Точність вимірювання горизонтальних кутів в полігонометрії 4 кл, 1 і 2 розряду.
Полігонометрія — один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вимірювання горизонтального кута впливають наступні фактори: 1) помилка за центруванням; 2) помилка за редукцією; 3) помилка зовнішніх умов(рефракцій); 4) приладні помилки(інструментальні); 5) помилка візування; 6) помилка відліку.
1) помилка за центруванням
CL’ –це лінійний елемент помилки за центруванням.
2) помилка за редукцією
3) помилка зовнішніх умов. При проходженні промення в атмосфері промінь має здатність заломлюватися. Це я вище рефракції. Суперрефракція – це міраж. На спостереження явища впливають:
4) приладні помилки. При дотриманні допусків і геометричних умов сума інструментальних помилок не повинна перевищувати 1/3 від помилки відліку. Помилка відліку: відлікові пристрої теодолітів виготовляють таким чином, щоб точність відліку була середньою квадратичною помилкою вимірювання кута одним точним прийомом; Т30 і 2Т30.
mвідл. = 30” – T30 (1/3)
mінстр. = 10”
5) помилка за візуванням
Основні показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
Гранична довжина ходу, км: |
|
|
|
окремого |
15 |
5 |
3 |
між вихідною та вузловою точками |
10 |
3 |
2 |
між вузловими точками |
7 |
2 |
1,5 |
Граничний периметр полігону, км |
30 |
15 |
9 |
Довжина сторони ходу, км: |
|
|
|
найбільша |
2,0 |
0,8 |
0,35 |
найменша |
0,25 |
0,12 |
0,08 |
середня розрахункова |
0,5 |
0,3 |
0,2 |
Основні показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
Число сторін в ході, не більше |
15 |
15 |
15 |
Відносна похибка ходу, не більше |
1:250000 |
1:10000 |
1:5000 |
Середня квадратична похибка змінення кута (по не-в’язкам в ходах і полігонах),кутова с, не більше |
3 |
5 |
10 |
Кутова нев’язка ходу або полігону (n – число кутів в ході), кутова с, не більше |
5 |
10 |
20 |
Геодезичні розрядні мережі. Закріплення пунктів на місцевості.
Точками місцевості називають повороти теодолітних полігонів або ходів, які закріплені на місцевості. Залежно від потреб точки закріплюються: на постійне користування і на сезон. На постійне користування закріплюються точки при видачі державних актів, вони закріплюються залізобетонними стовпами і метало трубами.
У виключних випадках залізобетонні стовпи можуть замінятися деревяними такого ж розміру. На тимчасове зберігання точки місцевості закріпляються деревяним кілками довжиною до 30 см і товщиною 3-4 см, які вбиваються в рівень з землею обкопуються канавкою d = 1м . На забудованій території точки заріплюються цвяхами вбитими в асфальт або помітками на асфальті фарбою.
Державна геодезична мережа – це геодезична мережа що забезпечує поширення координатна територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж. Державну геодезичну мережу поділяють на планову і висотну. Планову будують методом тріангуляції, тригономерації і полігонометрії. Точки місцевості – це початок і кінець лінії, що є одночасно вершиною кута між суміжними лініями.
Залежно від потреб точки місцевості закріпляють в тимчасове і постійне користування. Тимчасове використання – точки закріпляють деревяними кілками, довжиною до 30 см і товщиною 3 см, які вбиваються майже в рівень з землею. Для знаходження точок вони окопуються трикутною або круглою канавою.
Для
забудованих територій точки можуть
закріплятися цвяхами, вбитими в асфальт,
або помічатися фарбою.
Для постійного збереження точки місцевості закріпляються залізобетонними стовпами або металевими трубами, довжиною до 1,5 м які вкопуються в землю глибиною до 1 м. Як виняток можуть служити дерев’яні стовпи. Товщина до 15 см.
Для запобігання витягування знаків, до них приварюється хрестовина.
2,5м
15,см