Біологія – 8 клас

Тема. Опора і рух.

Дослід: Хімічний склад кісток.

Для виконання досліду беруть курячі кістки. Одну кістку прожарюють, а іншу поміщають в хлоридну кислоту.

Завдання: Довести, що до складу кістки входять органічні і неорганічні речовини.

ІІІ(Г). Дослідна робота учнів з натуральним об’єктами

Завдання

1. Дано плоди, вибрати сухі і соковиті, однонасінні і багатонасінні.

Описати внутрішню будову плодів, порівняти сухі і соковиті плоди.

2. Дано листки різних рослин. Знайти складні і прості листки, сидячі і

черешкові. Визначити тип жилкування. З допомогою розчину йоду довести, що до складу бульб картоплі

входить крохмаль. Розглянути зерна крохмалю під мікроскопом.

4. Розглянути шишки сосни і ялини. Порівняти їх розміри, форму

лусок, щільність.

5. Розглянути епітеліальну тканину. Порівняти структуру і будову

залозистого, плоского і кубічного епітелія.

6. Розглянути стадії розвитку білана капустяного і сарани. Знайти риси

схожості і відмінності у розвитку тварин з повним і неповним перетворенням.

7. Порівняти муляжі головного мозку ссавців і птахів. Вкажіть на

Риси ускладнення в будові.

8. Порівняйте бічні і верхівкові бруньки. Вкажіть на риси відмінності

в будові вегетативної і генеративної бруньки.

9. Розгляньте муляжі білого гриба і гриба лисички. Що спільного і що

відмінного в будові цих грибів?

IV. Практична дослідна робота під час екскурсій

Екскурсія – це не просто прогулянка. Вона має навчально – виховну мету. Учні знайомляться з фауною і флорою, учаться поводитись в природі.

Під час екскурсій учні набувають глибоких знань, умінь, навичок науково – дослідного характеру та зможуть краще вивчити матеріал.

Біоценоз річки Комишувата Сура, місце – Клоканова

Балка селища Новопокровка.

1. Визначення видів рослин.

2. Визначення тварин.

3. Спостереження за тваринами.

4. Вплив біотичних і абіотичних чинників рослини і тварини.

5. Вплив антропогенних факторів.

6. Вивчення пристосування рослин до життя у воді.

7. Живі організми прибережної зони.

8. Вивчити взаємозв’язки рослин, тварин, мікроорганізмів.

9. Скласти ланцюги живлення.

10. Визначити наявність рідкісних і зникаючих рослин, занесених до Червоної книги.

Екскурсія проводиться по екологічній стежці на зупинці ”Клоканова балка”. Під час такої екскурсії (вона розрахована на два уроки) учні

• поглиблюють основні наукові поняття;

• розвивають спостереження;

• виробляють життєвий досвід;

• вчаться порівнювати, робити висновки, працювати в колективі і малими групами, виховуються естетично;

• використовують знання з інших наук (географії, фізики, історії рідного краю);

• застосовують біологічні знання на практиці;

• формують бережне ставлення до природи;

• вчаться оформляти результати своєї роботи (робити звіти, заповнювати таблиці, виготовляти гербарій і колекції).

В екскурсії виділяють такі основні моменти:

• Підготовка екскурсії

• Проведення екскурсії

• Оформлення матеріалів екскурсії

V.М е т о д п р о е к т і в

Метод проектів являється інтерактивним, особистісно-орієнтований метод, який розвиває в учнів самостійність, критичне мислення. Цілі навчати дітей самостійно мислити і розв’язувати раніше одержані завдання, застосовувати їх на практиці, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, розвивати вміння оцінювати власні дії, дії своїх товаришів.

Уроки-проекти проводяться не часто, але вчать дітей практично мислити. Світ стає складнішим і молодь як ніколи потребує вміння розв’язувати складні проблеми. Цей метод надає учневі змогу контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, відкривати нове для себе.

Готуючи проект, учень проводить самоаналіз, думає про те, яку особисту цінність має набута інформація. Ця методика сприяє самостійній пошуковій роботі учнів, організації якісної взаємодії ”вчитель-учень”, ”учень- учень”.

Учитель повинен навчити методики дослідження, консультувати в процесі виконання всієї роботи, допомагати у визначенні шляхів розв’язання проблеми. Проект може бути груповим або індивідуальним.

