Фасції та мязи тулуба, голови, грудної і тазової кінцівок
Вчення про м'язи – міологія. М'язи є активною частиною апарату руху і разом з допоміжними пристосуваннями утворюють м’язову систему організму.
Фасції – fasciaе- це тонкі сполучнотканинні пластинки, побудовані з пучків колагенових волокон, які мають різний напрям.
Поверхневу фасцію – fascia superficialis – залежно від її розміщення на тілі тварин поділяють на поверхневу фасцію голови, шиї, тулуба, хвоста та кінцівок. Поверхнева фасція голови – fascia superficialiscapitis – у жуйних і коней вкриває майже всю голову, але не завжди виражена, бо щільно зростається з шкірою. Вона підрозділяється на: привушно-жувальну фасцію – fascia parotidomasseterica, вискову фасцію – fascia temporalis, щічно-глоткову фасцію – fascia buccopharyngea. Фасція шиї – fascia cervicalis – поділяється на: поверхневу, передтрахейну і передхребтову пластинки. Фасція тулуба вкриває під шкірою стінки грудної й черевної порожнин і зростається із однойменною фасцією з протилежного боку по серединній лінії від грудини до тазу. Грудино-поперекова фасція – fascia thoracolumbalis – безпосередньо вкриває м'язи ззовні і своїми листками проникає між м’язовими пластами. Назад вона продовжується в сідничну фасцію – fascia glutea, що щільно вкриває м'язи крупа і зростається з фасцією хвоста – fasciacaudale. До фасцій кінцівок належать – поверхнева фасція – fascia superficialis – окутує лопатку і плече з латеральної сторони передньої кінцівки, та м’язи тазу і тазової кінцівки; глибока фасція – fascia profunda, яка підрозділяється на підлопаткову, лопатково-плечову і фасцію передпліччя передньої кінцівки, що доходить до зап’ястя, і на сідничну, широку стегнову і фасцію гомілки, що доходить до плюсни на задній кінцівці.
Шкірні м'язи. У всіх свійських тварин розрізняють шкірні м’язи голови, шиї й тулуба. До поверхневих шкірних м’язів голови та шиї, що іннервуються поверхневими гілками лицьового нерва, належать: поверхневий стискач шиї - m. sphincter colli superficiflis, шкірний м’яз шиї – m. cutaneus colli, глибокий стискач шиї - m. sphincter colli profundus та лобний м’яз – m. frontalis – є у жуйних і людей та слабо розвинутий у свиней; до поверхневих шкірних м’язів тулуба належать: шкірний лопатково-плечовий м’яз - m. cutaneus omobrachialis і шкірний м’яз тулуба - m. cutaneus trunci,препуційні м’язи – mm. preputiales (у биків), надвименні м’язи – mm. supramammarii (у самиць), а також жовта черевна фасція – fascia flava abdominis - покриває зовнішній косий м’яз живота і грудну клітку, і підтримує внутрішні органи.
М’язи голови за розміщенням та іннервацією поділяють на такі групи: 1-лицьові м’язи, іннервуються лицьовим нервом; 2-жувальні м’язи, іннер. нижньощелепним нервом (з трійчастого нерва); 3-м’язи язика та під’язикового апарату, іннер. під’язиковим нервом; 4-м’язи глотки, іннер. язико-глотковим та блукаючим нервами; 5-м’язи гортані, іннер. блукаючим нервом; 6-м’язи очного яблука, іннер. окоруховим, блоковим та відвідним нервами (рис.8).
Рис.8. Поверхневі м’язи голови корови:1 - коловий м’яз рота; 2 - носо-губний підіймач; 3 - підіймач верхньої губи; 4 - ікловий м’яз; 5 - опускач верхньої губи; 6 - виличний м’яз; 7 - опускач нижньої губи; 8 - поверхневий щічний м’яз; 9 - щічний м’яз; 10 - коловий м’яз ока; 11 - верхівковий розширювач ніздрі; 12 - лобний м’яз; 13 - вилочно-щитковий м’яз; 14 - між щитковий м’яз; 15 - шийно-щитковий м’яз; 16 - щитково-вушнораковинні глибокі м’язи; 17 - щитково-вушно-раковинні поверхневі м’язи; 18 - щитка; 19 - вилично-вушнораковинний м’яз; 20 - привушно-вушнораковинний; 21 - жувальний м’яз; 22 - язикоглотковий м’яз; 23 - грудино-щелепний м’яз; 24 – грудин-о-щелепний м’яз; 25 - ключично-соскоподібний м’яз; 25’- ключично-потиличний м’яз; a - слинна залоза; d - підщелепна залоза; c - піднавколовушний лімфовузол; d - нижньощелепний лімфовузол; e - нижня щелепа; f - яремна вена; g - лицьова вена.
