Тема 3. Психологічна стать як чинник становлення особистої ідентичності в юнацькому віці (2007 р.)

(інформаційна основа − витяги з дисертації А.В. Алексєвої на здобуття наукового ступеня канд. психолог. наук, виконаної в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника)

Актуальність дослідження: За останні 20-30 років відбувається стрімка трансформація гендерних стереотипів, зокрема, у напрямку розширення "жіночого простору" в сучасному українському соціумі, що зумовлює невпинне зростання уваги науковців до вивчення питань статусу, прав та відмінностей між чоловіками та жінками.

Психологія статі як окрема галузь психологічної науки є відносно новим напрямом досліджень, провідним завданням якого є вивчення психологічної статі як специфічного особистісного утворення та особливостей її впливу на розвиток індивіда в онтогенезі, а також вікової динаміки становлення статевої ідентичності. Розповсюдженим напрямом дослідження цієї проблеми є вивчення зовнішніх, соціальних аспектів статевого самоусвідомлення, а саме: міри відповідності маскулінно/фемінних рис індивіда розповсюдженим у суспільстві еталонам мужності/жіночності. Наприклад, вивчається гендерна соціалізація (В.В.Абраменкова, Ю.Є. Альошина, А.С. Волович), етнічні та кроскультурні аспекти статево-рольової поведінки (А.К. Байбурін, О.В.Мітіна, В.Ф. Петренко).

Іншим дослідницьким напрямом є вивчення міжстатевих відмінностей у межах диференційної психології (Т.В. Виноградова, Є.Г.Горошко, В.В. Знаков, С.І. Кудінов, А.В. Лібін). Вікові особливості становлення статевої самосвідомості представлені у працях М.Й.Боришевського, В.О Васютинського, Т.В. Говорун, Н.М. Городкової, С.М. Зелінського, Д.Н. Ісаєва, В.Є. Кагана, О.М. Кікінежді, Я.Л.Коломинського, І.В. Романова, В.Г. Романової та ін.).

Феномен "маскулінність/фемінність" також є предметом досліджень сексології, вікової, соціальної та етнічної психології, культурології та ін. Його різнобічність зумовлює відсутність у теоретичних концепціях чітких та операціоналізованих визначень.

Отже, психологічна стать є складним феноменом, що вимагає міждисциплінарного вивчення, а також поглиблення власне психолого-педагогічного аспекту його теоретичного та експериментального дослідження. Зокрема, нез’ясованим є питання про взаємозв’язок і взаємовплив психологічної статі особистості та закономірностей становлення ідентичності, що й зумовило вибір теми дослідження "Психологічна стать як чинник становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри психології "______________________________________________________".

Тема дипломної роботи затверджена наказом №_____від _________.

Об’єкт дослідження: становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.

Предмет дослідження: психологічна стать як чинник особистісної самоідентифікації в юнацькому віці.

Мета дослідження: визначити вплив психологічної статі на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.

Гіпотези дослідження:

1) психологічна стать – це поліфункціональне утворення індивідуальної свідомості, яке зумовлює закономірності та особливості становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці;

2) диспозиційно-оцінювальний компонент психологічної статі є визначальною детермінантою успішності особистісної самоідентифікації;

3) цілісність статевої ідентичності, а саме узгодженість психологічної та соціальної статі суттєво впливає на особливості самоідентифікаційного процесу в юнацькому віці.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати концептуальну модель взаємозв'язку між психологічною статтю та особистісною ідентичністю.

2. Розробити методичний інструментарій дослідження впливу психологічної статі на успішність перебігу особистісної самоідентифікації в юнацькому віці;

3. З’ясувати психологічні особливості, механізми та тенденції у становленні особистісної ідентичності в юнацькому віці, які зумовлені дією чинника психологічної статі.