На початку вивчення теми учням пропонуються теми проектів. Учні разом із вчителем вибирають об’єкт досліджень, складають план роботи. Особливу увагу слід звернути на практичну частину роботи. Після вивчення теми відбувається презентація проектів.

Проектна технологія може бути використана під час роботи з учнями 5-9 класів. Ця технологія має свою специфіку. Проекти повинні бути нетривалими. У процесі написання проектів в учнів формується вміння вибирати головне, аналізувати інформацію, працювати з літературою, здійснювати спостереження, дослідження, робити висновки. Цей метод допомагає школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтися у житті, наближає навчальний процес до життя, до потреб дітей.

Результатом пошукової роботи є випуск збірок, буклетів, казок, альбомів.

Висновок

Біологія як навчальний предмет — це система понять, що розвиваються в логічній послідовнос­ті й перебувають у взаємозв'язку. Поняттями людина мислить. Від незнання до знання думка проходить низку стадій. Вихідним моментом у пізнанні зовнішнього світу є відчут­тя предмета або явища, тобто відображення його в окремих властивостях. Із відчуття виникають сприйняття, що відображують предмет або явище в цілому. На основі сприйняття формуються уяв­лення. Узагальнені уявлення утворюють поняття. Вся система понять визначається складом основ наук, що входять до шкільного предмета біології. Ці поняття можуть бути простими й складними, спеціальними й загальнобіологічними. Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Розвиток понять тісно пов'язаний із набуттям і розвитком умінь та практичних навичок. Уміння розвиваються у зв'язку з розвитком понять по­ступово, від простих прийомів до складних. Розуміння значення розвитку понять допомагає вчителю осмислити весь хід викладання шкіль­ного курсу біології, ясно бачити перспективу на­вчання, свідомо керувати процесом засвоєння знань учнями.

Більшість предметів шкільного курсу спираються на знання, здобуті у процесі досліджень у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватись на основі нових досліджень, учасниками яких при відповідній підготовленості можуть стати і сьогоднішні школярі.

Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликана здійснювати школа, тому що саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, у т. ч. і дослідницьких, набувається систематизовано, у такій єдності, у гармонії у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психофізичних функцій особистості.

Учителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначати зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів.

Література

1. Бинас А.В., Ман Р.Д. Биологический эксперимент в школе. М. «Просвещение», 1996г.

2. Измайлов И.В. Биологические экскурсии. М. «Просвещение», 1983г.

3. Освітні технології. Навчально-методичний посібник (за ред.Пєхоти О.М.), К., 2003р.

4. Сергієнко Д.Л. Формування дослідницьких умінь і навичок в учнів при вивченні біології. К. «Радянська школа», 1969р.

5. Технології навчання біології, Х.Вид. група «Основа», 2007р.

6. Яковлев В.А., Спирин Л.Ф. «Активные формы и методы обучения биологии» М. «Просвещение», 1992г.

7. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. - 3-тє вид., випр. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 622 с.: іл.

8. Біологія: Навч. посіб. / За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3-е вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.

9. Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1999

10. Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1989

11.Словник-довідник юного біолога. – М., 1990.

12.Комиссаров Б. Д. Методологические проблемы школь- ного биологического образования. — М.: Просвещение, 1991.-—158 с.

13. Кузнецов В. У. Понятие и его структури. Методологичес- кий анализ. — К.:  Ин-т философии НАН Украйни, 1997. — 238 с.

14. Пакулова В. М. Работа с терминами на уроках биоло- гии. — М.: Просвещсние, 1990. — 96 с.

15. Пономарева И. Н. Экологические понятия, их система и развитие в курсе биологии. — Л: ЛГПИ, 1970. — 88 с.

16. Реймерс Н. Ф. Основньїе биологические понятия и тер- мины. — М.: Просвещение, 1988. — 320 с.

17. Усова А. В. Формирование у школьников научных поня­ тий в процессе обучения. — М.: Педагогика, 1986. — 173 с.

18. Цуруль О. А. Формування в учнів біологічних понять: Психолого-педагогічні засади та методичні особливос­ ті. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. — 247 с.

Додатки:

Додаток 1

Усне опитування

Тема: Загальна характеристика водоростей. Середовища існування.