До м’язів плечового пояса відносяться: трапецієподібний м’яз - m. trapezius; лопатково-поперечний м’яз – m.omotransversarius, ромбо-подібний м’яз – m. rhomboideus, який поділяють на такі частини: а) ромбоподібний м’яз шиї - m. rhomboideus cervicis, б) ромбоподібний м’яз грудної клітки - m. rhomboideus thoracis, в) ромбоподібний м’яз голови - m. rhomboideus capitis; зубчатий вентральний м’яз – m. serratus ventralis, який поділяється на: зубчатий вентральний м’яз шиї – m. serratus ventralis cervicalis і зубчатий вентральний м’яз грудної клітки – m. serratus ventralis thoracis; плечоголовний м’яз - m. brachiocephalicus; найширший м’яз спини - m. latissimus dorsi; поверхневі грудні м’язи - m. pectorals superficiales, які поділяються на: а) низхідний грудний м’яз - m. pectorals descendens , б) поперечний грудний м’яз - m. pectorals transversus; глибокий грудний м’яз - m. pectorals profundus; підключичний м’яз - m. subclavius (рис. 9).
Рис.9. М’язи хребта корови(середній шар).1 - найдовший м’яз грудини; 1’- найдовший м’яз шиї; 1”- найдовший м’яз атланта; 1”’-найдовший м’яз голови; 2 - клубово-реберний м’яз попереку з’єднаний з найдовшим м’язом попереку; 2’- клубово-реберний м’яз грудини; 3 – остистий м’яз та півостистий грудини і шиї; 4,4’- напівостистий м’яз голови; 5 – косий м’яз голови хвостовий; 6 – косий м’яз голови черепний; 7 – довгий м’яз голови; 8 – міжпоперечний довгий м’яз; 9 – міжпоперечні дорзальні м’язи шиї; 10 – драбинчастий черевний м’яз; 10’- драбинчастий спинний м’яз; 11 – зовнішні міжреберні м’язи; 12 - косий зовнішній м’яз живота; 13 – косий внутрішній м’яз живота; 14 – м’яз, що відтягує ребро; 15 – м’яз напружувач широкої фасції; 16 – сідничний середній м’яз; а – канатик карку; б – капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в – горб тазової кістки (маклак); ІV–XI – відповідні ребра.
До м’язів хребта належать дві групи м’язів – дорзальні та вентральні. До дорзальної групи входять: випрямляч хребта – m. erector spinae; клубово-реберний м’яз – m. iliocostalis, який поділяється на три: а) клубово-реберний м’яз попереку - m. iliocostalis lumborum, б) клубово-реберний м’яз грудної клітки - m. iliocostalis thoracis, в) клубово-реберний м’яз шиї - m. iliocostalis cervicis; найдовший м’яз - m. longissimuss, який поділяється на частини: а) найдовший м’яз попереку - m. longissimuss lumborum, б) найдовший м’яз грудини - m. longissimussthoracis, в) найдовший м’яз шиї - m. longissimusscervicis, г) найдовший м’яз голови і атланта - m. longissimusscapitis et atlantis; остистий м’яз - m. spinalis; пластироподібний м’яз - m. splenius; напівостистий м’яз голови – m. semispinalis capitis; багатороздільні м’язи - mm. multifidi. Короткі м’язи шиї і спини: м’язи-обертачі – mm. rotatores; міжостисті м’язи - m. interspinales; міжпоперечні м’язи - m. intertransversarii, які поділяються на: міжпоперечні м’язи попереку - m. intertransversarii lumborum, міжпоперечні м’язи грудини - m. intertransversarii thoracis, міжпоперечні м’язи шиї - m. intertransversarii cervicis (дорзальні та вентральні); косий краніальний м’яз голови - m. obliquus capitis cranialis; косий каудальний м’яз голови - m. obliquus capitis caudalis; прямий дорзальний більший м’яз голови - m. rectus capitis dorsalis major; прямий дорзальний менший м’яз голови - m. rectus capitis dorsalis minor. До групи дорзальних м’язів хвоста або підіймачів хвоста належать: крижово-хвостовий дорзальний медіальний м’яз – m. sacrococcygeus dorsalis medialis; крижово-хвостовий дорзальний латеральний м’яз – m. sacrococcygeus dorsalis lateralis; міжпоперечні м’язи хвоста – m. intertransversarii caudae.
