансового состояния банка есть средней арифметической баллов, которые определяются по пятибалльной системе, о чем свидетельствует система обобщенных рейтингов:

• рейтинг 1 - финансовое положение банка отличное, устойчивое относительно внешних финансовых и экономических потрясений, органам банковского надзора нет потребности вмешиваться в финансовую деятельность банка,

• рейтинг 2 - финансовое положение банка хорошее, стабильное и позволяет ему без трудностей одолевать экономические колебания;

• рейтинг 3 - банк имеет финансовые, операционные или технические проблемы, которые ведут к невозможности одолевать трудности при неблагоприятных изменениях экономической ситуации;

• рейтинг 4 - банк имеет серьезные финансовые проблемы, существует большая вероятность его банкротства; это требует детального надзора и контроля, а также четкого плана устранения выявленных недостатков в деятельности банка;

♦ рейтинг 5 — вероятность банкротства банка в ближайший период времени значительна, выявленные недостатки в его деятельности настолько значительны и опасны, что необходимая срочная поддержка финансового состояния банка со стороны акционеров или других источников, либо крутые меры (ликвидация банка, объединение, продажа).

Высокая степень достоверности финансовой информации, которая предоставляется органам надзора, может быть достигнута лишь путем инспекционных проверок коммерческих банков на местах.

В связи с трудоемкостью проведения таких проверок органы надзора осуществляют их периодически (различают плану, регулярные и внеплановые инспекционные проверки) и устанавливают определенный характер проведения инспектирования банков в зависимости от целей и масштабов проверки (различают комплексные, ограниченные и специальные проверки).

Меры воздействия, которые применяются к коммерческим банкам

В случае нарушения банками или другими лицами, которые являются объектом проверки Национального банка, требований банковского законодательства и нормативно-правовых актов Национального банка или осуществления ими рискованных операций, которые угрожают интересам вкладчиков или других кредиторов банка, Национальный банк применяет меры воздействия адекватно к допущенным нарушениям.

Национальный банк применяет к банкам меры воздействия, к которым относятся:

а) письменное предостережение относительно прекращения нарушения и принятие необходимых мер для исправления ситуации, уменьшение неоправданных расходов банка, ограничение неоправданно высоких процентных выплат по привлеченным средствам, уменьшение или отчуждение неэффективных инвестиций;

б) созыв общих сборов участников, наблюдательного совета банка, правление (совет директоров) банка для принятия программы финансового оздоровления или плана реорганизации банка;

в) заключение письменного соглашения с банком, за которой банк или определенное соглашением лицо обязуется принять меры для устранения нарушений, улучшение финансового состояния банка и т.п.;

г) распоряжение относительно остановки выплаты дивидендов или распределения капитала в любой другой форме;

д) распоряжение относительно установления для банка повышенных экономических нормативов,

е) распоряжение относительно повышения резервов на покрытие возможных убытков по кредитам и другим активам;

ё) распоряжение относительно ограничения, остановки или прекращение осуществления отдельных видов осуществляемых банком операций с высоким уровнем риска;

ж) распоряжение относительно запрета предоставлять бланковые кредиты,

з) распоряжение относительно наложения штрафов на руководителей банков в размере до ста не обложенных налогами минимумов доходов граждан, и на банки в размере не больше одного процента от суммы уставного фонда;

з) распоряжение относительно временного запрета владельцу важного пая в банке, использовать право голоса;

и) распоряжение относительно временного, до устранения нарушения, отстранения должностного лица банка от должности

к) распоряжение относительно принудительной реорганизации банка,

л) распоряжение относительно назначения временной администрации,

м) отзыв банковской лицензии и инициирование процедуры ликвидации банка.