5.3. Інформаційно бібліографічна підтримка інноваційної діяльності

Самостійний інформаційний пошук, орієнтований на проблемний аналіз, наукові дослідження та творчість, повинен забезпечувати, вирішення таких основних завдань:

 · Пошук релевантної (точно відповідної інформаційної потреби) інформації;

· Пошук аналогової інформації в суміжних областях (розширення вихідної інформації);

· Узагальнення та уточнення отриманої інформації;

· Аналіз та оцінку інформації, виходячи з власних реальних завдань.

Складність завдання самостійного інформаційного пошуку - самоінформірованія фахівця пояснюється об'єктивним характером закону розсіювання інформації по ансамблю джерел на складності інфраструктури, на неможливості в одному місці зібрати всі джерела документальної інформації необхідні фахівцеві та інших особливостях інформаційного потоку сучасності.

Якоюсь мірою ці проблеми вирішуються використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційних ресурсів Інтернет. Однак повністю вирішити проблему інформаційного дефіциту Інтернет не може (що здається повнота знайденої інформації в Інтернет оманлива, до того ж постає питання про достовірність і автентичності найденого.

В цілому все реальне різноманіття інформаційно-пошукових задач можна звести до основних видів інформаційного дефіциту.

Провідний спеціаліст у галузі бібліографічної евристики (пошуку інформації про видання) А.А. Гречихин [214] виділяють три основні цілі інформаційного пошуку:

1. Пошук необхідних відомостей про джерело і встановлення його наявності в системі інших джерел. Ведеться шляхом розвідки бібліографічної інформації та бібліографічних посібників (інформаційних видань), спеціально створюваних для більш ефективного пошуку та використання інформації, книг, зграєю і т.п. (наприклад, Щорічник книги).

2. Пошук самих інформаційних джерел (документів і видань), в яких є або може міститися потрібна інформація.

3. Пошук фактичних відомостей, що містяться в публікаціях, наприклад, про історичні факти та події, про архітектурні особливості конкретних об'єктів, про технічні характеристики машин і процесів, про властивості речовин і матеріалів, про біографічних даних вченого, інженера і т.п.

4. Пошук аналітичної інформації, узагальненого характеру, заснованої на дослідженнях різного масштабу, глибини і т.д.

Ці цілі визначають і чотири основних види інформаційного пошуку:

бібліографічний;

документальний;

фактографический,

аналітичний.

Етапи інформаційного пошуку:

1) формулювання задачі пошуку;

2) розробка робочої програми пошуку;

3) реалізація пошуку і

4) оформлення результатів пошуку.

Формулювання задачі пошуку обумовлено відповідним інформаційним дефіцитом. По суті - це коротке визначення теми (змісту) пошуку. Формулювання завдання найчастіше виконується у вигляді елементарної тематичної рубрики, проте, можна і у вигляді плану, у вигляді анотації.

Формулювання завдання пошуку дозволяє визначити область і особливості використовуваної літератури, полегшити складання програми пошуку.

Програма пошуку повинна максимально розгорнути і конкретизувати поставлену задачу, визначаючи: об'єкт, види і методи, можливі напрямки (маршрути), необхідні обмеження пошуку - тематичні, хронологічні, мовні, жанрові тощо, можливі об'єктивні і суб'єктивні труднощі, ступінь повноти, форму представлення результатів пошуку.

В процесі реалізації інформаційного пошуку необхідно щоб спочатку пошук був прив'язаний до теми і до мети, коли особливо необхідний широкий охоплення інформаційних джерел, літератури, тобто використовувати бібліографічний і документальний види пошуку. І лише потім інформаційний пошук конкретизується, обмежується безпосереднім змістом розв'язуваної задачі - наукове чи інша творчість.

Програма пошуку повинна максимально розгорнути і конкретизувати поставлену задачу, визначаючи: об'єкт, види і методи,

можливі напрямки (маршрути), необхідні обмеження пошуку - тематичні, хронологічні, мовні, жанрові тощо, можливі об'єктивні і суб'єктивні труднощі, ступінь повноти, форму представлення результатів пошуку.