1. Які організми називають одноклітинними? Приклади.

2. Які переваги мають багатоклітинні водорості над одноклітинними?

3. Який спосіб живлення у зелених водоростей?

4. Назвати представників зелених водоростей.

5. Що спільного та відмінного в будові одноклітинних і багатоклітинних водоростей?

Тестові завдання з теми «Водорості»

1. Водорості за способом живлення є:

а) автотрофами;

б) гетеротрофами.

2. Для дихання водорості використовують:

а) кисень;

б) азот

3. Вегетативне розмноження водоростей здійснюється:

а) гаметами;

б) частинами слані

4. Водорість, яка належить до відділу Червоні водорості:

а) улотрикс;

б) філофора

5. Одноклітинна водорість, яка не має джгутиків, мешкає у воді:

а) хлорела;

б) ламінарія

6. Глибина, яку переважно населяють водорості:

а) до 500 м;

б) до 3 км

7. Водорості прикріплюються до дна:

а) корінням;

б) ризоїдами

8. Назва тіла багатоклітинних водоростей:

а) талом;

б) клітина

9. Водорість, яка має клітини з джгутиками:

а) хламідомонада;

б) спірогіра

10. Життєвою формою улотриксу є:

а) нитчаста водорість;

б) колонія клітин

11. Хламідомонада за несприятливих умов життя:

а)розмножується простим поділом;

б)розмножується статевим способом

12. Хлорофіл у клітинах водоростей необхідних для процесу:

а) фотосинтезу;

б) розмноження

Таблиця «Ключі відповідей до тесту»

№ завдання	Правильна відповідь	Бали	Набрані бали за тест	Оцінка
1	А	1	1	1
2	А	1	2	2
3	Б	1	3	3
4	А	1	4	4
5	А	1	5	5
6	А	1	6	6
7	Б	1	7	7
8	А	1	8	8
9	Б	1	9	9
10	А	1	10	10
11	А	1	11	11
12	А	1	12	12

Додаток 2

Письмове опитування

Вставте пропущені слова

Сама назва «водорості» говорить про те, що ці рослини виростають у __________ ___________. Водорості є ________ організмами, мають __________, тому здатні самостійно створювати _________ ________ у процесі _________. Клітини водоростей мають клітинні _________з _____ і ________ і легко __________. У цитоплазмі клітин знаходиться ________ і ________ (один або декілька). Хроматофор – це -_______. У хроматофорах знаходяться _______ тільця - ___________. Навколо них накопичується __________. Водорості можуть бути _________ і ___________, іноді ______ розмірів, до кількох десятків _________. Водорості не мають __________ органів. Органи розмноження _______ і _________. В багатьох у життєвому циклі відсутнє чітке _______________. Розмножуються водорості ________ і ______ і _______ шляхом.

Слова для довідки: чергування поколінь, пластида, хлорофіл, ядро, водному середовищі, вегетативних, одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні, целюлози, пектину, вегетативним, нестатевим, статевим, автотрофними, піреноїди, одноклітинні, органічні речовини, спорангії, гаметангії, фотосинтезу, метрів, стінки, ослизнюються, хроматофор, білкові, крохмаль, великих.

Тестові задання до теми: «Загальні риси та особливості поширення водоростей»

1 Вкажіть водорість, яка найчастіше зустрічається у воді під час «цвітіння» невеликих калюж або водойм:

А хламідомонада

Б улотрикс

В ламінарія

2 Укажіть стадію розвитку, на якій зимує хламідомонада:

А зріла форма

Б гамета

В зигота

3 червона світлочутлива пляма в тілі хламідомонади для:

А сприйняття світла

Б сприйняття температури

В сприйняття вологості

4 не має джгутиків:

А хламідомонада

Б хлорела

В ламінарія

5 колоніальна водорість:

А хламідомонада

Б хлорела

В вольвокс

6 Розмножується виключно статевим шляхом:

А хламідомонада

Б хлорела

В вольвокс

Таблиця: «Відповіді до тесту»

№ завдання	Правильна відповідь	Бали	Набрані бали за тест	Оцінка
1	А	2	2	2
2	В	2	4	4
3	А	2	6	6
4	Б	2	8	8
5	В	2	10	10
6	Б	2	12	12

Додаток 3