2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за їх призначенням і структурою

Класифікація рахунків за призначенням і структурі показує для чого, для отримання якої інформації призначені ті або інші рахунки, яка їх будова, і який економічний сенс їх залишків і оборотів, тобто як саме враховуються ті або інші засоби, їх джерела і господарські процеси на рахунках, що відображається на дебеті, кредиті рахунку, що характеризує залишок відповідного рахунку. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурі визначає, для яких потреб підприємства використовується даний рахунок.

Схема класифікації рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурі представлена на рис. 1.7.

Рахунки бухгалтерського обліку

Основні Регулюючі Бюджетно- Операційні Фінансово -

розподільні результативні

- матеріальні - додаткові - калькуляційні

- нематеріальні - контарні - збірно -

активи розподільні

Забалансові

- грошові контрактивні - рахунки доходів

контрпасивні

- капіталу - рахунки витрат

діяльності

- розрахункові - рахунки витрат по

элементах

Рисунок 1.7 - Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурі

Рахунки бухгалтерського обліку по цій класифікації підрозділяються на наступні групи: основні, операційні, регулюючі, фінансово – результатні, бюджетно-розподільні, забалансові.

Основні рахунки використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів і джерел їх формування. Вони називаються основними, оскільки об'єкти, що враховуються на них, складають основу господарської діяльності і в своїй сукупності характеризують майновий стан підприємства. Ці рахунки служать основою для складання балансу.

Матеріальні рахунки – призначені для обліку наявності і руху матеріальних цінностей на підприємстві. Рахунки цієї групи активні. Сальдо мають тільки дебетове, показуючи наявність (залишок) даного виду матеріальних цінностей на звітну дату; оборот дебету показує надходження матеріальних цінностей, а оборот кредиту – їх зменшення.

Рахунки грошових коштів - призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів і грошових документів підприємства. Будова цих рахунків аналогічно будові матеріальних рахунків.

Рахунки, на яких враховуються товарно – матеріальні цінності (ТМЦ) і наявні грошові кошти називаються інвентарними, оскільки їх залишок завжди можна уточнити за допомогою інвентаризації.

Рахунки власного капіталу - призначені для обліку джерел власних засобів. Вони показують форми їх створення і цільове призначення, а також зміни в процесі господарської діяльності. Всі рахунки власного капіталу – пасивні. Кредитове сальдо показує наявність відповідного джерела засобів, оборот по кредиту – виникнення або збільшення джерел, а оборот по дебету – їх зменшення.

Розрахункові рахунки використовуються для обліку і контролю розрахунків даного підприємства з іншими підприємствами і фізичними особами. На них відображається заборгованість, яка виникає в процесі господарської діяльності і може бути, залежно від ситуації або дебетової або кредитової. Тому дане сальдо рекомендується представляти розгорненим.

Схема відображення розрахункових рахунків

Дебет Кредит

І C-до п – дебіторська ІІ C-до п – кредиторська

заборгованість покупця заборгованість постачальнику

підприємству за придбаний за одержаний товар

товар

І ОД – збільшення дебіторський І ОК – зменшення дебіторської

заборгованості в заборгованості в

поточному періоді поточному періоді

ІІ ОД – зменшення ІІ ОК – збільшення кредиторської

кредиторської заборгованості, заборгованості, тобто

тобто виплата грошових відображення отримання товару в

засобів постачальникам за товар поточному місяці

І С-до к – залишок дебіторської ІІ C-до к – залишок кредиторської

заборгованості заборгованості

І – на схемі відображені розрахунки з покупцями за умови першої події - відвантаження товарів, робіт, послуг.

ІІ – відображені розрахунки з постачальниками, за умови першої події – отримання товарів, робіт, послуг.

Якщо ж першою подією у покупців є передоплата, то заборгованість з дебіторської переходить в кредиторську (36 - 63).

Якщо першою подією при розрахунках з постачальниками є передоплата, то заборгованість переходить з кредиторської в дебіторську (63 - 37).

Такі рахунки називаються активно – пасивними.

Активно – пасивні рахунки розрахунків використовуються при таких господарських операціях, в результаті яких підприємство може опинитися в ролі дебітора і кредитора залежно від ситуації.

Активно – пасивні рахунки можуть мати дебетове і кредитове сальдо, наприклад, рахунок 63 «Розрахунки за товари, роботи, послуги». По даному синтетичному рахунку обов'язково необхідно вести аналітичний облік, тому що частина постачальників може мати дебетове, а частина кредитове сальдо.

Забалансові рахунки – рахунки призначені для обліку господарських засобів, що не належать підприємству, але що тимчасово знаходяться у нього в користуванні або на зберіганні. До них відносяться орендовані основні засоби, ТМЦ прийняті на відповідальне зберігання або в переробку, устаткування прийняте для монтажу і т.д.

Відмітною особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не розповсюджується. Господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунку.

Схема забалансових рахунків

Дебет Кредит

C-до п - вартість засобів

тимчасово що знаходяться на

підприємстві на початок періоду

ОД – ухвалення на облік об'єктів, ОК – повернення засобів, тимчасово

тимчасово що поступили в що знаходилися на підприємстві

користування або на зберігання(+) або списання інших об'єктів

що не враховуються в балансі (-)

С-до к – вартість засобів

тимчасово що знаходяться на

підприємстві на кінець періоду