- •1. Поняття і предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і основні ознаки держави
- •3. Суверенітет держави поняття та зміст
- •5. Основні теорії походження держави
- •6.Типологія держави
- •7. Поняття, види, причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття ознаки та принципи правової держави
- •9.Поняття і складові частини громадянського суспільства
- •10. Щляхи формування правової держави в україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •Незалежно від специфіки тієї чи іншої національної моделі соціальної держави для неї характерні такі спільні ознаки:
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма державного правління та її види
- •15.Монархічна форма державного правління та її види
- •17.Складна форма державного устрою
- •18. Унітарна форма державного устрою
- •19.Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21. Поняття і класифікація функцій держави
- •22.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •23.Поняття та види засобів державного примусу
- •24.Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26.Принципи організації апарату держави
- •27. Поняття, ознаки та види державного органу
- •29. Пняття та основні риси демократії
- •30 Форми демократії та їх зміст в Україні.
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави в політичній системі суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •34. Поняття та класифікація конституційних прав і свобод людини громадянина
- •35. Поняття та класифікація юридичних обов язків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини
- •37. Міжнародні стандарти захисту прав людини
- •38. Поняття права. Об єктивне і суб єктивне юридичне право
- •41. Поняття та види соціальних норм
- •42..Норми моралі та їх взаємозв'язок з нормами права
- •43. Співвідношення національного і міжнародного права
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права. Класифікація її елементів
- •47. Способи викладу правових норм у статтях нормативних актів
- •48. Поняття і види джерел права
- •49. Нормативно-правовй акт як джерело (форма) права
- •50. Закон як нормативний акт вищої юридичної сили
1. Поняття і предмет теорії держави і права
Теорія держави і права — це юридична наука, що вивчає державу і право, державно — правові явища в їх взаємозв'язку та взаємодії, система знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.
Предметом теорії держави і права є загальні закономірності , виникнення, розвитку, функціонування та вдосконалення держави і права.
2. Поняття і основні ознаки держави
Держава — політичне утворення з визначеною територією, економікою і політичною владою.
держава характеризується певними ознаками, які дають змогу краще розуміти це складне явище:
1) наявністю державного суверенітету, тобто верховенства, повноти, єдності та неподільності влади всередині країни та її рівноправності і незалежності у міжнародних відносинах;
2) територіальною ознакою, яка характеризується наявністю певної території, обмеженої державним кордоном.
3) наявністю публічної влади, яка поширюється на всіх людей, що перебувають на території держави.;
4) наявністю системи права - загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою для регулювання найважливіших суспільних відносин і виконання яких забезпечується державним примусом;
5) наявністю податкової системи, тобто сукупністю податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять у бюджети, котрі збираються з населення у встановленому податковими законами порядку і використовуються для утримання державної влади і вирішення загальних справ;
6) наявністю державних символів (Державного прапора, Герба, Гімну), грошової системи та ін.
3. Суверенітет держави поняття та зміст
Суверенітет - це політико-правова властивість держави, зміст якої полягає в ЇЇ праві самостійно вирішувати внутрішні та зовнішні політичні питання без втручання інших держав, організацій, осіб.
Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні.
Відрізняють дві сторони державного суверенітету:
внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні.
Народний суверенітет передбачає офіційне визнання народу носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі та його виключне право на зміну конституційного ладу. Народ здійснює свою владу в державі як безпосередньо (вибори, референдуми), так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Суверенітет нації реалізується через її основні права, а саме:
* право на існування і вільний розвиток, володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя;
* право на вільний розвиток національних потреб: економічних і соціальних;
* право на духовно-культурний розвиток, повагу національної честі і гідності, розвиток національної мови, звичаїв, традицій;
* право на мирне співіснування з іншими народами та націями;
o право на екологічну безпеку та ін.
4 соціаальна, державна, політична влада
Соціальна влада - спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів, включаючи примус (психічний, фізичний, юридичний).
Державна влада - це вид соціальної влади як способу управління суспільством, що здійснюється на принципах компетентності, законності, відповідальності за допомогою усіх державно-правових засобів, включаючи й державний примус, через систему публічно-політичних, вольових (керівництво - сприйняття, панування - підпорядкування) відносин, які виникають між суб'єктами політичної системи суспільства - владними і підвладними - з приводу дотримання загальновстановлених правил поведінки (правових норм).
Політична влада — здатність однієї людини або групи осіб контролювати поведінку громадян і суспільства, виходячи із загальнонаціональних чи загальнодержавних завдань.
