1. Синтетичні рахунки та синтетичний облік. Аналітичні рахунки та аналітичний облік

Угрупування господарських засобів і їх джерел здійснюється з більшим або меншим ступенем деталізації. Для отримання різних по ступеню деталізації даних на підприємствах ведуть два види рахунків – синтетичні і аналітичні.

Синтетичні рахунки призначені для відображення господарських операцій в укрупненому вигляді, а процес їх реєстрації називається синтетичним обліком.

Синтетичні рахунки - двозначні.

Аналітичні рахунки - це рахунки, за допомогою яких здійснюється деталізація інформації укрупненої на синтетичних рахунках, а процес їх реєстрації – аналітичним обліком.

Синтетичний і аналітичний облік взаємозв'язані. Аналітичні рахунки є частиною синтетичного обліку і мають ту ж структуру, що і синтетичні, тобто якщо синтетичний рахунок є активним, то і відповідний аналітичний рахунок теж активний, і навпаки. Тому записи господарських операцій в аналітичних рахунках робляться в тій же частині, що і в синтетичному рахунку, але тільки з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку загальною сумою, а на аналітичних рахунках до нього – приватними сумами.

Бухгалтерські записи на синтетичних і аналітичних рахунках відображаються на підставі одних і тих же первинних документів, тому обороти і залишки аналітичних рахунків у результаті повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунку, їх об'єднуючому. Відсутність такої рівності свідчить про помилку в бухгалтерських записах.

Синтетичні рахунки в Плані рахунків називаються рахунками 1-го порядку, а субрахунки – рахунками - 2-го порядку.

Аналітичні рахунки, як правило, відкривають для відображення руху товарно – матеріальних цінностей і розрахункових взаємин. Рахунки аналітичного обліку можуть об'єднуватися безпосередньо відповідним синтетичним рахунком (рахунок 23,63). Проте в окремих випадках виникає необхідність в додатковому угрупуванні однорідних аналітичних рахунків в межах синтетичного рахунку для отримання узагальнених показників по групі аналітичних рахунків. Таке угрупування здійснюється за допомогою субрахунків.

Наприклад: рахунок 20 додається субрахунком і виходить аналітичний облік по:

– сировині і матеріалам – 201

– одержаним напівфабрикатам – 202

– матеріалам будівельним – 205 і т.д.

Подальшої деталізацією субрахунків є аналітичні рахунки.

Субрахунок другого 201 розбивається на субрахунки:

– 2011 – сталь

– 2012 – чавун

– 2013 – пластмаса і т.д.

Кодування четвертого знаку на кожному підприємстві довільна, але обов'язково відображається в робочому плані рахунків підприємства.

Часто буває, що для оперативного обліку четвертого знаку недостатньо, тому вводиться наступна позиція.

Наприклад: 20131 – пластмаса біла

20132 - блакитна пластмаса.

Таким чином, субрахунки об'єднують відповідні групи аналітичних рахунків і, у свою чергу, узагальнюються синтетичним рахунком.

Наприклад: рахунок 28 «Товари»

Субрахунки: 281 «Товари на складі»

282 «Товари в торгівлі»

283 «Товари на комісії» и.т.д.

Аналітичні рахунки по рахунку 281:

2811 – мука

2812 – цукор і т.д.

Особливості синтетичного і аналітичного обліку полягають в наступному:

• рахунки синтетичного обліку тісно пов'язані з балансом;

• рахунки аналітичного обліку не мають прямого зв'язку з балансом, тобто є доповненням і розшифровкою синтетичного рахунку;

• рахунки синтетичного обліку використовують тільки грошових вимірників.

• рахунки аналітичного обліку використовують як вартісних, так і натуральних вимірників (часто) одночасно.

Синтетичні і аналітичні рахунки між собою тісно зв'язані і цей взаємозв'язок виражається в наступному:

– запис по синтетичних рахунках господарських операцій і об'єднуваних ними аналітичних рахунків проводиться на одну і ту ж сторону;

– на синтетичному рахунку сума операції записується загальною цифрою, а на аналітичному рахунку – приватними сумами, що дають у результаті загальну суму синтетичного рахунку;

– оборот дебету синтетичного рахунку рівний сумі оборотів дебетових, об'єднуючих їх аналітичних рахунків, і навпаки – підсумок кредиту рівний сумі кредитових залишків аналітичних рахунків;

– залишок синтетичного рахунку завжди рівний підсумку залишків по аналітичних рахунках.

Розглянемо на прикладі особливості аналітичного і синтетичного обліку.

Сальдо на 1.01.__ р. на синтетичному рахунку «Виробничі запаси» складає 680 грн., яке відображається на наступних аналітичних рахунках:

– сировина і матеріали 20 т за ціною 10 грн.

– паливо 4,8 т по 100 грн.

У вересні місяці здійснені наступні операції:

1. Одержано від постачальника:

– сировина і матеріали 2 т по 10 грн.

– паливо 1,5 т по 100 грн.

2. Передано на виробництво:

– сировина і матеріали 10 т за ціною 10 грн.

– паливо 4,8 т за ціною 100 грн.

Визначити залишок запасів на складі на 31.01.__г.

Рішення:

Аналітичний облік запасів на складі підприємства за січень місяць в кількісно – вартісному виразі відображений в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Облік запасів на складі за січень в кількісно – вартісному виразі

Дата	Документ	Зміст ГО	Од вим	Одержано		Передано		Залишлк
				кол	вартість	кол	вартість	кол	вартість
				т	грн	т	грн	т	грн
7.01 10.01	Накл№15 Акт про списання	Сировина і матеріали Сп Одержано Списано		2	20	10	100	20	200
		Усього		2	20	10	100	12	120
2.01 7.01	Накл№15 Акт про списання	Паливо Сп Одержано Списано		1,5	150	4,8	480	4,8	480
		Усього		1,5	150	4,8	480	1,5	150

Разом залишок виробничих запасів на складі на 31.01.__г. склав 120+150 = 270 грн. – у вартісному виразі.

Відобразимо дані операції на аналітичних рахунках:

Д рах.201«Сировина і матеріали» К Д рах.203 «Паливо» К

С-до п = 200 С-до п = 480

1) 20 2) 100 1) 150 2) 480

Од = 20 Ок = 100 Од = 150 Ок = 480

С-до к = 120 С-до к = 150

Зіставимо залишок з одержаними даними синтетичного обліку. Для цього відстежуємо рух на синтетичному рахунку «20»

20

Д рахунок «Виробничі запаси» К

С-до п = 680

1) 170 2) 580

Од = 170 Ок = 580

С-до к = 270

Зіставивши дані синтетичного і аналітичного обліку можна зробити висновок, що рахунки ведуться правильно.