- •2. Місце регіональної економіки в системі наук
- •3. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів
- •4. Соціально-демографічний і трудовий потенціал України
- •5.Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •7.Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •6.Охарактеризуйте земельні ресурси України.
- •8. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка
- •9. Структурна трансформація національної та регіональної економічних систем.
- •10. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •11. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •12. Металургійний комплекс України, його значення структура, сировинна та паливна бази.
- •14.Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •15.Охарактеризуйте економічний розвиток Донецького економічного району.
- •16.Економіка Карпатського регіону.
- •20. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
- •17. З наведеного переліку виберіть родовища природного газу, які
11. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
Усі електростанції за енергетичними ресурсами поділяються на 4 види: теплові електростанції ( використовують вугілля, мазут, газ); гідроелектростанції (використовують гідроресурси); атомні (як паливо використовують уран або інші радіоактивні елементи); електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії (вітер, сонце).Розміщення електроенергетики залежить від: наявності паливно-енергетичних ресурсів та споживачів електроенергії. Найпоширеніші в Україні ТЕС. Вони виробляють понад 60% усієї електричної енергії. Найбільшою за потужністю енергогенеруючою компанією є "Дніпроенерго", до складу якої входять Криворізька, Запорізька, Придніпровська електростанції. Друге місце посідає компанія "Донбасенсрго", до котрої належать п'ять найбільших електростанцій: Зуївська, Слов'янська, Луганська, Старобепіевська, Курахівська. Атомна енергетика України представлена такими станціями: Запорізькою, Південноукраїнською, Рівненською, Хмельницькою. Зростання частки виробництва електроенергії на АЕС пояснюється насамперед стабільністю їх роботи і зменшенням обсягів виробництва тепловими електростанціями внаслідок дефіциту палива. Розвитку гідроенергетики в Україні сприяло створення каскаду ГЕС на Дніпрі та деяких інших річках. Дніпровський каскад об'єднує такі гідроелектростанції, як Дніпрогес, Кременчуцьку, Каховську, Дніпродзержинську, Канівську і Київську. Велика гідроелектростанція побудована на р. Дністер (Дністровська). Інші ГЕС е малопотужними, їх частка у виробництві електроенергії незначна. При правильному проектуванні ГЕС дають найдешевшу енергію. Однак, якщо вони споруджені на рівнинних річках і водосховища затоплюють великі площі, то втрати від затоплення родючих земель і поселень можуть значно перевищувати вартість виробленої енергії. Для більшості ГЕС на Дніпрі характерна саме така ситуація. Мало використовується енергія Сонця, вітру, надр землі. Сонячна електростанція діє тільки в Криму, а вітрові - у Криму та на Львівщині. Потужність їх поки що незначна. Проблема електроенергетики України пов'язана із зменшенням потужності ТЕС, збільшенням витрати палива на виробництво електричної і теплової енергії за рахунок погіршення якості палива. Сьогодні необхідні великі кошти для реконструкції і модернізації діючих ТЕС, тому що в них вже вийшов строк експлуатації. Ще одна проблема української електроенергетики - загострення екологічної ситуації у районах розміщення потужних ТЕС через відсутність ефективного очисного обладнання і сучасних технологій спалювання вугілля. Проблема атомної енергетики полягає у тому, що в Україні необхідно перейти на використання ядерних реакторів з високим ступенем надійності, а також пристосованих до роботи на низькозбагаченому урані. Важливо налагодити роботу підприємств, які завершуватимуть переробку уранових руд у готове паливо для АЕС. Невирішеними залишаються поховання і утилізація відходів АЕС. У перспективі повинно зрости число ГАЕС , а також невеликих ГЕС на середніх і малих річках. Це дасть можливість повніше використати наявні гідроресурси.
