Спланхнологія

Розділ анатомії, що вивчає внутрішні органи тіла, називається спланхнологією. Під внутрішніми органами, або нутрощами, розуміють складний комплекс органів, які в основному заповнюють порожнини тіла і зумовлюють основні властивості живого організму – обмін речовин, розмноження та інше. До нутрощів належать апарати органів травлення – забезпечують постійне надходження поживних речовин в організм, дихання – здійснюють окисні процеси в тканинах за допомогою кисню і вивільнення потенційної енергії поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), сечовиділення – виводять кінцеві продукти обміну речовин і статевих – забезпечує функцію розмноження, тобто збереження виду. Крім основних функцій ці апарати виконують і інші, які забезпечують повноцінне існування живого організму.

Органи травлення

Апарат органів травлення в залежності від характеру розвитку поділяється на чотири відділи. Похідними головної кишки є органи ротової порожнини (губи, щоки, ясна, зуби, піднебіння, язик, слинні залози), мигдалики та глотка; передньої кишки стравохід і шлунок; середньої кишки – тонка кишка (дванадцятипала, порожня, клубова) з пристінними й застінними залозами (печінка, підшлункова залоза) та лімфоїдними утвореннями. До похідних задньої кишки відносять товсту кишку (сліпа, ободова, пряма) з лімфоїдними утвореннями.

Ротова порожнина – cavum oris – початковий відділ апарату травлення включає в себе: губи рота – шкірно-м'язові утвори, що обмежують вхід у ротову порожнину; щоки – утворюють бічні стінки ротової порожнини, ззовні вкриті шкірою, зсередини – слизовою оболонкою, а зсередини – м'язи; ясна – утвори слизової оболонки, що вкривають зубні краї щелеп з їх губною, щічною та язиковою поверхнями; тверде піднебіння – це слизова оболонка, що вкриває склепіння ротової порожнини; м'яке піднебіння , або піднебінна завіска – продовження каудально твердого піднебіння, яке є рухливе і знаходиться на межі ротової порожнини і глотки, розділяючи їх; парний піднебінний мигдалик – складається із скупчення лімфоїдної тканини, слизових залоз та лімфоїдних вузликів, які закладені в слизовій оболонці стінки мигдаликових крипт; язик – рухливий м’язовий орган, що лежить на дні ротової порожнини; залози ротової порожнини – поділяють на пристінні (губні, щічні, піднебінні, язикові) і застінні (привушні підщелепні, під'язикові); зуби – розміщені в порожнині рота у вигляді верхньої і нижньої зубних аркад, призначені для захоплення й подрібнення їжі, за функцією, будовою і розміщенням їх поділяють на різці, ікла та кутні (всього зубів у ВРХ- 32, у коня – 36-40, у свині – 44 і у собаки 42).

Глотка – pharyngs – порожнистий орган, розміщений між ротовою, носовою порожнинами і входом у стравохід й гортань, забезпечує ковтання.

Передня кишка включає в себе: стравохід – oesophagus – є продовженням травної трубки, що проводить їжу у шлунок; шлунок – ventriculus – мішкоподібне розширення травної трубки, де нагромаджується їжа і може мати неоднакову внутрішню будову і зовнішній вигляд (залежно від кількості мішкоподібних утворів-камер розрізняють однокамерні (кінь, свиня, собака) і багатокамерні, які складаються з рубця, сітки, книжки і сичуга (жуйні, верблюди) шлунки).

Рис.14. Схема поділу кишок: А-корови; Б-коня; В-свині; Г-собаки;

1–брижа тонкої кишки; 2–зв’язка дванадцятипало-ободової кишки; 3–зв’язка клубової кишки; 4–зв’язка між сліпою кишкою; 5–зв’язка ободової кишки; 6–зв’язка міжободової кишки; 7–дванадцятипала; 8–порожня; 9–клубова; 10–сліпа; 11–висхідна ободова; 12–поперечна ободова; 13–низхідна ободова; 14 –пряма.

Середня кишка включає в себе: тонку кишку – intestinum tenue – звужений відділ кишкової трубки, в якому перетравлюється корм і всмоктуються в кров та лімфу поживні речовини, і до складу якої входять три кишки: дванадцятипала (7), порожня (8) і клубова (9) (рис.14); застінні залози: печінка – великий своєрідний паренхіматозний орган буро-червоного кольору, виробляє і виділяє жовч, яка сприяє перетравленню жирів; жовчний міхур – грушоподібної форми резервуар для жовчі (у коня відсутній); підшлункова залоза – великий пухкий паренхіматозний орган з подвійною секрецією, що виділяє секрет – панкреатичний сік та гормони у кров – інкрет.

Задня кишка включає в себе: товсту кишку – intestinum crassum, яка поділяється на три: сліпу(10), ободову(11) й пряму(14) кишки, у яких закінчується всмоктування поживних речовин, розщеплюється клітковина і формуються калові маси (рис.14), і відхідниковий (анальний) канал – canalis analis – утворений коловим шкірно-м'язовим валиком і відхідниковим отвором, пристосований для затримання калових мас.