Препарування апарату травлення

Вивчення травного апарату починають з препарування його відділів, розміщених на голові. По суті, це комплекс препаратів, оскільки неможливо на одному препараті показати будову і місця розміщення всіх органів, тому необхідно виготовляти декілька препаратів. Перший препарат це сагітальний розріз голови, який призначений переважно для вивчення розміщення органів, їхніх порожнин і стінок. Другий – це ціла голова, на якій препарують стінки органів, оболонки, залози і м'язи. Поодинокі препарати призначені для вивчення будови окремих органів і їх частин: препарати м'язів глотки, язика з під'язиковим скелетом і гортанню, м'язів, зв'язок і хрящів гортані, розміщення зубів у щелепах. Для їх виготовлення використовують голови свійських тварин, які відрізані з ділянкою шиї по 3-й хребець. Голови повинні бути фіксовані 5-10%-м розчином формаліну або іншою консервуючою речовиною. Препарування на голові починають зі зняття шкіри, дотримуючись правил і послідовності, які описані в Практикумі, с.101-112.

Препаруючи органи шлунково-кишкового тракту можна виготовити комплексний препарат органів свині, коня і собаки, які розміщені в передній ділянці черевної порожнини для демонстрування їх розміщення і взаємозв’язку. До складу препарату входять печінка, шлунок з краніальним та низхідним положенням дванадцятипалої кишки, підшлункова залоза. У великої рогатої худоби до складу препарату може входити лише печінка й згадані відділи дванадцятипалої кишки разом з підшлунковою залозою.

Виготовлення комплексного препарату починають з видалення залишків більшого сальника, відрізаючи його від більшої кривизни шлунка і дванадцятипалої кишки. Після цього розрізають шлунок по більшій кривизні й звільняють від вмісту. Видаливши травні маси, ретельно промивають шлунок струменем води. Одночасно промивають і дванадцятипалу кишку, вставляючи в неї шланг з боку шлунка, а у жуйних – у відповідний кінець цієї кишки. Препарування починають з виділення жовчної протоки та протоків підшлункової залози, виділяючи їх з прилеглих тканин до розгалуження у залозі. Жовчну протоку препарують разом з утворюючими її міхуровою і печінковою протоками до галуження останньої у воротах печінки. При препаруванні ділянки воріт печінки шлунок разом з прилеглим відділом дванадцятипалої кишки краще відгорнути більшою кривизною догори і вправо, підрізати печінково - дванадцятипалу зв’язку, залишаючи непошкодженою печінково-шлункову зв’язку. Для вільного доступу до воріт печінки перерізають ворітну вену. У воротах печінки демонструють печінкову протоку, ворітну вену та печінкову артерію.

Для вивчення однокамерного шлунка коня, свині й собаки, крім розглянутого комплексного препарату, необхідний також препарат шлунка. Для цього, після видалення залишків меншого і більшого сальників видаляють скупчення жиру й розрізають шлунок вздовж більшої кривизни. У його бічній ділянці стінки знімають серозну оболонку і препарують шари м’язової оболонки. У коня з боку слизової оболонки оголюють кардіальний стискач, знімаючи для цього слизову оболонку разом із підслизовою основою навколо кардія.

Препарування шлунка корови починають з довгого повздовжнього розрізу нижнього краю вентрального рубцевого мішка. Після видалення кормових мас рубець і сітку ретельно промивають струменем води. Знімають серозну оболонку і розташовану під нею сполучну тканину у місцях сполучення камер, а також у жолобах рубця. Сітку розрізають зліва по краніолатеральній опуклій поверхні. Це створює можливість огляду жолоба сітки з його губами, отвору в книжку та рубцево-сіткової складки. Книжку розрізають уздовж більшої кривизни між отворами, які з’єднують її з сіткою та сичугом, що дає змогу продемонструвати жолоб книжки і її листочки. Сичуг також розрізають по більшій кривизні. На стінках кожної з камер знімають серозну оболонку, препарують шари м’язової оболонки.

На стінках окремих кишок препарують пошарово оболонки. Для демонстрації використовують препарат із брижею, яка складається з двох листків і розміщених між ними органів та тканин (судин, нервів, лімфатичних вузлів, прошарків жиру тощо). Для демонстрації ворсинок тонкого відділу кишок вирізають ділянки стінки тонкої кишки розміром 5х6см. і занурюють у ванні з водою; при похитуванні ванною видно ворсинки слизової оболонки. Лімфатичні (Пейерові) бляшки демонструють на слизовій оболонці клубової кишки, розсікаючи вздовж її бічну стінку.

Пряму кишку відділяють від інших органів тазової порожнини і препарують її позаочеревинний відділ, починаючи з бічної стінки ампули прямої кишки. Спершу знімають сполучну тканину і оголюють сильний повздовжній шар м’язової оболонки кишки, а також його частину, яка переходить в м'яз, що йде до хвоста; а також його частину, яка утворює дорсальну прямокишкову петлю. Починаючи з бічної поверхні відхідника, препарують підіймач відхідника, його зовнішній і внутрішній стискачі.