У практиці сума пдв обов'язково виділяється окремим рядком у платіжних документах (платіжних дорученнях, платіжних вимогах-дорученнях, рахунках фактурах, видаткових накладних).

Приклад 1. За місяць підприємство придбало запасів на суму 1200 грн., ПДВ − 200 грн., а реалізувало продукції на суму 12000 грн., відповідно ПДВ − 2000 грн. До бюджету належить перерахувати 1800 грн. (2000 грн. − 200 грн.).

податковий кредит податкове зобов’язання ↓ ↓

Дебет 641. ПДВ Кредит

С.н.

200

2000

С.к. = 1800

Перерахування ПДВ до бюджету відображається за дебетом субрахунку 641, після чого сальдо його дорівнюватиме нулю, тобто заборгованості не буде.

Дебет 641. ПДВ Кредит

С.н.

200 1800

2000

С.к. = 0

Рисунок 2.16 – Формування суммі податкового зобов’язання до сплати в бюджет

Бухгалтерські проводки з відображення ПДВ залежать від того, яка подія відбулася першою − отримання (відвантаження) запасів або перерахування (надходження) коштів. Щоб зрозуміти сутність відображення в обліку ПДВ, розглянемо спочатку ситуацію, коли першою подією є надходження (відвантаження) запасів. Використаємо дані наведеного раніше прикладу 1 (табл. 2.33).

Таблиця 2.33 – Відображення у бухгалтерському обліку операцій по розрахунках з бюджетом за ПДВ (без передплати)

Зміст господарської операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
Розрахунки з постачальниками
1а. Оприбутковано запаси	1000	20	63
1б. Відображено податковий кредит з ПДВ	200	641.ПДВ	63
2. Оплачено рахунки постачальника	1200	63	31
Розрахунки з покупцями
3а. Відображено реалізацію продукції	12000	36	70
3б. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	2000	70	641.ПДВ
4. Надійшла оплата від покупців	12000	31	36
5. Перераховано до бюджету ПДВ	1800	641.ПДВ	31

Звертаємо увагу на бухгалтерські проведенні з реалізації продукції − в кредит рахунку 70 відноситься вся сума виручки від реалізації (з ПДВ) і відразу з дебету цього рахунку списується сума ПДВ.

Дата виникнення податкового зобов'язання і права на податковий кредит з ПДВ. Податковий облік ведеться за правилом першої події, тобто податкові зобов'язання і з ПДВ, і з податку на прибуток виникають за першою з двох подій: або відвантаження продукції, або отримання передоплати. Право на податковий кредит виникає також за першою з подій: або отримання продукції (товарів, робіт, послуг), або передоплата за них.

Пригадаємо, що бухгалтерський облік ведеться за принципом нарахування, зокрема, дохід виникає при відвантаженні продукції незалежно від дати надходження коштів. Якщо першою подією є передоплата, для обліку ПДВ використовують субрахунки 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит". Передоплата, перерахована постачальникам, обліковується на рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" (табл. 2.2). Отже, субрахунок 644 є проміжним, його використання зумовлене насамперед різницею в часі оплати за продукцію постачальника і надходження цієї продукції.

Якщо першою подією є оприбуткування, субрахунок 644 не використовується, крім випадків, коли постачальник не передав разом з товаром податкову накладну — документ, наявність якого обов'язкова для підтвердження права на податковий кредит.

Дохід від реалізації продукції в бухгалтерському обліку визнається згідно з принципом нарахування за датою відвантаження продукції, а не за датою отримання коштів на рахунок продавця. При відвантаженні продукції її собівартість списується в дебет субрахунку 901, а дохід від реалізації відразу відображається за кредитом рахунку 701, при цьому дебетується субрахунок 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" для відображення заборгованості покупця. За кредитом субрахунку 701 відображається ціна реалізації плюс ПДВ, після чого сума ПДВ відразу списується з дебету субрахунку 701 у кредит субрахунку 641.ПДВ як податкове зобов'язання з ПДВ.

