3. Оцінка активів і зобов’язань на дату балансу

При оцінці активів і зобов'язань підприємства на дату балансу ( останній день місяця звітного кварталу – 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) необхідно, щоб активи і зобов'язання відповідали критерію визнання.

Активи можуть бути визнані і відповідно відображені в балансі за умови, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена і в майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних з їх використанням (П(С)БО 2 «Баланс», п.10) [9].

Зобов'язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньому в результаті його погашення.(П(С)БО 2 «Баланс», п.12) [9].

Власний капітал відображається в Балансі одночасно з відображенням активів і зобов'язань, які приводять до його зміни. (П(С)БО 2 «Баланс», п.13) [9].

При оцінці активів і зобов'язань на дату балансу необхідно виходити з принципу обачності (П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.18) [9].

При відображенні необоротних активів на дату балансу у валюту балансу включається залишкова вартість активів, яка визначається як різниця між первинною вартістю і зносом, які довідково приведені в Балансі.

При оцінці оборотних активів на дату балансу застосовують правило найменшої оцінки з первинної вартості або чистої вартості реалізації. Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію. (П(С)БО 9 «Запасів», п.4, 24). Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили спочатку очікувану економічну вигоду.

Дебіторська заборгованість відображається на дату балансу за чистою вартістю реалізації, яка визначається як різниця первинної вартості і резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», п.4,7) [9].

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в Балансі за її справжньою вартістю, яка залежить від виду заборгованості і умов її погашення ((П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», п.12) [9].

Справжня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності (П(С)БО 11 «Зобов'язань», п.4) [9].

Довгострокові зобов'язання, по яких нараховуються відсотки, також відображаються в Балансі за їх справжньою вартістю (П(С)БО 11 «Зобов'язань», п. 10) [9]. Поточні зобов'язання – по сумі погашення (П(С)БО 11 «Зобов'язань», п. 12) [9]. Сума погашень – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності (П(С)БО 11 «Зобов'язань», п. 4) [9].

Фінансові інвестиції залежно від їх вигляду на дату оцінюються таким чином:

– фінансові інвестиції, які утримаються підприємством до їх погашення, відображаються за амортизованою собівартістю;

– фінансові інвестиції, що враховуються по методу участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкту інвестування, окрім тих, які є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування;

– фінансові інвестиції ( окрім інвестицій, які утримуються підприємством до їх погашення або враховуються по методу участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю (П(С)БО 12 «Фінансових інвестицій», п.8,10,12) [9]. Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції визначити неможливо, її відображають на дату балансу за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

При проведенні операцій в іноземній валюті монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу НБУ на дату балансу. До монетарних статей балансу відносяться статті про грошові кошти, а також про такі активи (дебіторська заборгованість, фінансові інвестиції) і зобов'язання ( кредиторська заборгованість), які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів (П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів», п.4,7) [9].