Змістовий модуль 2.1.2. Облік нематеріальних активів

Лекція 3. «Поняття та облік нематеріальних активів»

1. Нормативні документи з обліку нематеріальних активів. Поняття та види нематеріальних активів.

2. Облік надходження та вибуття нематеріальних активів.

3. Амортизація нематеріальних активів.

([16], с. 153-160).

1. Нормативні документи з обліку нематеріальних активів. Поняття та види нематеріальних активів

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

Відмінними рисами нематеріальних активів є:

– відсутність матеріальної форми;

– використання протягом тривалого часу;

– здатність приносити економічну вигоду підприємству;

– високий ступінь невизначеності розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» придбаний матеріальний актив визнається як актив, тобто відображається в балансі, якщо:

– існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням такого активу;

– можна достовірно встановити його вартість.

Придбаний або отриманий актив відображається в балансі тоді, коли його можна:

– використовувати окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів або наданні послуг, призначених для реалізації;

– обміняти на інший актив;

– використовувати для погашення заборгованості;

– розділити між власниками підприємства;

– використовувати в господарській діяльності підприємства;

– використовувати в господарській діяльності підприємства, спрямованої на отримання прибутку.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умови, що підприємство має:

– бажання, технічну можливість та ресурси для доведення матеріального активу до стану в якому він придатний для реалізації або використання;

– можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

– інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріальних активів.

Не визнаються активом, а відносяться до складу витрат того звітного періоду в якому вони були здійснені:

– витрати на дослідження;

– витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

– витрати на рекламу і просування продукції на ринку;

– витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

– витрати на підвищення ділової активності підприємства (гудвіл), вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Що стосується гудвілу, то відповідно до П(С)БО 19 – це перевищення вартості придбання над частиною покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання. Іншими словами гудвіл – це надбавка до ціни, яку виплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Кожне підприємство має право на здійснення переоцінки нематеріальних активів по відношенню до справедливої ​​вартості, але це стосується тільки активів функціонують на активному ринку. У разі переоцінки одного матеріального активу слід переоцінювати і всі інші об'єкти даної групи. Методика проведення переоцінки нематеріальних активів аналогічна методиці переоцінки основних засобів.