39)Форми організації страховиків (акціонерні товариства, приватні, державні страхові компанії).

В Україні, відповідно до чинного законодавства, страховиками визнають ся фінансові установи, утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей страхового законодавства , а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Законодавство із страхування передбачає також можливість утворення державних страхових організацій, а також товариств взаємного страхування. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути липше страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Страховики мають право займатися тільки тими видами страхування, які визначені в ліцензії.

Страховики можуть розрізнятися:

За належністю — приватні та державні (публічні). Публічні страховики створюються і керуються, здебільшого, від імені держави (уряду). їх створення може відбутись шляхом засновництва з боку держави або націоналізації акціонерних страхових компаній і перетворення їх майна у державну власність. Приватними страховиками можуть бути індивідуальні особи, акціонерні та інші страхові товариства.

За інституціональною ознакою страхові компанії можуть бути створені як акціонерні товариства, товариства з додатковою відповідальністю, товариства з повною відповідальністю, командитні товариства та товариства взаємного страхування.

В Україні, як і в багатьох інших державах, основу страхової системи Становлять страхові компанії у формі акціонерних товариств.

Акціонерне страхове товариство (корпорація) — це тип компанії, яка створюється і діє зі статутним капіталом, поділеним на певну кількість часток — акцій. Оплачена акція дає право її власникові на участь в управлінні товариством і отримання частини прибутку у формі дивідендів. 

Акціонерні товариства бувають закритого і відкритого типу. В Україні у страховому бізнесі переважають акціонерні товариства закритого типу. Це пояснюється кількома мотивами.

По-перше, створення відкритих акціонерних товариств тривалий час стримувалося низькими вимогами до розміру статутного фонду страховика та відсутністю розвиненого ринку цінних паперів.

По-друге, українське законодавство не передбачає можливості створення страхової компанії у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю (ТзОВ).

По-третє, статус закритого товариства дає змогу контролювати поширення акцій серед певної категорії учасників страхової компанії, що може відповідати інтересам засновників.

По-четверте, процедура створення закритого акціонерного товариства істотно спрощена, що дозволяє економити час і кошти.

За територією обслуговування (географічною ознакою) страхові компанії можна поділити на:

— місцеві;

—- регіональні;

— національні;

— транснаціональні (міжнародні).

Через відсутність статистики укладених договорів кожною компанією у межах певної території (області), важко відокремити страховиків, які діють лише в межах певного регіону чи міста. Ліцензії майже всім компаніям видані з правом здійснення діяльності на території всієї країни.

В Україні досі немає транснаціональних страхових компаній. Досвід країн Європейського Союзу показує, що на вищому етапі свого розвитку страхування об'єктивно потребує виходу за межі країни. Це вигідно для страховиків — адже ризики територіально розосереджуються, зростає обсяг продажу полісів, отже, можливість одержати більший прибуток.

За характером виконуваних операцій (за спеціалізацією) страхові компанії поділяють на:

— спеціалізовані, котрі спеціалізуються на тих чи інших видах страхування, наприклад, страхування життя, страхування наземного транспорту, медичного страхування тощо;

— універсальні, котрі здійснюють різні види страхування, наприклад, майнове, авіаційне, наземного транспорту, від нещасних випадків, медичне та ін.;

— перестраху вальні, котрі здійснюють перестрахування найбільш великих і небезпечних ризиків.

На вітчизняному страховому ринку існує дві форми акціонерних страхових компаній:

§ закриті акціонерні страхові компанії, акції яких розповсюджуються серед засновників.

§ відкриті акціонерні страхові товариства, акції яких вільно продаються та купуються.

В Україні переважають акціонерні товариства відкритого типу, що пояснюється такими чинниками:

Іншою формою організації страхових компаній є товариства з додатковою відповідальністю - один з видів господарських товариств, статутний фонд яких поділено на частки, визначені статутними документами. Учасники такого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками в статутний фонд, а у випадку, коли цих сум недостатньо - додатково майном, що їм належить в однакових для усіх учасників розмірах, кратних внескам кожного учасника. Максимальний розмір відповідальності учасників передбачається в статутних документах. 

Товариство з повною відповідальністю є об'єднанням кількох осіб, які особисто беруть участь у справах товариства, і кожен з них несе повну відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном.