Просторово-образне рішення:
Мізансцена-це розташування дії в просторі. Мізансцена є пластичним вирішенням сценічної дії.
Мізансцена-це розташування акторів на сцені. Один з найважливішиих засобів образного виявлення внутрішнього змісту постановки. Мізансцена є істотним компонентом режисерського задуму. Через систему мізансцен режисер надає постановці певну пластичну форму.
Кожна мізансцена має бути психологічно виправдана акторами,виникати природно і органічно.
В моєму обрядовому дійстві «Ой на Івана та й на Купала» мізансцени дійові,легкі,виразні,життєво оправдані. Всі вони відповідають темпоритму постановки.
Під час обрядового дійства були використані перехресні,фронтальні мізансцени. Протягом всієї постановки використовується різноплановість сценічного простору:перший,другий і третій плани,авансцена,а також використовується просценіум.(Наприклад:на початку заходу сценічна дія відбувається на авансцені,в першому та другому епізоді головні герої знаходяться на першому плані і авансцені,а у кульмінації та фіналі дія відбувається на просценіумі)
Різноплановість сценічного простору мізансценічно обігрується акторами композиції.
Музика:
Надзвичайно важливе значення музика має у театралізованому дійстві. Музика починається у слові,триває ритм,в мелодії промови. Музика становить справжню сутність театралізованого дійства. Можна сміло сказати,коли театральне дійство не музичне,не ритмічне це погано поставлене дійство. Музика вчить нас почути те,що в театральному побуті називається атмосферою заходу,те,що сприймається як внутрішнє зерно,як несказаний сенс,те,що заражає поселяється в душу глядача.
На початку,в зав’язці мого обрядового дійства звучить композиція «Вербовая дощечка» під яку дівчата та хлопці ведуть хоровод. Ця пісня гармонійно створює атмосферу заходу,влучно підкреслює характеристику героїв
У розвитку дії відбувається прикрашання Мареноньки і дівчата виконують акапельно купальську пісню «Кругом Мареноньки».Вона чудово підкреслює колорит цього обряду,характеризує та ілюструє в яскравих та влучних барвах цей обряд,допомагає глядачу перенестись у світ персонажів і відчути всю сутність дії.
У кульмінаційному епізоді моєї постановки звучить автентична композиція в сучасній обробці Інни Сигняківської «Ой на Івана та й на Купала»,де з’являються русалки та Водяник,які танцюють під цю пісню. Далі водяник кропить водою гостей свята перед вшануванням Марени і в той час звучить музична композиція «Ой говорила чиста вода»
У фінальному епізоді мого обрядового дійства звучить композиція «Ой говорила чиста вода»,дівчата танцюють з віночками і готуються пускати їх на воду.Коли дівчата пускають вінки на воду вони акапельно співають пісню «Пливи віночку».
І завершує епізод фрагмент композиції Інни Сигняківської «Ой на Івана та й на Купала» Дівчата та хлопці розпалюють Купало,стрибають через багаття,водять танки.
У цьому заході музика була невідємною частиною усієї постановки на сцені. Вона ілюструвала,створювала певну атмосферу для глядача,що допомогло йому повніше відчути сценічну дію,доповнити і урізноманітнити свої враження від видимого на сцені. Музика ж відіграла одну з найважливіших ролей у цьому дійстві і саме завдяки українській пісні глядач має можливість зрозуміти,що саме таку духовну спадщину нам варто берегти і цінувати,адже це наше-українське.
