- •1.Соціально-економічна роль туризму
- •2. Фактори розвитку міжнародного туризму
- •3. Значення міжнародного туризму
- •4. Тенденції розвитку сучасного туризму
- •5. Двостороння співпраця
- •6. Багатостороння співпраця
- •7. Основні міжнародні туристичні організації
- •8. Особливості ринку міжнародного туризму
- •9. Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму
- •10. Методи вивчення туристичного попиту
- •11. Сегментація попиту на послуги туризму.
- •12. Сучасні тенденції туристичного попиту
- •13. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
- •14. Географія світових туристських потоків
- •15. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •16.Спортивний туризм
- •17. Діловий туризм
- •18.Лікувально-оздоровчий туризм
- •19. Релігійний туризм
- •20. Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму
- •21.Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму
- •22. Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах
- •23. Сертифікація і стандартизація у туризмі
- •24. Ліцензування як форма державного регулювання в туризмі
- •25. Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності.
- •26. Туристична політика держав
- •28. Професійні туристичні об єднання
- •30. Історія становлення туризму
- •31. Історичний шлях розвитку підприємств індустрії відпочинку.
- •32. Туристичні формальності.
- •34. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх діяльності.
- •35. Туризм як пріоритетний напрям світового ринку послуг
- •41. Якість туристичного продукту.
- •42. Менеджмент в туризмі: сутність та класифікація.
- •43. Організація і розвиток міжнародного туристичного менеджменту.
- •44. Види та функції міжнародного менеджменту.
- •45. Нормативно-правова база як чинник успішного менеджменту.
- •46. Особливості управління грошовими коштами в міжнародному туризмі.
- •47. Характерні особливості аналізу складових міжнародного туризму.
- •48. Суть, основні принципи та особливості маркетингу в туризмі.
- •49. Маркетингові дослідження та сегментування туристичного ринку.
- •50. Рекламна діяльність в туризмі.
- •52.Здійснення екскурсійної діяльності як особливого виду туристичних послуг.
- •53. Роль міжнародних організацій та інструменти регулювання туристичної діяльності.
- •54.Особливості здійснення туристичної діяльності в Україні.
- •55. Ліцензування, сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності.
- •56.Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності, туристів і екскурсантів.
- •57.Сутність міжнародної співпраці та координації у сфері туризму.
- •58. Всесвітня туристична організація (юнвто).
- •59.Розвиток туристичної галузі в Україні та співпраця з юнвто.
- •60. Сутність та значення тнк на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Історичний аспект розвитку та основні причини зростання міжнародного виробництва тнк.
- •62. Теоретичні концепції діяльності тнк.
- •63. Позитивні та негативні аспекти діяльності тнк в приймаю чих країнах.
- •64. Прискорення економічного розвитку національної економіки шляхом активізації діяльності тнк в сфері міжнародного туризму.
- •65.Автоматизація управління діяльністю турфірми.
- •66. Міжнародні системи бронювання.
- •67. Глобальні системи бронювання.
- •68. Вітчизняні туристичні фірми та їх співпраця із системами резервування.
- •69. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародному туристичному бізнесі.
- •70.Державна політика регулювання туризму в країні.
- •81.Туристичні ресурси Північної Африки.
- •82.Туристичні ресурси Південно-Східної Африки
- •83.Туристичні ресурси Південної Африки.
- •84.Туристичні ресурси Азії.
- •85.Природно-ресурсний потенціал Австралії.
- •86.Природно-ресурсний потенціал Нової Зеландії.
- •87.Природно-ресурсний потенціал островів Кука.
- •88.Природно-ресурсний потенціал Таіті.
- •89.Природно-ресурсний потенціал Соломонових островів.
- •90.Природно-ресурсний потенціал Вануату
3. Значення міжнародного туризму
Заохочуючи іноземних туристів, варто пам'ятати, що це, насамперед, великий дохід для країни: чим більше вони витрачають грошей у країні, яка їх приймає, тим краще для економіки цієї країни, тим вищим буде її національний дохід. Однак не всі гроші, витрачені туристами в країні, зможуть автоматично поліпшити її платіжний баланс, адже, щоб прийняти іноземних туристів, треба чимало витратити.
Витрати на імпорт
Менш розвинені країни чи країни з невеликими матеріальними ресурсами вимушені імпортувати товари, необхідні для туристів, оплачуючи їх іноземною валютою.
Витрати на модернізацію сфери обслуговування
Збільшення кількості відвідуваних туристами місць, розвиток мережі готелів та інших складових інфраструктури може створити напругу в роботі сфери обслуговування та інших сфер, наприклад, водо- та енергопостачання, каналізаційної системи, доріг, системи зв'язку, служби безпеки. Деякі країни для забезпечення напливу туристів повинні витратити величезні суми на модернізацію аеропортів, морських портів або на будівництво нових.