Якщо першою подією буде надходження коштів від покупців, то в момент отримання коштів вони відображаються як аванси отримані — субрахунок 681, а для відображення податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникає за першою подією, дебетується субрахунок 643 "Податкові зобов'язання" (табл. 2.34).

Таблиця 2.34 – Відображення у бухгалтерському обліку операцій по розрахунках з бюджетом за ПДВ (з передплатою 100%)

Зміст господарської операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
Розрахунки з постачальниками
1а. Перераховано передплату постачальнику	1200	371	31
1б. Відображено податковий кредит з ПДВ	200	641.ПДВ	644
2а. Оприбутковано запаси	1000	20	63
2б. Відображено податковий кредит з ПДВ	200	644	63
3. Здійснено залік передплати	1200	63	371
Розрахунки з покупцями
1а. Надійшла передплати від покупців	12000	31	681
1б. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	2000	643	641.ПДВ
3а. Відвантажена (реалізована) продукція покупцю	12000	36	70
3б. Списане податкове зобов'язання з ПДВ	2000	70	643
5. Здійснено залік передплати	12000	681	36

Дохід у бухгалтерському обліку буде відображено після відвантаження продукції, при цьому ПДВ з дебету субрахунку 701 списується в кореспонденції з кредитом проміжного рахунку 643, який в цей момент закривається.

Облік податку з доходів фізичних осіб. Податок з доходів - це основний вид прямих податків, який стягується з доходів фізичних і юридичних осіб (із заробітної плати, іншого доходу) та є одним із джерел доходів державного бюджету.

Податок з доходів громадян України займає особливе місце в системі оподаткування, відрізняється від інших видів податків як за суб'єктом, так і за об'єктом оподаткування.

Головною рисою податку з доходу є те, що він становить рівень оподаткування у пряму залежність від джерела сплати податків - доходу.

Головні умови, яких потрібно дотримуватись при визначенні об'єкту оподаткування і ставки податку з доходу - це забезпечення справедливого розподілу податкового тягаря між верстами населення з різними рівнями доходів та максимізація ролі податку з доходу фізичних осіб в доходах бюджету.

Платниками податку є:

− резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

− нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єктом оподаткування резидента є:

− загальний місячний оподатковуваний дохід;

− чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення  загального  річного оподатковуваного  доходу  на  суму податкового кредиту такого звітного року;

− доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

− іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

− загальний   місячний   оподатковуваний   дохід   з   джерелом   його походження з України;

− загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

− доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

− доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

− доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності;

− доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури і т.д.);

− сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 Закону;

− сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою – резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

− особою   –   резидентом,   яка   визначається   вигодонабувачем (бенефіціаром) за таким договором;

− одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

− працедавцем   –   резидентом   за   свій   рахунок   за   договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків;

− сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних   виплат,   що   сплачуються   платнику   податку   за   договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу у випадках та розмірах, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону;

− частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11—12 Закону;

− дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону;

− оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів  попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

− дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або нематеріальної (моральної) шкоди;

− дивіденди;

− проценти за депозитами;

− вартість успадкованого майна в межах, що підлягає оподаткуванню;

− сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;

− кошти або майно, отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб;

− інші доходи громадян.

Нарахування податку з доходів фізичних осіб в підприємствах здійснюється записом: Дт 66 Кт 641, а перерахування - Дт 641 Кт 31.

Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Під податковим кредитом згідно з Законом розуміють суму (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

Згідно норм, визначених статтею 6 Закону платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Ставка податку становить 15% (з 01.01.2011 року при заробітній платі більше 9410 грн 17%) від об'єкта оподаткування.

Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та розрахунки з бюджетом використовується рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами", який має субрахунки:

641 "Розрахунки за податками"

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

643 "Податкові зобов'язання"

644 "Податковий кредит".

Для ведення аналітичного обліку розрахунків за податками підприємствам доречно відкрити аналітичні рахунки (субрахунки третього порядку) у розрізі переліку податків, що сплачує підприємство, наприклад: 6411 - "Податок на прибуток", 6412 - "Податок на додану вартість", 6413 "Податок на землю" тощо.