Методи інформаційно-бібліографічного пошуку:

суцільний,

вибірковий,

інтуїтивний,

типологічний ("рецептурний"),

індуктивний,

дедуктивний,

метод бібліографічних посилань,

метод сходження від абстрактного до конкретного.

Суцільний метод: проглядаються ВСЕ джерела інформації, наявні у нього з конкретного питання. Цей метод вимагає величезних тимчасових і трудових витрат і нереальний в сучасних умовах.   Він не годиться для фактографічного пошуку, так як вимагає суцільного читання величезної маси літератури.

Вибірковий метод ("обмежено суцільний"): постановка обмежень пошуку, як можна більш точно конкретизуючи вихідну задачу пошуку. Своєрідний підвид вибіркового методу -просмотр каталогів та баз даних великих бібліотек, що містять галузеві фонди, бібліотек вузів, НДІ та ін.

Індуктивний метод: індукція (індуктивний метод) в широкому сенсі слова - це форма мислення, за допомогою якої думка наводиться (від лат. Inductio - наведення) на яке-небудь загальне правило, загальне положення, властиве всім одиничним предметам якого-небудь класу. Стосовно до задачі інформаційного пошуку можна говорити про особливу різновиди індуктивного методу.

Дедуктивний метод: Дедукція (від лат. Deductio - виведення) в широкому сенсі слова це така форма мислення, коли нова думка виводиться суто логічним шляхом (тобто за законами логіки) з попередніх думок. Особливий різновид дедуктивного методу використовується в процесі інформаційного пошуку.

Метод інформаційного пошуку по бібліографічним посиланнями (сніжної грудки): Використовується реальна взаємозв'язок літератури між собою. Кожен новий документ - це певною мірою аналіз, оцінка та узагальнення інформації, вже наявної в літературі.

Оформлення результатів пошуку може бути різним у залежності від цілей, якщо кінцева мета інформаційного пошуку написання навчальної, творчої. наукової роботи, то результат повинен бути оформлений як бібліографічний список в рукописи згідно з усіма правилами.

Існує також ряд загальних вимог до пошукової діяльності, дотримання яких підвищує ефективність і економить час, що витрачається на розвідку даних.

1. Для пошуку матеріалів по вкрай вузькою специфічної тематиці варто починати з мета-машин, щоб відразу отримати уявлення про те, наскільки багате дана проблематика представлена ​​в Інтернет.

2. Для отримання більш повних результатів по складному запиту (наприклад, там, де є обмеження не тільки за змістом документа, а й за датою оновлення або місцю розташування документів) пошук рекомендується проводити окремо в кожній пошуковій машині. Пошукові системи мають сильний рознос в відображенні документів та їх послідовне використання в значній мірі розширює охоплення матеріалу.

3. При розвідці документів про окрему країну або на конкретній мові слід віддати перевагу національним / регіональним пошуковим засобам. Так, наприклад, при пошуку матеріалів на іспанській мові варто звертатися не до глобальних, а до іспанських пошуковим системам.

4. Формувати запит треба максимально точно, використовуючи всі можливості механізму складання запиту. Витрати часу на детальне складання пошукового розпорядження окупаються при аналізі результатів пошуку. При точному формуванні запиту відсоток інформаційного шуму буде набагато нижче.

5. При складанні запиту на текстовий матеріал завжди варто подумки уявити, яким може бути передбачуване зміст документа. При пошуку джерел про О.С.Пушкіна недостатньо просто ввести його прізвище (список результатів буде рясніти адресами всіляких установ, розташованих на вулицях Пушкіна в різних містах).

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю інформаційна система.

2. Наведіть основні ознаки класифікації інформаційних систем.

3. Охарактеризуйте структуру інформаційних систем.

4.Охарактеризуйте основні показники ефективності інформаційних систем.

5.Охарактеризуйте основні методи інформаційно-бібліографічного пошуку