Витрати на оплату іноземних спеціалістів
Розвиток туризму в країні часто вимагає залучення на короткий або тривалий час іноземних спеціалістів. Частину заробітної плати вони переказують у свою країну.
Виплата кредитів
Розвиток туризму в країні вимагає використанню капіталів інших країн (іноземні інвестиції). Відсотки переважно виплачуються валютою. Крім того, коли в розвитку туризму беруть участі іноземні фірми, частину отриманого доходу вони змушені повертати в свою країну.
Для країни важливо збалансувати дохід від туризму з витратами т його розвиток (включаючи повернення інвестицій, довгострокові витрат на будівництво та благоустрій готелів, доріг, аеропортів та інші проекти, створення комфортних умов для іноземних туристів тощо), щоб у підсумку мати прибутки.
Туризм для країни — це, насамперед, генератор додаткових прибутків населення, органів місцевого самоврядування та регіонів. Це ефективний швидкий інструмент соціально-економічного розвитку, який не потребує занадто обтяжливих витрат.
4. Тенденції розвитку сучасного туризму
Глобалізація світової економіки суттєво вплинула на розвиток туристичного сектору. Розповсюджене використання найновітніших технологічних рішень призвело до зародження феномену міжнародного масового туризму. Сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем та рекламою. Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання. З огляду на те, що туристичний рух набуває масового характеру і охоплює всі вікові й соціальні групи населення, досить актуальним є визначення тенденцій розвитку світового туризму.До основних тенденцій розвитку світового туризму в ХХІ столітті належать інтенсивний розвиток політичного, культурно-пізнавального, ділового, тематичного та пригодницького туризму і круїзи; посилення конкуренції, що вимагає від туристичної галузі підвищення якості наданих послуг; концентрації інвестицій і кооперації учасників ринку туристичних послуг; збільшення частки витрат на подорожі в сімейних бюджетах, зростання популярності індивідуального туризму тощо.Розглянемо тенденції розвитку світового в'їзного (іноземного) туризму за матеріалами Світової Організації Торгівлі (СОТ).Залежно від мети візиту доля в'їзного туризму в 2007 р. склала: 51% – рекреаційна мета, відпочинок, на свята; 27% – релігійна мета, оздоровлення; 15% – бізнес-туризм; 7% – інша мета.
Доля в'їзного туризму в 2007 р. залежно від виду транспорту в 2007 р. склала: повітряний – 47%; автодорожній – 42%; морський – 7%; залізничний – 4%.Доля прийнятих іноземних туристів залежно від регіону світу у 2007 р. склала: на першому місці по кількості в'їзних туристів знаходиться Європа (54%), на другому – Азіатсько-Тихоокеанський регіон (20%), на третьому – Америка(16%), на четвертому – Африка і Ближній Схід (по 5%). руга і основна якісна характеристика розвитку світового туризму – це доходи, надходження від туризму. Доля доходів від в'їзного туризму залежно від регіону світу склала: на першому місці знаходиться Європа (51%), на другому – Азіатсько-Тихоокеанський регіон (22%), на третьому – Америка(20%), на четвертому – Ближній Схід (4%), на п’ятому – Африка (3%).
Згідно з рейтингом країн, які мають найбільші надходження від туризму у 2007 р., найбільші надходження мали США (96,7 млрд. дол.), Іспанія (57,8 млрд. дол.), Франція (54,2 млрд. дол.), Італія (42,7 млрд. дол.), Китай (41,9 млрд. дол.), Великобританія (37,6 млрд. дол.), Германія (36,0 млрд. дол.), Австралія (22,2 млрд. дол.), Австрія (18,9 млрд. дол.), Турція (18,5 млрд. дол.). Найбільший темп росту у 2007 р. порівняно з 2006 р. спостерігається в Китаї (+23,5%) і Австралії (+24,7%).
Таким чином, найбільш розвиненими регіонами світу є Європа і північна Америка, і саме в цих регіонах містяться центри формування туристичних потоків. Динаміка міжнародного туризму показує швидкий розвиток молодих туристичних регіонів: Азіатсько-Тихоокеанського, Близькосхідного та Африканського. Поступлення від міжнародного туризму концентруються в групі розвинених країн Північної Америки (США, Канада) та Західної Європи (Франція, Великобританія, Німеччина), середземноморських країн (Італія, Іспанія) та альпійських (Австрія, Швейцарія) країнах. Список найдоходніших туристських країн очолюють США, друге місце – Іспанія, далі Франція, Італія і Китай.
