З'єднання кісток скелета

Вчення про з'єднання кісток – синдесмологія. Розрізняють два основних типи з'єднань – безперервні й переривчасті. Безперервним називають таке з'єднання, в якому між кістками є прошарок сполучної тканини, а в переривчастому – між сусідніми кістками знаходиться різної величини і форми щілиноподібна порожнина.

Безперервні з'єднання кісток поділяють на: волокнисті – характеризуються наявністю волокнистої сполучної тканини між з’єднаннями кісток і поділяють на синдесмози, які включають міжкісткові перетинки, зв’язки, тім’ячка та шви і вклинення (одної кістки в іншу); хрящові – поділяють на синхондрози, що утворені хрящовою тканиною і симфізи – зрощення хрящове; кісткові – кісткове заміщення хрящової чи волокнистої сполучної тканини. До переривчастих (синовіальних) з'єднань кісток належать суглоби – рухоме з'єднання двох і більше кісток (чи хрящів) між собою за допомогою хряща, капсул та зв'язок. Суглоби є одновісні – шарнірні, блокоподібні, гінгліми, циліндричні і спіральні, двовісні – сідлоподібний, еліпсоподібний і виростковий та багатовісні – кулястий, горіхоподібний і плоский. Детальне вивчення з'єднань кісток скелета тварин описано у підручнику С.К. Рудика та ін. “ Анатомія свійських тварин ”– Київ, 2001, с. 91-118.

Препарування сполучень кісток

Препарування суглобів починають з видалення пухкої сполучної тканини і фасцій для відокремлення м'язів та їх наступного видалення, і проводять у два етапи. На першому етапі видаляють пошарово органи, які вкривають суглоби (фасції, м'язи тощо), оголюють і вивчають капсулу суглоба. При цьому препарують обережно, щоб не пошкодити капсулу і розміщені поверх неї усі зв’язки. На другому етапі відсікають капсулу суглоба, оголюють його зв’язки й суглобові поверхні кісток. Зв’язки виділяють із зовнішнього (волокнистого) шару капсули, очищають від пухкої сполучної тканини. Видаливши капсулу й оголивши зв’язки, препарату надають придатного до демонстрації вигляду (видаляють з кісток окістя та залишки інших м'яких тканин, вилучають кюреткою з трубчастих кісток кістковий мозок, а затим промивають водою і висушують у теплому, добре вентильованому приміщенні). Для більш рельєфного виділення окремих зв'язок під них вставляють дерев'яні плоскі клинці. Крім зазначених загальних прийомів препарування, існують окремі, які визначаються особливостями будови препарату й органів та тканин, що покривають його.

Виготовляють вісім препаратів сполучень кісток осьового скелета:

1) препарат сполучення кісток шийного відділу скелета; 2) препарат атланто-потиличного суглоба; 3) атланто-осьового суглоба; 4) фрагментів грудного відділу скелета з п’яти - шести сегментів із прилеглими кінцями ребер; 5) поперекового відділу скелета; 6) сполучення грудної кістки й грудинно-реберних суглобів; 7) висково-нижньощелепного суглоба; 8) препарати сполучень кісток черепа різними видами швів, а також виготовлення по 4-и препарати суглобів грудної й тазової кінцівок детально наводиться у Практикумі, с.53-66.

Слід знати, що кістки осьового скелета мають наступні сполучення: тіла хребців з’єднуються між собою міжхребцевими волокнистими хрящами і повздовжніми дорзальною та вентральною зв’язками; дуги хребців і поперечні відростки – міждуговими і міжпоперечними зв’язками; суглобові відростки хребців – суглобовими капсулами, а остисті відростки – міжостистими і вийною зв’язкою; перший і другий шийні хребці з’єднані атланто-потиличним і атланто-осьовим суглобами; ребра з хребцями з’єднані суглобами реберної головки і реберного горба; ребра з реберними хрящами з’єднані неоднаково: грудинний кінець ребра з реберним хрящем з’єднується синхондрозом, а від 2-го до 9-го ребра – тугим суглобом; реберні хрящі з грудиною утворюють грудинно-реберний суглоб, який має капсулу суглоба і грудинно-реберну зв’язку; ручка грудини з’єднується з тілом з допомогою суглоба ручки, який має капсулу і дві спеціальні зв’язки – внутрішню і зовнішню; кістки черепа з’єднуються швами; нижня щелепа з відростком луски вискової кістки з’єднується висково-нижньощелепним суглобом із меніском, має капсулу та бокові й задні зв’язки (складний суглоб); з’єднання кісток грудної кінцівки: плечовий суглоб має тільки капсулу суглоба; ліктьовий суглоб має капсулу, бокові, поперечні і міжкісткову зв’язки; зап’ястний суглоб має зап’ястно-передплічний, міжрядовий і зап’ястно-п’ясний суглоби, та представлений капсулою і рядом довгих та коротких зв’язок; путовий суглоб має капсулу, бокові, міжпальцеві і сезамоподібні зв’язки; вінцевий суглоб має капсулу, бокові і пальмарні зв’язки; копитний суглоб має капсулу, бокові і човникові зв’язки; з’єднання кісток тазової кінцівки: пахвинно-крижовий суглоб має капсулу, крижово-пахвинні і крижово-сідничні зв’язки; тазостегновий суглоб має капсулу, пахвинно-стегнову і круглу зв’язки; колінний суглоб має виростки стегнової і великогомілкової кісток, їх гребеня і колінну чашку; скаковий суглоб має капсулу, бокові, міжрядові і міжкісткові зв’язки.