До вентральної групи входять: довгий м’яз шиї - m. longus colli; довгий м'яз голови - m. longus capitis; вентральний прямий м'яз голови - m. rectus capitis ventralis; латеральний прямий м'яз голови - m. rectus capitis lateralis; квадратний м'яз попереку - m. quadratus lumborum; хвостовий м'яз - m. coccygeus; крижово-хвостовий вентральний медіальний м’яз – m. sacrococcygeus ventralis medialis; крижово-хвостовий вентральний латеральний м’яз – m. sacrococcygeus ventralis lateralis (рис. 10).
Рис.10. М’язи хребта корови (глибокий шар).1 - остиста частина: остистий м’яз та півостистий грудної клітки і шиї; 2 - напівостиста частина: остистий м’яз та півостистий грудної клітки і шиї; 3 – медіальні пучки: остистий м’яз та півостистий грудини і шиї; 4 – шийна частина: остистий м’яз та півостистий грудини і шиї; 5-5”– багатороздільні м’язи; 6 – драбинчастий черевний м’яз; 7 – драбинчастий середній м’яз; 8 – міжпоперечний довгий м’яз; 9 – міжпоперечні дорзальні м’язи шиї; 9’– міжпоперечні вентральні м’язи шиї 10 – м’яз прямий голови спинний більший; 11 – косий м’яз голови черепний; 12 - косий м’яз голови хвостовий; 13 –міжпоперечні м’язи попереку; 14 – м’язи-підіймачі ребер; 15 – міжреберні зовнішні м’язи; 16 – міжреберні внутрішні м’язи; 17 – м’яз, що відтягує ребро; 18 – зовнішній косий м’яз живота; 19 – внутрішній косий м’яз живота; 20 – м’яз напружувач широкої фасції; 21 – сідничний середній м’яз; а – канатик карку; б - капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в – пластинка карку; г – надостиста зв’язка; d - горб тазової кістки (маклак); V–XI – відповідні ребра.
М'язи грудної стінки поділяють на такі, що розширюють грудну порожнину або звужують її, тобто забезпечують вдих - inspiratio - або видих – expiratio. До м'язів, що забезпечують вдих відносяться: дорзальний зубчатий краніальний м'яз – m. serratus dorsalis cranialis, підіймачі ребер - mm. levatores costarum, міжреберні зовнішні м'язи - mm. intercostals externi, прямий м'яз грудини - m. rectus thoracis, драбинчасті м'язи - mm. scaleni, які утворюють групу з 2-3 м'язів: а) дорзальний драбинчастий м'яз - m. scalenus dorsalis, б) середній драбинчастий м'яз - m. scalenus medius, в) вентральний драбинчастий м'яз - m. scalenus ventralis. До м'язів, що забезпечують видих відносяться: каудальний дорзальний зубчатий м'яз – m. serratus dorsalis caudalis, м'яз, що відтягує ребро - m. retractor costae, поперечний м'яз грудини - m. transverses thoracis, міжреберні внутрішні м'язи - mm. intercostals interni, діафрагма – diaphragma – грудино-черевна перетинка, яка поділяється на поперекову, реберну і грудну частини, сухожилковий центр – centrum tendineum (рис. 10).
До м'язів живота відносяться наступні: прямий м'яз живота - m. rectus abdominis, зовнішній косий м'яз живота - m. obliquus externus abdominis, внутрішній косий м'яз живота - m. obliquus internus abdominis, поперечний м'яз живота - m. transversus abdominis, піхва прямого м'яза живота - vagina musculi recti abdominis.
