9. Структурна трансформація національної та регіональної економічних систем.

Структурна трансформація економіки - система узгоджених між собою заходів, спрямованих на зміну структури економіки з метою зростання обсягів конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва й вирішення на цій основі соціальних завдань. Напрями забезпечення структурних зрушень економіки: 1)лібералізація економіки; 2)стабілізація фінансів і грошової системи; 3)приватизація, розвиток підприємництва; 4) інтеграція економіки в світове господарство, підвищення конкурентоздатності української продукції на світовому ринку; 5)створення конкурентного ринкового середовища; 6)активна соціальна політика. Першочергові завдання структурної трансформації господарського комплексу: зниження частки паливно-сировинних видів діяльності та первісної обробки сировини у загальному обсязі промислової продукції; зростання питомої ваги машинобудування й виробництва предметів споживання; стимулювання впровадження інновацій та технічного переоснащення підприємств; поступове зростання обсягів інвестицій економіку; подолання значних відмінностей між показниками промислового виробництва за регіонами. ПЕК впливає на розвиток усіх галузей і сфер господарського комплексу країни та її регіонів. Дешеве паливо і електроенергія сприяють поглибленню спеціалізації регіонів, формуванню крупних ТВК, промислових вузлів і центрів, тому надійне забезпечення потреб господарського комплексу паливно-енергетичними ресурсами — найважливіша умова економічної безпеки та стійкого функціонування економіки України. Для гарного функціонування вугільної промисловості необхідно реконструювати шахти, будувати нові, використовувати нові технології видобутку та переробки вугілля, тому що вони є менш шкідними для навколишнього середовища; у процесі переробки втрачається менше сировини і вона є більш якісною. В умовах дефіциту нафти в Україні, необхідна її глибша переробка, що дало б значну економію нафти та розширило б виробництво найбільш масових і цінних нафтопродуктів. Для розвиту газової промисловості необхідно розвідувати нові родовища.

10. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.

Вугілля в Україні є єдиним паливним ресурсом, запаси якого дозволяють повністю задовольнити власні потреби національної економіки. Загальні запаси вугілля в Україні складають майже 119 млрд т. Зосереджені запаси вугілля в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському кам'яновугільних і Дніпровському буровугільному басейнах. Найбільше запасів має Донецький басейн — 93 % усіх запасів. Вугільна промисловість впливає на формування й розвиток паливомістких галузей великих промислових районів, промислових вузлів і центрів. Вона тісно пов'язана із багатьма галузями господарства і має великий вплив на їх розвиток. За останні 15 років видобуток вугілля зменшився більш ніж удвоє. В Донбасі зосереджено 91,5% вуглевидобувних підприємств країни. Собівартість Донецького вугілля досить висока через значну глибину залягання, малу потужність пластів. Майже 20 % вугілля Донбасу надходить на Молдову і країни Східної Європи. У Львівсько-Волинській басейні зосереджено 6 % вуглевидобувних підприємств України. Вугілля Львівсько-Волинського басейну використо­вується переважно населенням та на теплових електростанціях західних областей України. Головним районом залягання бурого вугілля в Україні є Дніпровський буровугільний басейн. Вугілля басейну використовується переважно для побутових потреб населення та на теплових електростанціях. В останнє десятиріччя вугільна промисловість України знаходиться у кризовому_стані. Сьогодні майже 40 % усіх шахт працюють понад 50 років, а деякі — більше 70 років і лише 8 % шахт експлуатуються менше 20 років. За останні 20 років у Донбасі не було побудовано жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні тільки одна. Підприємства вугільної промисловості належать до екологонебезпечних. До першочергових завдань розвитку вугільної промисловості належить реконструкції низки шахт. Крім того, слід закрити багато нерентабельних шахт і переглянути політику цін на вугілля і вугільну продукцію, що дасть змогу дещо сповільнити спад виробництва, а потім стабілізувати видобуток вугілля і створити передумови для його зростання шляхом будівництва нових шахт, збільшення обсягів реконструкції діючих та надання особливої уваги технічному переозброєнню галузі. Також необхідно встановлювати очисні споруди, що зменшать забруднення навколишнього середовища.