Органи дихання

Основною функцією апарату органів дихання – здійснення обміну газів між зовнішнім середовищем і кров'ю. До органів дихання відноситься ніс із носовою порожниною, гортань, трахея і легені.

Ніс і носова порожнина представлені: носом - nasus – початковий відділ дихального апарату, який має велику носову порожнину; і носовою порожниною – cavum nasi – початок провідних повітряних шляхів, де знаходиться орган нюху, завдяки якому повітря обстежується на запах, зігрівається або охолоджується, очищується від механічних частинок, зволожується.

Гортань - larynx – хрящовий непарний порожнистий орган, який розміщений між глоткою і трахеєю, проводить повітря з носової порожнини і глотки в трахею, захищає органи дихання від потрапляння в них корму під час ковтання. Основу гортані становлять п’ять хрящів: щитоподібний, кільцеподібний, надгортанний і два черпакуватих. Вони рухливо з’єднані між собою, на них прикріплюються м'язи гортані, глотки та під'язикового скелета. Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, яка утворює складки. Трахея - trachea – має форму трубки, у стінках якої розміщені хрящеві кільця; у корів – 48-50, у свиней – 32-36, у коней – 48-60, у собак – 42-46 різної форми трахейних хрящів. Розміщена вона в нижній частині шиї разом зі стравоходом, утворюючи трахейно-стравохідну борозну, в якій розміщені судини та нерви. Легені - pulmones – парні паренхіматозні органи, блідо-рожевого кольору і розміщені в грудній порожнині. У них проходить газообмін між вдихаючим повітрям і кров'ю. Ззовні вони вкриті плеврою – серозною оболонкою і мають форму конуса. У склад легень входять провідні шляхи, до яких відносяться бронхи і їх гілки, і органів газообміну, до яких входять альвеолярні ходи, альвеолярні мішки та альвеоли (рис.15).

Препарування апарату дихання

Вивчення апарату дихання починають з препарування його відділів, розміщених на голові, одночасно з препаруванням органів апарату травлення як виготовлення спільного препарату “ голова ” с.39.

Препарування легень

Препарат легень (pulmones) виготовляють з обох легень разом із трахеєю. Рекомендується брати легені, зафіксовані у трупі тварини. У цьому випадку вони зберігають зовнішню форму і розміщення частин. Препарування полягає у видаленні сполучної тканини, лімфатичних вузлів, судин та інших утворів ділянки кореня легень і трахеї. У великої рогатої худоби і свині препарування починають з виділення трахейного бронха, а потім обох основних бронхів. На трахеї, видаляючи пухку сполучну тканину, оголюють колові зв’язки й перетинчасту поверхню з поперечними зв’язками, які входять до її складу, та трахейними м'язами. Для демонстрування бронхіального дерева одну з легень розсікають уздовж по дорсальному краю.

Рис.15. Схема будови легень: А - коня; Б - корови; В - свині; Г- собаки; 1–права краніальна верхівкова частка; 2–права краніальна частка краніальна частина; 3–права краніальна частина каудальна частина; 4–ліва краніальна частка; 5–права серцева частка; 6–ліва серцева частка; 7–права діафрагмальна частка; 8–ліва діафрагмальна частка; 9–додаткова частка; 10–права серцево-діафрагмальна частка; 11-ліва серцево-діафрагмальна частка; 12-ліві трахеобронхіальні лімфатичні вузли; 13-праві трахеобронхіальні лімфатичні вузли; 14-середні трахеобронхіальні лімфатичні вузли; 15-легеневі лімфатичні вузли; 16-краніальні трахеобронхіальні лімфатичні вузли і трахейний бронх.