- •С истеми координат для визначення положення точок земної поверхні.
- •Істинні азимути. Зближення меридіанів.
- •Дирекційний кут. Магнітні азимути. Схилення магнітної стрілки. Румби.
- •Залежність між азимутами і румбами.
- •Способи відображення рельєфу на картах.
- •Класифікація похибок вимірювання.
- •Властивості випадкових похибок.
- •Принцип арифметичної середини.
- •Середня квадратична похибка вимірювання. Формула Гаувсса.
- •Середня квадратична похибка вимірювання. Формула Бесселя.
- •Вимірювання ліній стрічкою на місцевості. Тичкування ліній.
- •Зведення до горизонту ліній виміряних стрічкою.
- •Принцип вимірювання ліній світловіддалеміром.
- •Принцип вимірювання горизонтального кута.
- •Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів.
- •Точність вимірювання горизонтальних кутів в полігонометрії 4 кл, 1 і 2 розряду.
- •Геодезичні розрядні мережі. Закріплення пунктів на місцевості.
- •Прокладання теодолітних ходів. Робота на станції під час прокладання теодолітних ходів.
- •Способи знімання ситуації. Зарис.
- •Спосіб створів.
- •Суть камеральних робіт в горизонтальному зніманні.
- •Ув’язка кутових вимірів у зімкнутому ході (полігоні).
- •Теоретична сума кутів у розімкнутому теодолітному ході.
- •Пряма та обернена геодезичні задачі.
- •Методи та способи нівелювання.
- •Робота на станції технічного нівелювання.
- •Способи нівелювання площ. Технологія виконання нівелювання площ за квадратами.
Вимірювання ліній стрічкою на місцевості. Тичкування ліній.
Тичка – дерев’яна або металева жердина завдовжки 2 м, з одного боку загострена; дерев’яна тичка завершується металевим наконечником, яка розфарбована через однакові проміжки білою і червоною (білою і чорною) фарбами. Тичку встановлюють на точці (геодезичному знаку), безпосередньо суміщаючи її загострений кінець із центром знака.
Тичкування лінії виконують два міряльники. Для цього на кінцевих точках А і В вимірюваної лінії встановлюють тички, між якими має бути видність. Лінії, які довші100 м, тичкують додатково, тобто не лише на кінцях лінії, а й між ними, у їхньому створі ставлять щетички у точках Е, D, C так, щобміжтичкамитежбула добра видність.
Вимірювання стрічкою виконують два міряльники. Після розмотування стрічки передній міряльник із п’ятьма шпильками рухається вздовж лінії, тримаючи передній кінець стрічки, а задній міряльник (з однією шпилькою) точно, за допомогою шпильки, суміщає штрих кінця стрічки з початком лінії (точка А) і, міцно утримуючи стрічку за ручку, показами рук спрямовує передній кінець стрічки у створ лінії АВ .
Коли передній кінець буде у створі лінії, передній міряльник струшує стрічку, щоб уся вона точно розмістилась у створі, і, натягнувши її зі зусиллям приблизно 10 кг, втикає шпильку в землю через виріз-гачок переднього кінця стрічки. Далі задній міряльник витягає шпильку й обидва разом рухаються вперед на 20 м доки задній міряльник зачепить виріз-гачок стрічки за шпильку, залишену переднім міряльником. Відтак увесь процес повторюється.
Кількість шпильок, зібраних заднім міряльником (мінус одна), відповідає кількості укладень стрічки у вимірюваній лінії.
Довжину похилої лінії, виміряної стрічкою, обчислюють за формулою
D = (5k + n) l0 + r,
де k – кількість передач; n – кількість шпильок (без однієї) у заднього міряльника; l0 – робоча довжина стрічки; r – залишок.
Зведення до горизонту ліній виміряних стрічкою.
Для зведення похилої лінії до горизонту вимірюють кути нахилу лінії під час вимірювань горизонтальних кутів. Горизонтальну проекцію dлінії обчислюють
. (2.8)
Тут D – обчислена віддаль
Принцип вимірювання ліній світловіддалеміром.
Принцип
роботи світлового імпульсного віддалеміра
грунтуэться на використанні залежності
поточної фази від віддалі. Принцип
роботи приведемо на наступному прикладі.
Нехай у деякий момент часу t1
приймач-передавач розташований у точці
А посилає світловий імпульс. Припустимо,
що цей імпульс розповсюджується
прямолінійно і рівномірно із швидкістю
с , доходить о відбивача, розташованого
в т В, відбиваються і повертаються до
приймача-передавача в момент часу t2.
Якщо віддаль між приймачем-передавачем
та відбивачем S1,
то за час=t2-t1
імпульс пройде шлях 2S1.
Тому
Віддаль між точками АВ=S
не= S1
оскільки точки, від яких стартує та
відбивається імпульс не розташовані
на вертикалях, що прроходять через
точки А та В на земній поверхні. S=S1+K1+K2;
;K=K1+K2;
будемо називати К постійною світловід.маємо
кінцеву формулу