М'язи грудних кінцівок поділяються на такі функціональні групи: а) м'язи плечового суглоба; б) м'язи ліктьового суглоба; в) м'язи зап’ясткового суглоба; г) м'язи суглобів пальців. М'язи плечового суглоба поділяють на латеральні: надосний (передосний) м'яз - m. supraspinatus, підосний (заосний) м'яз - m. infraspinatus, дельтоподібний м'яз - m. deltoideus, менший круглий м'яз - m. teres minor (рис.11), і медіальні: більший круглий м'яз - m. teres major, суглобовий м'яз плеча - m. articularis humeri, підлопатковий м'яз - m. subscapularis, дзьобо-плечовий м'яз - m. coracobrachialis (рис.12).
Рис.11 М'язи ділянки лопатки й плеча з латеральної поверхні. А-собаки; Б-коня;1 – м’язи плечо-головний; 2 – надосний м’яз; 3 – підосний м’яз; 4 – більший круглий м’яз; 5 –лопаткова частина; 5’–акроміальна частина дельтоподібного м’яза; 6 – довга голівка; 6’– латеральна голівка триголового м’яза плеча; 7 – ліктьовий м’яз; 8 – променевий розгинач зап’ястка; 9 – плечовий м’яз; 10 – двоголовий м’яз плеча; 10’– волокнистий сухожилок; 11 – м’яз грудний глибокий.
Рис.12. М'язи ділянки лопатки й плеча з медіальної поверхні. А-собаки; Б-корови; В-коня;1 – м’язи плечо-головний; 2 – дзьобо-плечовий м’яз; 3 – поверхневий грудний м’яз; 4 – двоголовий м’яз плеча; 4’– волокнистий сухожилок; 5 – променевий розгинач зап’ястка; 6 – триголовий м'яз плеча; 7 – напружувач фасції передпліччя; 8 – довгий м'яз спини; 9 – більший круглий м’яз; 10 –підлопатковий м'яз; 11 – надосний м’яз; 12 - м’яз грудний глибокий; 13 – плечовий м’яз.
До м'язів ліктьового суглоба належать: плечовий м'яз - m. brachialis, двоголовий м'яз плеча - m. biceps brachii, триголовий м'яз плеча - m. triceps brachii, ліктьовий м'яз - m. anconeus, напружувач фасції передпліччя - m. tensor fasciae antebrachii.
До м'язів променево-ліктьового суглоба належать: плечо-променевий м'яз - m. brachioradialis, супінатор - m. supinator, круглий пронатор - m. pronatos teres, квадратний пронатор - m. pronatos quadratus.
До м'язів зап’ясткового суглоба належать: променевий розгинач зап'ястя - m. extensor carpi radialis, ліктьовий розгинач зап’ястя - m. extensor carpi ulnaris, променевий згинач зап'ястя - m. flecsor carpi radialis, ліктьовий згинач зап'ястя - m. flecsor carpi ulnaris.
Серед м'язів суглобів пальців розрізняють довгі (багатосуглобові) й короткі. За функцією довгі м'язи поділяються на розгиначі: загальний розгинач пальців - m. extensor digitorum communis, бічний розгинач пальців - m. extensor digitorum lateralis, розгинач I (великого) і II пальців - m. extensor digiti I (policis) et II, довгий абдуктор I (великого) пальця - m. abductor digiti I (policis) longus, та згиначі: поверхневий згинач пальців - m. flexor digitorum superficialis, глибокий згинач пальців - m. flecsor digitorum profundus, міжзгинальні м'язи - mm. interflexorii. За дією короткі м'язи пальців поділяються на загальні: міжзгинальні м'язи - mm. interossei, червоподібні м'язи - mm. lumbricales, і спеціальні: короткий згинач I (великого) пальця - m. flexor digiti I (policis)brevis, короткий абдуктор I (великого) пальця - m. abductor digiti I (policis) brevis, абдуктор II пальця - m. abductor digiti II, аддуктор II пальця - m. adductor digiti II, згинач II пальця - m. flexor digiti II, згинач V пальця - m. flexor digiti V, аддуктор V пальця - m. adductor digiti V, абдуктор V пальця - m. abductor digiti V.
