- •Полісемія слова. Лексичне значення слова.
- •2. Пряме і переносне значення слова. Метафора. Метонімія. Синекдоха.
- •3. Фонологічна інтерпретація змін звуків у мовному потоці.
- •4. Модифікації фонем
- •1. Модифікації голосних
- •2. Модифікації приголосних
- •3. Чергування фонем
- •5. Cлово в лексико-семантичній системі мови. Омонімія. Паронімія. Синонімія. Антонімія.
- •6.Морфологія як учення про граматичне значення і граматичні форми слів. Поняття про граматичні категорії.
- •13. Словосполучення як синтаксична одиниця. Співвідношеня словосполучень зі словом і реченням.
- •14. Занепад зредукованих ъ, ь, його час, причини. Наслідки цього явища для української системи вокалізму та консонантизму
- •15. Слово й поняття. Значення слова.
- •16. Числівник,його ознаки. Сучасна граматична концепція числівника. Значеннєві і структурні розряди числівників.
- •17. Система голосних фонем української мови
- •18. Модифікації і чергування фонем як результат змін звуків у мовному потоці.
- •19. Питання про безсполучникові складні речення й основи їх граматичної класифікації.
- •20. Види підрядного зв’язку між словами у словосполученні.
- •22. Мовна творчість і. Котляревського та її значення в історії української літературної мови.
- •23. Речення як синтаксична одиниця. Способи вираження підмета
- •24. Граматична основа двоскладного речення. Способи вираження підмета
- •Мова Тараса Шевченка
- •Способи словотвору української мови
- •Морфеміка: предмет, об’єкт, лінгвістична проблематика.
- •Особливості української орфоепії
- •Система приголосних фонем укр мови
- •32. Питання походження української мови.
- •33.Лексика української мови з погляду походження (дуже багато важливого,потрібно все прочитати-сорі)
- •33. Проблема зв*язку старої укр літературної мови та нової укр літ мови
- •36. Функціональні стилі сулм. Класифікаційні ознаки
- •37. Стилістична норма
- •38. Науковий стиль сулм
- •39. Офіційно-діловий стиль сулм : проблеми функціонування і розвитку
- •40. Стилістична диференціація лексики сулм : критерії, загальна характеристика
16. Числівник,його ознаки. Сучасна граматична концепція числівника. Значеннєві і структурні розряди числівників.
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє,десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).
Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).
Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:рід число відмінок
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:
1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):
Числівники три і чотири за родами не змінюються.
3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і –десят.
4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми.
5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот. У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини.
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами.
8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят).
9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга як порядковий.
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент.
Широко відомою є класифікація частин мови В.В. Виноградова. На думку цього вченого, частинами мови є тільки повнозначні слова. В його класифікації виділено чотири категорії слів: частини мови, модальні слова, частки мови і вигуки. До частин мови він відносить імена (іменник, прикметник, числівник), займенник, дієслово, прислівник і категорію стану. До часток мови, за Виноградовим, належать власне частки, зв'язки, прийменники і сполучники.
V реченні числівники виконують різноманітні функції. Сполучаючись з іменниками, вони у формі називного відмінка виконують роль підмета, а в непрямих - роль означення: Через левади та городи два куми йшло з весілля до господи (Л. Глібов). На роздоріжжі під сімома вітрами стояло місто (3 журналу). У першому реченні сполучення два куми виступає підметом, у другому числівник сімома - означення до іменника вітрами. Числівник може виконувати роль іменної частини складеного присудка: Два на сім - чотирнадцять.
