Семестровий модуль 2.2. Облік капіталу, зобов’язань, господарських операцій та звітність підприємств Змістовий модуль 2.2.1. Облік власного капіталу

Лекція 10. «Формування та облік власного капіталу»

1. Сутність, функції, правові основи й облік статутного, неоплаченого й пайового капіталу.

2. Облік вилученого капіталу.

3. Облік додаткового капіталу.

4. Створення й облік резервного капіталу.

5. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

1. Сутність, функції, правові основи й облік статутного, неоплаченого й пайового капіталу

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів.

Власний капітал – це загальна вартість коштів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів. Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинне мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Активи підприємства можуть формуються тільки за рахунок власних коштів або за рахунок коштів інших підприємств і фізичних осіб.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскіль­ки виконує функції:

– довгострокового фінансування,

– відповідальності і захисту прав кредиторів,

– кредитоспроможності,

– самостійності,

– розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

–  інвестований;

–  нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

–  статутний капітал;

– додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерсь­кого обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

– статутний капітал;

–  пайовий капітал;

–  додатковий вкладений капітал;

–  інший додатковий капітал;

–  резервний капітал;

–  нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Власний капітал відображає величину вартості коштів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників підприємства у фінансуванні його активів. Отже, це вартість активів, на яку не поширюються фінансові зобов'язання кредиторів. На величину власного капіталу впливають:

– інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

– вилучення коштів власника підприємства, що зменшує активи підприємства;

– доходи, які приводять до збільшення власного капіталу;

– витрати, які зменшують величину власного капіталу.

Якщо за звітний період доходи перевищують витрати, то підприємство дістає прибуток, і навпаки, у випадку перевищення витрат над доходами – збиток.

Структура власного капіталу зображена на рис. 2.15.

Власний капітал		Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина, якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно із чинним законодавством
		Пайовий капітал - формується за рахунок сум пайових внесків членів кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, жит­лово-будівельних кооперативів
		Додатковий капітал - характеризує суму емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів
		Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до діючого законодавства й установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства
		Нерозподілений прибуток - це прибуток, отриманий у результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, що вкладений у підприємство, а не розподілена між засновниками
		Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу
		Вилучений капітал - фактична вартість акцій власної емісії та часток, що викуплені товариством у його учасників

Рисунок 2.15 – Структура власного капіталу

Основними складо­вими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резерв­ний капітал, нерозподілений прибуток.

Статутний капітал є одним із первинних джерел формування майна підприємств. Статутний капітал – це організаційно-правова форма капіталу, величина, якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно із чинним законодавством. Це сукупність внесків (частин, акцій по номінальній вартості) засновників (учасників) у майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починаєть­ся від дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності й закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслі­док припинення діяльності, банкрутства та ін.)

Внесками до статутного капіталу можуть бути:

– будинку, спорудження, устаткування й інші матеріальні цінності;

– цінні папери;

– права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, авторські права, інтелектуальна власність;

– кошти, у т.ч. в іноземній валюті.

Внески, відмінні від коштів, повинні бути оцінені експертною комісією, порядок оцінки повинен бути відбитий в уставі.

Забороняється використати для формування статутного капіталу:

– засоби отримані під заставу;

– бюджетні кошти;

– кошти, отримані в кредит;

– векселя.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксу­ється в засновницьких документах підприємства. Сума статутного капіталу, а також рі­шення про його збільшення або зменшення обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства призначено рахунок 40 «Статутний капітал». На кредиті цього рахунка відоб­ражають збільшення статутного капіталу, на дебеті — його зменшення (вилучення).

Сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» має від­повідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Записи на ра­хунку 40 роблять лише у разі збільшення або зменшен­ня статутного капіталу в установленому порядку після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Порядок формування статутного капіталу регулюєть­ся законодавством і установчими документами.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за формами власності (державна, кооперативна, акціонерна, приватна та ін.) і за іншими ознаками власності (наприк­лад, види акцій та ін.).

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться по кожному засновнику (учаснику), акціонеру, пайовику підприємства.

Господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку статутного капіталу надано у табл. 2.26.

Таблиця 2.26 – Господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку статутного капіталу

