2. Склад фінансової звітності згідно пбо 1. Цілі, вимоги до її якості.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Баланс (форма №1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4);

Примітки до звітності.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) установлена скорочена по показниках фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (форма № 1-м, форма № 2-м).

Форми фінансової звітності і порядок їхнього заповнення встановлюються:

- для підприємств і організацій (крім банків і бюджетних установ) — Міністерством фінансів України за узгодженням з Держкомстатом України;

- для банків - Національним банком України за узгодженням з Держкомстатом України;

- для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат — Державним казначейством України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати і представляти консолідовану фінансову звітність. При цьому під дочірніми підприємствами мають на увазі підприємства, що є юридичною особою і над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики в питаннях поточної, інвестиційної, фінансової діяльності з боку материнського підприємства. Консолідована фінансова звітність складається шляхом упорядкованого додатка показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери керування яких відносяться підприємства, засновані на державній власності, і органи, що здійснюють керування майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають і представляють зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, що відносяться до сфери їхнього керування. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність по господарчих товариствах, акції (частки, паї) яких знаходяться відповідно в державній і комунальній власності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна), що охоплює визначений період, складається наростаючим підсумком з початку року .

Перший звітний період знову створеного підприємства може бути менш 12 місяців, але не більш 15 місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період з початку звітної дати до дати ухвалення рішення про ліквідацію.

Терміни представлення фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України. Варто мати на увазі, що згідно з наказом Мінфіну України від 11.02.99 № 40 квартальну фінансову звітність не зобов'язані представляти суб'єкти малого підприємництва, що одержали свідчення на право сплати єдиного податку.

Фінансова звітність підприємств не складає комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі суспільства, валютні і фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії й інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року обнародувати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях чи поширення її у виді окремих друкованих видань.

Основні вимоги до фінансової звітності. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" основною вимогою, пропонованим до представлення інформації у фінансових звітах, є правдиве відображення діяльності підприємства. Необхідною умовою такого відображення є забезпечення якісної характеристики інформації: вірогідність, дохідливість, доречність і порівнянність.

Вірогідність інформації означає, що вона не містить помилок і упереджених суджень. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними потокового обліку і підтверджені відповідними документами.

Дохідливість — інформація, що приводитися у фінансових звітах, винна бути дохідливою, розрахованою на розуміння й однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність винна цілком висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тім містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, дійсні і майбутні події, підтвердити і скорегувати їхні оцінки, зроблені в минулому.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілої користувачам, вона винна містити дані про:

- підприємство (назву, організаційно-правову форму і місце перебування, короткий опис основної діяльності, назва органа керування, у веденні якого знаходиться підприємство, чи назва його материнської (холдингової) компанії й ін.);

- дату чи звітний період. Якщо період, за який складений фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), то заподій і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності;

- валюту звітності й одиниці виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити заподій цього і методи, що були використані для перекладу фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- облікову політику підприємства і її зміни (принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності);

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація, що підлягає розкриттю, а також інформація, що не приведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою по відповідним положеннях (стандартах) чи ж утримуючий додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності, приводитися в примітках до фінансових звітів.

Порівнянність інформації характеризує можливість користувачам звітності порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дозволяє оцінити динаміку розвитку підприємства, визначити його місце на ринку.

Передумовами порівнянності є приведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику підприємства і її змін. Для забезпечення порівнянності в кожному фінансовому звіті необхідно приводити всю числову інформацію за попередній період способом, що дозволяє зіставити її з даними за звітний період. Якщо, наприклад, класифікація статей у фінансових звітах змінилася, та відповідні суми за попередній період необхідно перекваліфікувати для забезпечення їхньої порівнянності зі звітним періодом. При цьому в примітках до фінансових звітів варто пояснити характер будь-якої перекваліфікації, указати її суму і причину.

Інформація, приведена у фінансових звітах, винна не тільки відображати результати попередньої діяльності, але і бути корисною для прогнозування розвитку діяльності підприємства в наступні періоди.

Так, інформація про фінансовий стан підприємства в звітному періоді використовується для прогнозування його фінансового стану, результатів діяльності і платоспроможності в майбутніх періодах. Аналітичні споживи користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів, а також надання порівнянної інформації за звітний і попередні періоди.

Невід'ємною умовою корисності фінансової звітності є своєчасність її складання і представлення. Найбільш достовірна інформація утрачає своє значення, якщо вона представлена користувачам несвоєчасно. Фінансові звіти повинні представлятися користувачам у терміни, що забезпечують їхнє ефективне використання. Зайва деталізація ускладнює складання звітності і її аналіз, використання в керуванні. Державним і суспільним органам забороняється вимагати, а підлеглим підприємствам представляти звітність по незатверджених формах.