М'язи тазових кінцівок поділяються на такі функціональні групи: а) м'язи кульшового суглоба; б) м'язи колінного суглоба; в) м'язи заплеснового суглоба; г) м'язи суглобів пальців. До м'язів кульшового суглоба належать: поверхневий сідничний м'яз - m. gluteus superficialis, середній сідничний м'яз - m. gluteus medius, глибокий сідничний м'яз - m. gluteus profundus, грушоподібний м'яз - m. piriformis, напружувач широкої фасції - m. tensor fasciae late, двоголовий м'яз стегна - m. biceps femoris, квадратний м'яз стегна - m. quadratus femoris, каудальний абдуктор гомілки - m. abductor cruris caudalis (у собак), напівсухожилковий м'яз - m. semitendinosus, напівперетинчастий м'яз - m. semimembranosus, кравецький м'яз - m. sartorius, гребінчастий м'яз - m. pectineus, клубово-поперековий м'яз - m. iliopsoas - поділяється на клубовий, поперековий більший і поперековий менший м'язи, стрункий м'яз - m. gracilis, привідний м'яз - m. adductor, внутрішній затульний м'яз - m. obturatorius internus, зовнішній затульний м'яз - m. obturatorius externus, подвійні м'язи - mm. gemelli, суглобовий м'яз кульшового суглоба - m. articularis coxae (у коней і собак).
До м'язів колінного суглоба належать: чотириголовий м'яз стегна - m. quadriceps femoris, підколінний м'яз - m. popliteus (рис.13).
До м'язів заплесневого суглоба належать: триголовий м'яз гомілки - m. triceps surae - поділяється на литковий і підошовний м'язи, великогомілковий каудальний м'яз - m. tibialis caudalis; великогомілковий краніальний м'яз – m. tibialis cranialis; малогомілковий третій м'яз - m. pectoneus (fibularis) tertius; малогомілковий довгий м'яз - m. pectoneus (fibularis) longus; малогомілковий короткий м'яз - m. pectoneus (fibularis) brevis (рис.13).
М'язи пальців поділяють на довгі і короткі. Довгі м'язи поділяються на розгиначі, розміщені краніо-латерально й згиначі – каудально на гомілці. До довгих розгиначів пальців належать: довгий розгинач пальців - m. extensor digitorum longus; бічний розгинач пальців - m. extensor digitorum lateralis; довгий розгинач I (великого) пальця - m. extensor digiti I (hallucis) longus, а до згиначів: поверхневий згинач пальців - m. flexor digitorum superficialis, глибокий згинач пальців - m. flecsor digitorum profundus, який складається із довгого згинача I (великого) пальця - m. flexor digiti I (hallucis) longus, та довгого згинача пальців - m. flexor digitorum longus. До коротких згиначів пальців належать: короткий згинач пальців - m. flecsor digitorum brevis (у собак), міжзгинальні м'язи - mm. interflexorii (у м’ясоїдних), червоподібні м'язи - mm. lumbricales (у собак і коней), міжкісткові м'язи - mm. interossei, квадратний м'яз підошви - m. quadratus plantae.
Рис.13. М'язи кульшового, колінного та заплесневого суглобів коня.
1 – середній сідничний м'яз;
1’– його поверхнева частина;
2 – сідничний додатковий м'яз;
3 – відвідний м’яз;
4 – зріз хребтової голівки дво-голового м’яза стегна;
5 – напівсухожилковий м'яз;
6 – напівперетинчастий м'яз;
7 – подвійні м'язи;
8 – сухожилок внутрішнього за-тульного м’яза;
9 – клубовий м’яз;
10 – прямий м'яз стегна;
11,11’– залишок двоголового м’яза стегна;
12 – литковий м’яз;
12’– загальний п’ятковий сухожилок;
13 – сухожилок поверхневого згинача пальців;
14 – довгий розгинач пальців;
14’- його сухожилок;
15 – бічний розгинач пальців;
15’- його сухожилок;
16 – довгий згинач першого пальця;
16’- сухожилок глибокого згинача пальців;
17 – короткий розгинач пальців.