Іл. 6.3. Клапанна пов’язка при проникаючому пораненні грудної клітки

При наданні першої допомоги в постраждалих з підозрою на переломи ребер достатньо накласти циркулярну тугу пов’язку для обме­ження рухів грудної клітки та зменшення больових відчуттів. Якщо перелом відк­ритий, рану попередньо накривають стерильною серветкою.

При проникаючому враженні грудної клітки на рану слід накласти стерильну серветку, навколо якої — клапанну пов’язку: шматок поліетилену, що перевищує розмір накладеної серветки, який оклеюється з трьох боків лейкопластиром, а один бік залишається вільним (іл. 6.3).

При відкритій рані грудної клітки повітря завдяки клапану з поліетилену не потраплятиме в грудну клітку, проте на видиху через клапан виходитиме з неї. При тривалому стисненні грудної клітки постраждалого слід доправити до лікарні.

3. Удушення. Ядуха. Перша допомога при удушенні

Чим і чому найчастіше вдавлюються маті діти? Чого потрібно дотримувати, щоб уникнути таких ситуацій?

Удушення виникає, коли стороннє тіло потрапляє в дихальні шляхи. Найчас­тіше це трапляється випадково (особливо коли людина розмовляє, жуючи їжу, або утримує в роті стороннє тіло, наприклад жувальну гумку). При цьому постраждалий не може здійснити ані вдих, ані видих. Він приймає характерну позу (іл. 6.4).

Іл. 6.4. Вигляд людини, дихальні шляхи якої закупорені стороннім тілом

Алгоритм надання першої допомоги.

1. Запитайте постраждалого: «Чи ви вдавилися?»

2. При ствердній відповіді негайно станьте від постраждалого ззаду. Охопіть руками ділянку над пупком. Руку, яка ближче до тіла, затисніть у кулак, іншою притисніть її до тіла постраждалого (іл. 6.5.).

Іл. 6.5. Розміщення рук перед натисканням на підребер’я людини

із закупоркою дихальних шляхів

3. Застосувати прийом Гаймліка (Хаймліка): нахиліть постраждалого дещо вперед і на тлі команди «Відкрий рот і видихай!» здійсніть п’ять енергійних натис­кань, щоб збільшити тиск у легенях і виштовхнути тіло з дихального горла (прийом Гаймліка).

І л. 6.6. Виконання прийому Гаймліка (Хаймліка)

За відсутності ефекту постраждалий на ваших очах синіє і непритомніє. Про­цедуру з видалення стороннього тіла слід продовжувати. Непритомного таким же чином охоплюють на рівні грудної клітки, здійснюючи стискання (іл. 6.6), або перехиляють уперед через стегно, спинку стільця чи інший подібний предмет, уда­ряють долонями по спині між лопатками і намагаються видалити з рота пальцями стороннє тіло.

Поява кашлю свідчить про ефективність вашого втручання. Якщо ваші дії ви­явилися неефективними, постраждалий знепритомніє. Викличте «швидку медичну допомогу» і приступайте до проведення реанімаційних заходів. Навіть якщо диха­льні шляхи непрохідні, до приїзду «швидкої» натискайте на грудну клітку з часто­тою 100 разів за хвилину. Останні нормативи приїзду «швидкої» в Україні до постраждалого вимагають до 10 хв у міській зоні та до 20 хв — у сільській. Ваші реані­маційні дії є цілком достатніми, щоб до приїзду «швидкої» в постраждалого не на­ступила біологічна смерть. Якщо постраждалий стабільний, до прибуття «швидкої» проведіть вторинний огляд.

Ядуха — поглиблене й пришвидшене дихання. У фізіологічних умовах вини­кає завжди під час і певний час після фізичних навантажень і не супроводжується жодними суб'єктивними неприємними відчуттями. Разом із тим, є ряд хвороб, які можуть супроводжуватися ядухою. У хворих виникає відчуття некомпенсованої нестачі повітря, страху, почащується пульс, відбувається посиніння спочатку губ і кінчика носа, а пізніше — дифузне посиніння ділянок тіла.

Під час нападу бронхіальної астми ядуха зумовлена звуженням просвіту брон­хів, тяжкістю вдихання і ще більшою тяжкістю видихання. У хворого виникає болі­сне відчуття нестачі повітря. Дихання супроводжується гучними свистячими хри­пами. Грудна клітка розширена і перебуває в стані максимального вдиху. Напад закінчується після появи кашлю та виходу в'язкого мокротиння. Ядуха поступово знижується, дихання нормалізується. Раптовий напад ядухи часто лякає самого хворого й оточуючих. Тому поряд з ним у цей момент має бути спокійна, упевнена людина, яка вміє надати першу допомогу. У такого хворого насамперед потрібно з’ясувати, чи не хворіє він на бронхіальну астму. Якщо це так, то слід допомогти йому випити відповідні ліки, або використати інгалятор.

Під час нападу потрібно здійснити такі дії:

• забезпечити притік свіжого, але не дуже холодного повітря;

• звільнити хворого від тісного одягу;

• допомогти знайти хворому зручне положення, яке дещо полегшить дихання: краще сісти верхи на крісло, нахилитися вперед на його спинку і перенести частину маси тіла на руки. При цьому до акту дихання більшою мірою залучаються міжре­берні м’язи, що робить вдих і видих потужнішими;

• при перших симптомах нападу ефективними є гарячі ванни на руки й ноги: слід опустити на 10-15 хв руки і ноги в гарячу (40-42 °С) воду;

• якщо напад за 30 хв не минає, необхідно викликати «швидку». До її приїзду потрібно бути біля хворого, створити для нього максимально спокійну обстановку;

• якщо напад виникає в дитини — попри всі заходи краще викликати «швидку».

При розвитку серцевої недостатності, кровотечі та будь-якого стану, що су­проводжується шоком, ядуха має компенсаторне значення, забезпечуючи насичен ня киснем крові гіри сповільненому кровотоку. У нормі частота дихання дорослої людини становить від 11 до 29 дихальних рухів за хвилину. При частоті дихання 30 і більше за хвилину йдеться про ядуху.

У всіх випадках нападу ядухи у хворої людини — це ознака загрозливого для життя стану, який вимагає негайного виклику «швидкої медичної допомоги». До її приїзду слід забезпечити притік свіжого повітря, хворого розмістити в напівсидячому положенні.