4.1.4. Виробнича вібрація

Джерелами вібрації є те ж устаткування, що й і шуму.

Вібрацію поділяють на загальну (передається через опорні поверхні тіла людини) та локальну (передається через руки).

Вібрація негативно впливає на центральну нервову та серцево- судинну системи. Місцева або локальна вібрація викликає зміни регуляції тонусу периферичних кровоносних судин, що викликає спазми кінцівок, зміни в суглобах, які призводять до обмеження їх рухомості.

Тривалий вплив вібрації призводить до професійного захворювання

• вібраційної хвороби.

Основними характеристиками (параметрами) вібрації є частота гармонічного коливального руху (Гц), віброшвидкість (м/с) та віброприскорення (м/с²). Рівень вібрації оцінюється в дБ.

Порогові значення віброшвидкості становить v₀=5-10^-8 м/с, а віброприскорення становить а₀=З м/с².

Загальна та локальна вібрації обмежуються допустимими значеннями віброшвидкості або логарифмічними рівнями віброшвидкості в октавних смугах з номінальними частотами від 2 до 1000 Гц.

Для захисту від впливу виробничої вібрації застосовуються такі колективні методи і засоби захисту як послаблення вібрації у джерелі утворення, вібропоглинання та віброізоляція.

Для зменшення вібрації кожухів, огороджень, транспортних систем використовуються матеріали з великим внутрішнім тертям (гума, пластмаса), гнучкі вставки.

Вібрація вимірюється віброметрами ВИП-4 та ВИП-2М та вібрографами ВР-1, ВР-2, в діапазоні 10 Гц - 1кГц, шкала приладів проградуйована в дБ.

4.1.5. Освітлення виробничих приміщень

Основними вимогами охорони праці до освітленості виробничих приміщень є:

1. освітлення на робочому місці має відповідати санітарно- гігієнічним нормам і бути рівномірним;

2. між об’єктом, що розглядається, і навколишнім фоном повинен бути певний контраст;

3. на робочій поверхні не повинно бути різких тіней;

4. не допускається засліплення (пряме чи відбите) у полі зору.

На виробництві використовується природне освітлення: бічне, верхнє, комбіноване та суміщене освітлення (при недостатньому рівні природного освітлення додатково використовується і штучне).

Коефіцієнт природної освітленості у виробничому цеху(двостороннє бічне) становить та нормується залежно від:

• поясу світлового клімату;

• розміру предмету розрізнення;

• характеру і розряду зорової роботи;

• існуючої системи освітлення.

Штучне освітлення поділяється на: робоче, аварійне, евакуаційне, чергове та охоронне.

Системи штучного освітлення:

• загальне (для рівномірного освітлення приміщення);

місцеве (стаціонарне та переносне - для освітлення тільки робочих поверхонь);

• комбіноване (поєднання загального та місцевого).

Коефіцієнт штучного освітлення у виробничому цехунормується залежно від:

• розміру об’єкта розрізнення;

• характеристики і розряду зорової роботи;

• яскравості фону;

• контрасту об’єкта з фоном;

• типу джерела світла;

• системи освітлення.

У виробничому приміщенні застосовується загальна система освітлення з люмінесцентними лампами у герметичному виконанні (захисний кут 25-30°), які розміщені у прямокутному порядку.

Контроль освітленості здійснюється люксметрами Ю-116, Ю-117.