Номер госп. опер.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Документ
		Дебет	Кредит
1	Оголошено статутний капітал	46	40	Статут
2	Відображено внески до статутного капіталу:
	- готівкою	30	46	ПКО, статут
	- безготівковими коштами	31	46	Виписка банка, статут
	- основними засобами	10	46	Експертна оцінка, прибутковий ордер
	- іншими необоротними активами	11	46
	- нематеріальними активами	12	46
	- виробничими запасами	20	46
3	Нараховано пеню в розмірі 10% річних від суми простроченого платежу за внеском до статутного капіталу	377	746	Бухгалтерська довідка
4	Виплачено пеня за частину внеску в статутний капітал	311	377	Виписка банка, статут
5	Збільшено розмір статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників:
	- відображення заборгованості учасників	46	40	Статут
	- погашення заборгованості учасників	10, 20, 30, 31	46	Експертна оцінка, прибутковий ордер, ПКО, пиписка банка, статут
6	Збільшено розмір статутного капіталу:
	- за рахунок індексації балансової вартості основних фондів	423	40	Бухгалтерська довідка, протокол зборів засновників
	- за рахунок реінвестування прибутку	443	40
7	Зменшено статутний капітал	40	672	Протокол зборів засновників
8	Передача частини (частки) статутного капіталу від учасника А учаснику Б
	- частина статутного капіталу переуступлена учаснику Б	30,31	46	Протокол зборів засновників
	- видана учаснику А частина його суми	46	30,31	ВКО, Виписка банка
9	Відображено суму грошових коштів, внесених учасником у статутного капіталу, які повернуться йому в разі виходу з товариства	40	672	Заява засновника, протокол зборів засновників
10	Нараховано дивіденди, що належить учаснику	443	672	Протокол зборів засновників
11	Здійснено виплату учаснику належної йому частини прибутку	672	30, 31	ВКО

У окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, жит­лово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал форму­ється за рахунок пайових внесків.

Пайовий капітал – це сукуп­ність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розви­тку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.

Розміри обов'язкових пайових внесків визначають за­гальні збори пайовиків, виходячи з потреби у власних оборотних засобах. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам при вибутті їх із членів підпри­ємства або в разі його ліквідації. Належна до повернення сума визначається з урахуванням фінансового стану та боргових зобов'язань підприємства.

Додаткові пайові внески пайовики вносять на добро­вільних засадах з метою забезпечення розвитку господар­ської діяльності підприємства, і вони підлягають цілко­витому або частковому поверненню за бажанням пайови­ка згідно з його заявою.

Щороку під час розподілу прибутку за рішенням збо­рів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які за згодою власників мо­жуть зараховуватися на поповнення паю.

Для обліку та узагальнення інформації про суми пайо­вих внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівель­ного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств (надалі – товариства), передбачених установчими доку­ментами, призначено рахунок 41 «Пайовий капітал».

Аналітичний облік на рахунку 41 ведеться за видами капіталу.

Господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку пайового капіталу наведено у табл. 2.27.

Таблиця 2.27 – Господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку пайового капіталу

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Відображено суму пайових внесків у вигляді:
- основних засобів	10	41
-МШП і виробничих запасів	11,22,20	41
- нематеріальних активів	12	41
- довгострокових інвестицій	14	41
- грошових коштів	30,31	41
Відображено зменшення пайового капіталу в результаті:
- розрахунків з учасниками	41	67
- приєднання частини до статутного капіталу	41	40

Неоплачений капітал – сума заборгованості власник/в (учасни­ків) за внесками до статутного капіталу.

Фактичне надходження внесків засновників і учасни­ків акціонерного товариства зменшує їхню заборгова­ність за акціями, які вони передплатили, і в фінансово­му обліку відображається на кредиті рахунка 46 «Нео­плачений капітал».

Дебетуються при цьому рахунки матеріальних цін­ностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у на­ціональній або іноземній валюті) відповідно до форми зроблених внесків.

Майно, передане в натуральній формі у власність підприємства в рахунок оплати акцій, оціню­ється за домовленістю учасників. Підставою для відпо­відних записів у бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів акціонерному това­риству.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

На дебеті рахунка відображають заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальну вартість розміщених неоплачених акцій.

На кредиті – сплату заборгованості за внесками до статутного капіталу і номінальну вартість оплачуваних акцій.

Сальдо рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальну вартість розміщених неоплачених акцій на кі­нець звітного періоду і віднімається при визначенні під­сумкової суми власного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщення неоплачених акцій і за кожним зас­новником (учасником) підприємства. У бухгалтерському обліку ці операції відображають проводками наведеними у табл. 2.28.

Залишок неоплаченого капіталу наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу. Таким чином, до підсумку балансу включають оплачену вартість статутного капіталу, яку визначають відніман­ням від загальної вартості випущених акцій (зареєстрова­ного статутного капіталу) неоплаченого статутного капі­талу – суми дебіторської заборгованості власників (учас­ників) за внесками до капіталу.

Таблиця 2.28 – Господарські операції та кореспонденція рахунків щодо обліку неоплаченого капіталу

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Відображено суму зареєстрованого статутного капіталу	46	40
Одержано внески акціонерів у вигляді:
- основних засобів об'єктів	10	46
- незавершеного будівництва	151	46
- нематеріальних активів	12	46
- виробничих запасів	20	46
- внесення готівки в касу	З0	46
- перерахування грошової суми на поточний рахунок у банку	311	46

Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємст­ва. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він – основа для визначен­ня фінансової незалежності підприємства, його фінансової стій­кості та стабільності.