Теоретико-методологічні засади дослідження: загальні концептуальні положення психологічної науки про сутність і розвиток особистості в процесі життя (К.О. Абульханова-Славська, М.Й. Боришевський, Р. Бернс, Л.І. Божович, О.М. Леонтьєв, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, С.Д.Максименко, В.В. Столін, Д.І. Фельдштейн, Е. Фромм); положення про зміст феномену "ідентичність" та його становлення у юнацькому віці (Н.А. Антонова, М.Р.Гінзбург, П.І. Гнатенко, І.С. Кон, Д. Марсіа, В.І. Павленко, X.Ремшмидт, М.В. Савчин, Е. Еріксон), теорія самоактуалізації (А. Маслоу); дослідження з психології статі (М.В. Бороденко, Т.В Говорун, О.С. Кочарян, О.М. Кікінежді, В.А. Петровський); теоретичні та емпіричні розробки в галузі гендерної соціалізації (Т.А. Репіна); дослідження вікових аспектів становлення статевої самосвідомості (В.О. Васютинський, Д.Н. Ісаєв, А.А.Палій, І.В. Романов та ін.).

Для вирішення визначених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використані такі методи дослідження:

1) теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення і наукова інтерпретація теоретичних та експериментальних даних);

2) емпіричні (констатувальний експеримент, який застосовувався з використанням комплексу психодіагностичних методик, що були спрямовані на діагностику психологічної статіат та міри зрілості особистісної ідентичності: модифікований нами варіант "Самоактуалізаційного тесту" Н.Ф. Каліної, тест "Смисложиттєві орієнтації" Д.О. Леонтьєва, опитувальник В.В. Століна "Самоставлення");

3) статистичні (кореляційний аналіз − за Пірсоном, параметричне порівняння середніх величин −t-критерій Стьюдента, розрахунок семантичної відстані, рангування даних за процентильними оцінками).

Експериментальна база: у дослідженні брали участь студенти ______________університету. Загальна кількість досліджуваних становила 165 осіб віком від 18 до 30 років.

Наукова новизна: вперше визначені провідні критерії дослідження впливу психологічної статі на становлення особистісної ідентичності, встановлено, зокрема, релевантні взаємозв’язки між статевою самооцінкою, стереотипністю психологічної статі, цілісністю статевої ідентичності та успішністю особистісної самоідентифікації; обґрунтовано роль психологічної статі як значущого чинника особистісної самоідентифікації; з'ясовано закономірності впливу структури психологічної статі на особливості становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.

Теоретичне значення: доповнення теоретичної концепції структури ідентичності; визначення ролі психологічної статі, а саме: статевої самооцінки, стереотипності та структури психологічної статі, цілісності статевої ідентичності як значущих чинників особистісної самоідентифікації..

Практичне значення отриманих результатів: підбір та модифікація адекватного теоретичним концепціям психодіагностичного комплексу з метою вивчення впливу структури психологічної статі, міри її стереотипності; можливості використання експериментальних даних в психокорекційній та психопрофілактичній роботі практичних психологів, спрямованій на попередження і подолання труднощів особистісного розвитку в юнацькому віці.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним та методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням валідних і надійних методів, що відповідають меті та завданням роботи; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних; використанням методів математичної статистики.

Зразок титульного аркуша

(обов’язкові елементи)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГЛУХІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

кафедра психології

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Супрун Ольга Василівна,

студентка 41 групи факультету початкового навчання

заочної (денної) форми навчання

7.030103 Соціально-політичні науки.

Практична психологія

Дипломна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"

2007 рік

2 сторінка (обов’язкові елементи)

Науковою роботою є рукопис.

Наукова робота виконана у Глухівському державному педагогічному

університеті

Науковий керівник:

Поліщук С.А.,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Глухівського державного педагогічного університету

Рецензенти:

Чернобровкіна В.А,

доцент, кандидат психологічних наук, завкафедри психології Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка

Сіткар В.І.

доцент, кандидат психологічних наук, декан психолого-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

Дата допуску роботи до захисту

Завкафедри

Дата захисту

Оцінка

Голова комісії

Члени комісії