Екзаменаційний білет № 9

1. Основні вирішення та основні вимоги до проектування внутрішнього простору дошкільних закладів.

• за рахунок організації внутрішнього простору, формування навколишнього середовища та архітектурних рішень створити творчу атмосферу, сприяє отриманню нових знань і мотивуючу до реалізації нових ідей;

   • передати чітке відчуття спрямованості або спеціалізації навчального закладу;

   • розмістити спортивний і культурно-видовищний блок;

   • створити багатофункціональний навчальний комплекс, що має можливість трансформації і перебудови приміщень під вимоги, що постійно змінюється навчального процесу, продиктовані сьогоднішнім днем.

Треба вирішити такі питання:  Поліпшення емоційного настрою учнів за рахунок відтворення естетичного образу інтер’єру садка, що підвищує працездатність дітей;  Втілення ергономічного, багатофункціонального середовища, що викликає інтерес молодого покоління і налаштовує до розкриття їх творчих та інтелектуальних здібностей;  Інтеграція простору під учнів та вчителів, розробка зонування приміщення для підтримки цілого ряду навчальних заходів.(Вирішення)об'єднано технологію дизайну «open space» з концепцією використання бездротового Інтернету і ноутбуків усіма студентами з метою створення «Віртуальної Гімназії». Поворотні «заслонки» формують чотири рівня коледжу, створюючи легко пристосовуйчися для різного розміру групи або інших потреб простір. Особливості та напрямки розвитку структури шкіл:  Індивідуальний підхід розробки дизайн–середовища;  Відсутність звичних класів та мінімальне використання стін, впровадження технології «open space»;  Організація багатофункціонального простору з метою різнопланового використання приміщень шляхом їх трансформації або без такової;  Створення навчальних секцій з розвиненим рекреаційним приміщенням, використовуваним для різних видів діяльності учнів.  Диференціація груп приміщень для різних вікових груп – навчальні секції молодших, середніх і старших школярів будуть мати специфічні планування, повною мірою відповідають особливостям навчального процесу, потребам та інтересам учнів різного віку.

Екзаменаційний білет № 9

2)Кубофутуризм українських митців.

Термін «кубофутуризм» виник з назв двох живописних напрямків: французького кубізму та італійського футуризму, які, здавалось би, важко синтезувати. Однак саме українські авангардні живописці – при більшому тяжінні до кубізму – об’єдналися під назвою кубофутуризму. Звільняючись від прямого наслідування натури,художники одержали певну свободу по-своєму інтерпретувати світ.Першу виставку нового мистецтва в Україні, названу «Ланкою», за спогадами художника Д. Бурлюка, громадськість не сприйняла. 1914 року новоутворена група «Кільце» влаштувала свою (через світову війну першу і останню) виставку, в якій взяв участь 21 художник. Українські художники прагнули наситити світ кубізму барвистістю, почерпнутою з народної творчості – кераміки, лубків, ікон, вишиванок, ляльок, килимів, писанок, де зберігалася близькість до таємничих стихій життя. Тут немає прямих стилізацій, проте є ясна, ритмічна мова кольорів, які звучать дзвінко, локально, наділені силою, але зберігають при цьому вишукану палітру – синьо-фіолетові гами, джерело яких, з одного боку, – вплив фіолетових уподобань М. Врубеля та О. Мурашка, а, з другого, – колорит стародавніх київських мозаїк. Першим представником українського кубофутуризму є художник О. Богомазов, професор Київського художнього інституту. Ще в 1914 р. він написав працю "Живопис і елементи", в якій теоретично обґрунтував нові художні принципи: "Світ виповнений енергією руху, і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі ("гора насувається", "рейки біжать", "стежка в'ється").Представники О. Богомазов, О. Екстер, В. Єрмілов, А. Петрицький.