2.2. Інновації, їх класифікація

Існує багато підходів до класифікації інновацій, кожен з них визначається конкретною формальною ситуацією.

Класифікації інновацій надано різними авторами [44; 80; 153; 184] та іншими, але всі наявні класифікації дуже суперечливі і не цілком обґрунтовані. Тому дана проблема вимагає подальшого дослідження.

Класифікація інновацій означає розподіл інновацій на конкретні групи за визначеними класифікаційними ознаками.

Ю. Бажал вважає, що інновації необхідно класифікувати за такими ознаками: псевдоінновації; покращуючі, базові, локальні, регіональні, державні, міжнародні; продуктові, технологічні, організаційно-управлінські, інфраструктурні [229].

А. Пригожин усі інновації підрозділяє на такі:

за розповсюдженням – одиничні та дифузні;

за місцем у виробничому процесі – сировинні, забезпечуючі та продуктові;

за спадкоємністю – заміщуючі, скасовуючі, новітні, відкриваючі та ретровведення;

за охопленням очікуваної частки ринку – локальні, системні, стратегічні;

за інноваційним потенціалом та ступенем новизни – радикальні, комбінаторні та вдосконалюючі [153].

Класифікація, приведена Л. Водачек, О. Водачковою, припускає чотири основні види інновацій на підприємстві: інновації продукції; інновації процесів (технологічних); інновації робочої сили (людського фактора); інновації управлінської діяльності [44].

На думку М. Хучека класифікація інновацій залежить від ряду критеріїв, а одна інновація може бути віднесена до декількох видів. Основними класифікаційними ознаками є: оригінальність змін, галузь народного господарства; масштаби, викликані інновацією наслідків; принесена суспільству користь, предмет інновацій.

Фатхутдінов Р. А. підрозділяє інновації на такі: нові у світовому масштабі (відкриття, винаходи, патенти), нові у країні, галузі, для фірми; а по частоті застосування виділяє інновації разові та повторювані (дифузія).

Залежно від галузі впровадження інновації в народне господарство Фатхутдінов Р. А. розрізняє нововведення й інновації, створені у сфері науки, соціальній сфері і матеріальному виробництві; а за сферою застосування інновації, на його думку, підрозділяються на інновації для внутрішнього застосування, а також нововведення для накопичення на фірмі й в основному для продажу [184].

У класифікації, розробленій Завліним П. Н., Казанцевим А. К. і Міндели Л. З., за причиною виникнення інновації підрозділяються на реактивні та стратегічні. За типом нововведення й сферою застосування інновації підрозділяються на управлінські, організаційні, організаційно-управлінські, економічні, соціальні, торгові, промислові, виробничі, технологічні, технічні, матеріально-технічні, правові, педагогічні, соціальні та інші інновації. За ступенем новизни розрізнюють новизну у світовому масштабі, у країні або галузі, на підприємстві [80].

Комплексний характер, різноманіття точок зору, широта і масштабність інновацій, дублювання і віднесення однієї і тієї ж інновації до декількох видів вимагають розробки узагальнюючої комплексної класифікації інновацій. На основі вивчення й узагальнення теорії, методології і систематизації інновацій автором почата спроба представити узагальнену класифікацію інновацій за різними класифікаційними ознаками (табл. 2.1).

Краснокутська Н. В. [108] говорить про те, що кількість класифікаційних ознак залежить від критеріїв, використовуваних для типології інновацій. У результаті одна й та сама інновація може бути віднесена до кількох типів (рис. 2.1) [108]. Серед підходів до класифікації інновацій найпоширенішим зараз уважається розподіл їх за змістом та сферою застосування. На основі цього критерію вирізняються великі групи інновацій.

Наведена нижче класифікація використовується в Україні для складання форм статистичної звітності промислових підприємств щодо інноваційної діяльності, проте у науковій літературі може бути наведено інші класифікаії, а також інші визначення.

Технологічні інновації – це діяльність підприємства, пов'язана із розробкою та впровадженням як технологічно нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів (продуктові інновації) і процесів (процесові інновації).

Таблиця 2.1